Етіологія та патогенез захворювань пародонта

II. Дистрофічні захворювання пародонта

1. Пародонтоз

Особливість патогенезу	Характер перебігу	Ступінь тяжкості	Поширеність
Судинні ушкодження склеротичного генезу	Хронічний Ремісія	Початковий І II III	Генералізований Локалізований

2. Симптоматичний пародонтит

(дистрофічно-запальна форма пародонтозу)

Особливість патогенезу	Форма симптома­тичного гінгівіту	Характер перебігу	Ступінь тяжкості	Поширеність
Судинні ушкоджен­ня склеротичного та інфекційно-запаль­ного генезу	Катаральний Гіпертрофічний Виразковий Атрофічний	Хронічний Загострений Ремісія	Початковий І II III	Генералізований Локалізований

III. Ідіопатичні (синдромні) захворювання пародонта

Хвороба Леттерера—Зіве, хвороба Генда—Шіллєра—Кріщена, еозино­фільна гранульома (хвороба Таратинова), хвороба Дауна, десмодонтоз, ака-талазія, хвороба Гоше, синдром Папіллона—Лефевра.

IV. Пухлиноподібні захворювання пародонта Доброякісні, злоякісні.

При подальшому викладі матеріалу в підручнику було використано кла­сифікацію М.Ф. Данилевського (1994).

ЕТІОЛОГІЯ ТА ПАТОГЕНЕЗ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА

Причиною патологічного процесу в тканинах пародонта можуть бути різноманітні чинники як екзогенного, так і ендогенного походження. Не­зважаючи на велику кількість чинників, що спричинюють запальний або дистрофічно-запальний процес у тканинах пародонта, він має досить одно­типний перебіг і, залежно від локалізації, тривалості впливу етіологічних чинників, проявляється в різних морфологічних та патоморфологічних ва­ріантах. Стан фізіологічних захисних механізмів тканин пародонта та орга­нізму в цілому визначає ступінь поширеності дистрофічно-запального про­цесу та його інтенсивність.

Реалізація впливу різних патогенних чинників відбувається в тому ви­падку, коли вони за своєю силою переважають пристосувально-захисні можливості тканин пародонта, а також у разі зниження реактивності ор­ганізму. Умовно всі етіологічні чинники можна поділити на місцеві та за­гальні.

Розділ 3. КЛІНІКА ТА ДІАГНОСТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА

Місцеві фактори

Серед комплексу місцевих факторів, які впливають на стан тканин па-родонта, слід виділити зубні відкладення, мікрофлору, травматичну оклю-зію, несановану порожнину рота, неповноцінні пломби, протези, ортодон-тичні апарати, шкідливі звички, неправильне розміщення вуздечок губ, язика тощо.

Зубні відкладення. Серед місцевих ушкоджувальних факторів, які поєд­нують у собі механічну, хімічну та біологічну (мікроби, токсини) дію, особ­ливе значення мають зубні відкладення (мал. 154). Завдяки численним епі­деміологічним, біохімічним, мікробіологічним дослідженням у клінічних та експериментальних умовах установлено патогенетичне значення зубного на­льоту у виникненні запальних та дистрофічно-запальних захворювань паро-донта. Серед інших патогенетичних факторів важливе місце посідають зуб­ні відкладення. G. Cowley, T. Macphee (1969) вважають, що на розвиток захворювань пародонта впливають: 1) стан і продукти обміну в зубних від­кладеннях; 2) фактори порожнини рота, здатні посилювати або послаблю­вати патогенетичний потенціал мікроорганізмів та продуктів їх обміну; 3) загальні фактори, від яких залежить реакція відповіді організму на пато­генні впливи. Розрізняють м'які (немінералізовані) та тверді (мінералізова­ні) зубні відкладення, так звані зубний наліт та зубний камінь.

З немінералізованих зубних відкладень найважливіше значення для ви­никнення уражень пародонта мають м'який зубний наліт (біла речовина) та зубна бляшка. Білий зубний наліт — поверхневе набуте утворення на зу­бах, яке вкриває їх пелікулу. Він являє собою жовте або сірувато-біле м'я­ке та липке відкладення, що досить нещільно прилягає до поверхні зуба. Значну кількість зубного нальоту виявляють біля шийок зубів (мал. 155), у міжзубних проміжках, на контактних та щічних поверхнях бічних зубів. На­літ легко знімається ватним тампоном, струменем води, зубною щіткою та стирається під час жування твердої їжі.

Зазвичай наліт складається з сукупності харчових залишків (харчового дебрису), мікроорганізмів, злущених епітеліальних клітин, лейкоцитів та

Мал. 154. Зубні відкладення

Мал. 155. Білий зубний наліт та зубні бляшки на зубах нижньої щелепи