Класифікація захворювань пародонта

комським, І.О. Новіком, Є.Є. Платоновим, Я.С. Пеккером, класифікацією ММСІ тощо. У 1977 р. було запропоновано класифікацію захворювань па­родонта М.Ф. Данилевського та Г.М. Вишняк.

1983 року на Пленумі Всесоюзного наукового товариства стоматологів було затверджено класифікацію захворювань пародонта для використання в науковій, педагогічній та лікувальній роботі. В її основу також було по­кладено нозологічний принцип, який використовує ВООЗ.

I. Гінгівіт — запалення ясен, зумовлене несприятливим впливом місце­ вих та загальних чинників, має клінічний перебіг без порушення цілісності зубоясенного з'єднання.

Форма: катаральний, виразковий, гіпертрофічний. Тяжкість процесу: легка, середня, тяжка. Перебіг: гострий, хронічний, загострений, ремісія. Поширеність процесу: локалізований, генералізований.

II. Пародонтит — запалення тканин пародонта, яке характеризується прогресивною деструкцією тканин пародонта і кістки коміркового відрост­ ка щелеп.

Тяжкість процесу: легка, середня, тяжка.

Перебіг: гострий, хронічний, загострений (у тому числі й абсцедую-чий), ремісія.

Поширеність процесу: локалізований, генералізований.

III. Пародонтоз — дистрофічне ураження пародонта. Тяжкість процесу: легка, середня, тяжка.

Перебіг: хронічний, ремісія. Поширеність процесу: генералізований.

IV. Ідіоматичні захворювання з прогресивним лізисом тканин пародон­ та (синдром Папіллона—Лефевра, гістіоцитоз X, гаммаглобулінемія, цукро­ вий діабет (некомпенсований) тощо).

V. Пародонтоми — пухлини та пухлиноподібні процеси в пародонті.

2001 року на засіданні президії секції пародонтології Російської Акаде­мії стоматології до класифікації були внесені певні зміни. Нині цю класи­фікацію в модифікації 2001 р. широко застосовують у Росії та країнах СНД (зміни виділені курсивом).

І. Гінгівіт — запалення ясен, зумовлене несприятливим впливом місце­вих та загальних чинників, має клінічний перебіг без порушення цілісності зубоясенного з'єднання і проявів деструктивних процесів у інших частинах пародонта.

Форма: катаральний, виразковий, гіпертрофічний.

Перебіг: гострий, хронічний.

Фази процесу: загострення, ремісія.

Поширеність процесу: локалізований (вогнищевий), генералізований.

Тяжкість процесу (легка, середня, тяжка) — вирішено не виділяти. Від­носно гіпертрофічного гінгівіту виділяють рівень розростання м 'яких тканин: до 1/3, до1/2 і більше 1/2 висоти коронки зуба. Також: додатково вказують форму гіпертрофії: набрякова або фіброзна.

113

14

Р о з д і л 3. КЛІНІКА ТА ДІАГНОСТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА

II. Пародонтит — запалення тканин пародонта, яке характеризується прогресивною деструкцією зв'язкового апарату періодонта і коміркової кістки.

Перебіг: хронічний, агресивний.

Фази процесу: загострений (абсцедування), ремісія.

Тяжкість процесу (легка, середня, тяжка) визначають за клініко-рентге-нологічною картиною. її основним критерієм є рівень деструкції кісткової тка­нини коміркового відростка (на практиці її визначають за глибиною пародон-тальних кишень (ПК) у мм).

Ступінь тяжкості: легкий (ПК не більше 4 мм), середній (ПК 4—6 мм), тяжкий (ПК понад 6 мм).

Поширеність процесу: локалізований (вогнищевий), генералізований.

Виділена самостійна підгрупа захворювань пародонта — агресивні форми пародонтиту (препубертатний, юнацький, швидкопрогресивний. Останній роз­вивається в осіб віком від 17 до 35 років).

III. Пародонтоз — дистрофічний процес, який поширюється на всі структури пародонта. Його відмінною рисою є відсутність запальних явищ у ясенному краї і відсутність пародонтальних кишень.

Перебіг: хронічний.

Тяжкість процесу: легка, середня, тяжка (залежно від ступеня оголен­ня коренів зубів: до 4 мм, 4—6 мм, більше 6 мм). Поширеність: процес тільки генералізований.

IV. Синдроми, які проявляються у тканинах пародонта. Цю класифікаційну групу позначали раніше як ідіопатичні захворювання пародонта з прогресивним лізисом кістки. До цієї групи включено ураження пародонта при синдро­ мах Папіллона—Лефевра, Іценка—Кушінга, Елерса—Данлоса, Чедіака—Гі- гаші, хворобі Дауна, хворобах крові тощо.

V. Пародонтоми — пухлиноподібні утворення в пародонті: фіброматоз ясен, пародонтальна кіста, еозинофільна гранульома, епулід тощо.

Перебіг: хронічний.

Поширеність процесу: локалізований (вогнищевий), генералізований.

Форми: виділяють тільки для епуліду за гістологічною картиною.

Позитивним у цій класифікації є диференційний підхід до різних за­хворювань пародонта відповідно до клініко-морфологічних особливостей патологічного процесу. Відповідно до міжнародних класифікацій, уведено поняття агресивного пародонтиту з одночасним виключенням з класифікації' препубертатного, юнацького (ювенільного), швидкопрогресивного та ре­фракторного пародонтиту, які розглядають як варіанти перебігу генералізо-ваного пародонтиту. Водночас у даній класифікації допущено ряд неточ­ностей. Так, при визначенні перебігу генералізованого пародонтиту важко погодитися з поділом тяжкості процесу на легку, середню та тяжку. Подіб­ний поділ з патофізіологічної точки зору правомірний лише за умови, що під час розвитку хвороби можлива різна динаміка її перебігу та зворотний розвиток до повного одужання. Насправді ж при генералізованому паро-донтиті відбувається незворотна резорбція коміркової кістки і домогтися й відновлення практично неможливо. Тому таке визначення ступеня тяжкос-

КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА

Мал. 151. Гінгівіт (схема) Мая. 152. Генералізований па-

родонтит (схема)

ті не відображає патогенетичної суті захворювання і більш прийнятним є термін, що відображує стадію або рівень прогресивної втрати кістки ко­міркового відростка. Подібний підхід і було застосовано в запропонованій (М.Ф. Данилевський, 1994) класифікації захворювань пародонта, яка реко­мендована республіканською конференцією (Одеса, 1998) для використан­ня в навчальних та лікувальних закладах України. Ураховуючи виділення в міжнародних класифікаціях окремої форми агресивного перебігу генералі-зованого пародонтиту, вважаємо за доцільне також виділити цю форму в розділі ідіопатичних захворювань пародонта. І. ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

1. Папіліт, гінгівіт (мал. 151).

Форма: катаральний, гіпертрофічний, виразковий, атрофічний. Перебіг: гострий, хронічний.

Глибина ураження: м'які тканини, остеопороз міжкоміркових перего­родок.

Поширеність процесу: обмежений, дифузний.

2. Локалізований пародонтит.

Форма: катаральний, гіпертрофічний, виразковий, атрофічний.

Перебіг: гострий, хронічний.

Глибина ураження: м'які тканини, коміркова кістка.

Поширеність процесу: обмежений.

II. ДИСТРОФІЧНО-ЗАПАЛЬНІ ТА ДИСТРОФІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

1. Генералізований пародонтит (мал. 152).

Перебіг: хронічний, загострений, ремісія.

Ступінь розвитку: початковий, І, II, III.

Поширеність процесу: дифузне ураження пародонта.

1

Р о з д і л 3. КЛІНІКА ТА ДІАГНОСТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА

Мол. 153. Пародонтоз (схема)

2. Пародонтоз (мал. 153). Перебіг: хронічний.

Ступінь розвитку: початковий, І, II, НІ. Поширеність процесу: дифузне ураження пародонта.

III. ПРОГРЕСИВНІ ІДІОПАТИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

1. Захворювання, що супроводжують захво­рювання крові: лейкоз, циклічна нейтропенія, агранулоцитоз.

2. Гістіоцитоз X: хвороба Леттерера—Зіве, хвороба Генда—Шіллєра—Кріщена, еозино­фільна гранульома (хвороба Таратинова).

3. Захворювання, що супроводжують по­рушення обміну речовин: хвороба Німанна—Піка, хвороба Гоше, синдром Папіллона—Лефевра.

4. Ураження пародонта в разі імунодефіцитних станів: синдром набуто­го імунодефіциту (СНІД), агресивний пародонтит (локалізований, генералі-зований).

5. Ураження пародонта, що трапляються в разі вроджених захворю­вань: хвороба Дауна, акаталазія, десмодонтоз.

IV. ПРОДУКТИВНІ ПРОЦЕСИ (ПАРОДОНТОМИ) Доброякісні, злоякісні.

До програми з терапевтичної стоматології уведено класифікацію захво­рювань пародонта І.С. Мащенка (1999), тому вважаємо за необхідне пода­ти дану класифікацію.

І. Запальні захворювання пародонта