39. Синонімія, види синонімів. Роль синонімів в наукових текстах.

Синоніми – це слова близькі за значенням. Синоніміка означає у мові наявність близьких , але не тотожних способів висловлення.. Деякі слова відрізняються лише префіксами і тут треба бути обережним, бо заміна однієї букви може позначитись на значенні слова та усього тексту. Класифікація: семантичні (синоніми відрізняються один від одного відтінками у значенні); стилістичні (слова однакові за значенням, але різні за стилістичними відтінками).

Синоніміка – це явище, властиве усім сталям мови, воно притаманне лексиці нашої мови, загалом, а не лише лексиці художньої літератури й публіцистики. Адже явище синоніміки означає висловлення, покликане якнайточніше відтворювати всі відтінки людської думки.

Пом’якшуючі синоніми доречні в діловому документі насамперед у тих випадках, коли загальновживане слово аж надто експресивне або викликає небажані побутові асоціації. Оскільки ж пом’якшуючі синоніми – це переважно описові кількаслівні словосполучення, то вони, до всього іншого, ще й громіздкі. Тому кількість їх у тексті повинна бути мінімальною.

40. Вияви антонімії, паронімії та омонімії в наукових текстах.

Антоніми – це слова з протилежним значенням. Омоніми - слова, які за своїм звуковим складом однакові, але мають різні значення. Пароніми – слова досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Точність і однозначність наукового стилю формуються на основі зв'язку мовлення з дійсністю і мисленням. їх можна досягти за умови глибокого знання предмета мовлення, мовної системи і вироблених мовленнєвих навичок. Точність мови – це відповідність змісту мовлення предметно-речовій дійсності, реальним особам і системі понять про них. Точність залежить від вибору слова чи вислову, а також від уміння мовця зіставляти слово, предмет (річ, ознаку, явище) і поняття. Точне слововживання забезпечується знанням системи лексичних значень, розмежуванням значень багатозначного слова, слів-синонімів, омонімів, паронімів. Вживання великої кількості термінів, слів у прямому значенні, обмеження синонімічних замін творять точність наукового стилю. Багатозначні слова виступають у текстах наукового стилю лише в одному чітко визначеному контекстом значенні, завдяки чому досягається однозначність висловлювань.

10

41. Мовна надмірність та мовна недостатність в наукових та ділових текстах.

Нерідко в усному мовленні (а інколи і в писемному) трапляється випадковий пропуск слів, необхідних для точного висловлення думки й адекватного її сприймання. Це вияв мовної недостатності, яка призводить до нерозуміння смислу сказаного. Наприклад: На Голову Верховної Ради надійшов лист. Характеристика директора була позитивна.

Однією з важливих ознак мовленнєвої культури є точність висловлення думки. Вимога ця порушується у разі вживання слів без урахування їх значень. Це виявляється у появі зайвих, або надлишкових, слів, речень, а в письмовому мовленні навіть цілих абзаців, які не несуть нічого нового. Багатослів’ям дехто намагається компенсувати брак інформації. Несуттєві подробиці й надлишкові слова зазвичай з’являються разом. Бідність змісту і багатослів’я взаємно заохочуються, вони завжди поряд.

Поширена звичка багато говорити і мало сказати відбирає в людей дорогоцінний час і порушує основний закон стилістики — якомога меншою кількістю слів сказати якомога більше.

Марнослів’я — типовий вияв мовної надмірності, що набуває форм плеоназму й тавтології.