Методи дослідження кісткової тканини щелеп

час проведення рентгенографії хворий фіксує касету руками в ділянці се­редньої або нижньої третини обличчя. При використанні даної методики на рентгенограмах отримують збільшене в 2 рази зображення. Панорамну рентгенографію кожної щелепи проводять окремо, на плівці отримують зображення усієї щелепи (верхньої або нижньої) з повним зубним рядом. На знімку верхньої щелепи, окрім того, є зображення верхньощелепних па­зух, частково порожнини носа та виличних кісток.

4 Терапевтична стоматологія

Ортопантомографія (панорамна томографія) дає змогу отримати зобра­ження обох щелеп на одній плівці. Дослідження проводять на спеціальному апараті — ортопантомографі (мал. 138), в якому касета з плівкою та рентге­нівська трубка описують неповне коло навколо голови хворого. Рентгенів­ська трубка та касета з плівкою, що має форму напівцилиндра, розміщені на протилежних кінцях одної осі апарата. При проведенні рентгенографії рентгенівська трубка і плівка обертаються концентрично, описуючи непов­не коло навколо голови пацієнта. Його голову фіксують нерухомо у спеці­альному пристрої апарата. Касета з плівкою, обертаючись навколо голови, переміщується також і навколо своєї осі. При цьому рентгенівське промін­ня послідовно засвічує різні відділи щелеп і це фіксується на плівці. За по­треби рентгенівська трубка може обертатися навколо трьох осей, що дає

9

Р о з д і л 2. ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРОГО

Мал. 138. Ортопантомограф

змогу забезпечити перпендикулярний та орторадіальний напрямок променів від­носно обстежуваної ділянки голови.

Панорамна томографія дає змогу отримати зображення усієї зубо-щелеп-ної системи, як єдиного функціонально­го комплексу (мал. 139). Недоліком отри­маної ортопантомограми є недостатньо чітке зображення структури кісткової тка- і нини, переважно в ділянках передніх зубів.

Останнім часом значного поширен­ня набули дентальні рентгенівські апа-І рати, з'єднані з комп'ютером (мал. 140). І Вони дозволяють отримати зображення!

зубів та щелеп як на спеціальній рентгенівській плівці, так і за допомогою спеціальних датчиків. Це дає змогу значно (у десятки або й сотні разів) зменшити дозу опромінення, якої зазнає пацієнт при проведенні рентгено- графічного дослідження. Потім зображення обробляють за допомогою спе- ціальної комп'ютерної програми і виводять на екран монітора. За допомогою комп'ютера рентгенівське зображення можна ретельно проаналізувати, збільшити його і виділити необхідну ділянку. За потреби зображення можна зробити об'ємним, змінити його колір (залежно від щільності зображення або іншого показника), провести цифровий аналіз щільності зображення, вимірювання розмірів різних анатомічних або патологічних об'єктів тощо (мал. 141). Отримані дані заносять до комп'ютерної історії хвороби пацієнта, де вони можуть зберігатися тривалий час. Це дуже зручно, оскільки при подальших відвідуваннях хворого можна порівнювати отримані

в

"

Моя. 139. Ортопантомограма щелеп

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ ЩЕЛЕП

А

Моя. 141. Рентгенограма, оброблена за допомогою комп'ютера

різний час дані обстеження і об'єктивно простежити динаміку патологічно­го процесу.

Електрорентгенографія дає змогу отримати рентгенівське зображен­ня обстежуваного об'єкта на звичайному папері. Для цього за допомогою спеціального пристрою до рентгенівського апарата отримують приховане зображення обстежуваного об'єкта на електрично зарядженій пластинці. Рентгенівське випромінювання під час експозиції руйнує заряд пластин­ки залежно від рівня щільності структури об'єкта. У результаті виникає приховане електростатичне зображення, яке опилюють спеціальним по­рошком і таким чином переносять його на папір. За допомогою електро-рентгенограми можна отримати контрастне зображення структури кісток і м'яких тканин, що являє собою певну клінічну цінність і є економічно доцільним.