Індексна оцінка стану тканин пародонта

2 бали — помірна кількість над'ясенного або під'ясенного зубного ка­ меню або тільки наявність під'ясенного зубного каменю;

3 бали — значна кількість над'ясенного та під'ясенного зубного каменю. Критерії для визначення індексу захворювання пародонта

Якщо на обстежених ділянках не визначається порушення цілісності зубоепітеліального прикріплення (дно ясенної борозни не розміщене ниж­че емалево-цементного з'єднання), то даний індекс визначають тільки за ста­ном ясен. Якщо виявлено порушення цілісності зубоепітеліального прикріп­лення і зондом визначають пародонтальну кишеню завглибшки не більше ніж 3 мм (на будь-якій поверхні зуба), то цю ділянку оцінюють у 4 бали. Оцінку PDI для стану ясен (індекс гінгівіту) даної ділянки зубного ряду не беруть до уваги (проводять оцінку за більш тяжким станом тканин пародон­та даної ділянки). За наявності пародонтальної кишені завглибшки 3—6 мм виставляють оцінку 5 балів, понад 6 мм — 6 балів. В усіх цих випадках стан ясен не беруть до уваги (проводять оцінку за більш тяжким станом тканин пародонта даної ділянки).

Індекс кровоточивості ясен {Sulcus Bleeding Index — SBI) за H.R. Milhle-mann, A.S. Mazor (1958). Визначають у ділянці 6214 і 4126 зубів за допомо­гою ґудзикуватого зонда. Його уводять у ясенну борозну обстежуваного зуба і, переміщаючи кінчик зонда від медіальної до дистальної стінки, визнача­ють наявність або відсутність кровоточивості при травмуванні ясен зондом. Застосовують наступну шкалу (H.R. Міішетапп та S. Son, 1971) індексної оцінки стану тканин ясен і кровоточивості у балах:

0. — запалення ясен і кровоточивість при зондуванні відсутні;

0. — зовнішній вигляд ясен не змінений, кровоточивість у ясенній бо­розні при обережному зондуванні ґудзикуватим зондом;

0. — незначна гіперемія ясен, кровоточивість при зондуванні;

1. — гіперемія і набряк ясен, кровоточивість при зондуванні;

2. — кровоточивість, гіперемія і виражений набряк ясен;

0. — кровоточивість, гіперемія, набряк, виразкування, утворення ки­шені тощо.

Під час підрахунку індексу суму усіх оцінок ділять на кількість обсте­жених зубів.

Згодом H.R. Muhlemann (1977) дещо модифікував індекс SBI і запро­понував індекс кровоточивості ясенних сосочків (Papillary Bleeding Index — РВІ). Ґудзикуватим зондом проводять зондування ясенних сосочків ораль-ної поверхні правої половини верхньої та лівої половини нижньої щелепи. Аналогічно зондують сосочки з присінкової поверхні правої половини ниж­ньої та лівої половини верхньої щелепи. Оцінюють у балах, підсумовують і виводять середнє значення. Критерії оцінки в балах наступні (див. мал. 69):

0. — кровоточивість відсутня;

1. — поява окремих точкових кровотеч;

2. — численні точкові кровотечі або поява лінійної;

3. — міжзубний проміжок заповнений кров'ю;

4. — інтенсивна кровоточивість, кров заповнює ясенну борозну, виті­кає на зуб або ясна.

Підрахунок аналогічний.

Р о з д і я 2. Обстеження хворого

Індекси, що визначають ступінь деструкції пародонта. Можливим ва­ріантом оцінювання цього стану може слугувати оцінка стану ясенної бо­розни (пародонтальної кишені), критерії індексу захворювання пародонта за S.P. Ramfjord (1959). Проводять два виміри через певний проміжок часу (рік і більше), різниця між цими даними визначає ступінь руйнування (про­гресування, стабілізацію) тканин пародонта.

На цих самих критеріях, за S.P. Ramfjord (1959), базується індекс сту­пеня і тяжкості ураження (Extent and Severity Index — ESI) за J.P. Carlos et al. (1986). У ділянці 14 зубів половини верхньої щелепи та 14 зубів про­тилежної половини нижньої щелепи визначають рівень зубоепітеліального прикріплення. У разі втрати його понад 1 мм цю ділянку вважають ураже­ною (Е). Підраховують загальну кількість таких уражених ділянок і визна­чають їх відношення до загальної кількості обстежених ділянок у відсотках.

Оцінити стан кісткової тканини можна за допомогою індексу оголення кореня (індекс рецесії). Для цього вимірюють глибину кишені або за рент­генологічними даними вимірюють відстань між верхівкою міжкоміркової перегородки і емалево-цементним з'єднанням. Отримані дані підсумовують і ділять на кількість обстежених зубів.

Індекс тяжкості пародонтиту (Periodontitis Severity Index — PSI) за R.A. Adams, G.P. Nystrom (1986). Складається з двох компонентів: оцінки стану ясен та висоти міжкоміркової перегородки біля обстежуваного зуба. Наявність або відсутність запалення ясен оцінюють відповідно у 1 та 0 ба­лів. Атрофію міжкоміркових перегородок біля обстежуваного зуба визнача­ють на рентгенограмі: кожні 10 % втрати її висоти оцінюють в 1 бал. Таким чином, оцінка рівня міжкоміркової перегородки коливається від 1 до 10 ба­лів. Підсумовують дані цих двох вимірів (запалення ясен та висоти перего­родки) біля кожного обстежуваного зуба і ділять на їх кількість.

Індекси, що визначають кількість бляшок і зубного каменю. їх іноді об'єд-нують у групу гігієнічних індексів, оскільки за допомогою визначення кіль- і кості зубних бляшок або зубного каменю ці індекси дають можливість оці­нити гігієнічний стан порожнини рота.

Поширеним гігієнічним індексом є спрощений індекс гігієни порожнини рота — OHI-S (Simplified Oral Hygiene Index) за J.C. Green, J.R. Vermillion | (1960). Він складається з індексу зубного нальоту DI-S (Simplified Debris In-1 dex) та індексу зубного каменю CI-S (Simplified Calculus Index).

З метою визначення гігієнічного індексу обстежують та забарвлюють! барвником щічну, язикову поверхню усіх перших великих кутніх зубів та І губну поверхню перших верхніх різців (мал. 120). На усіх поверхнях спочат-1 ку визначають зубний наліт, а потім зубний камінь. Для визначення індек-1 су зубного нальоту (DI-S) використовують наступну схему оцінки поверхні І кожного зуба:

0. — відсутність зубного нальоту;

1. — зубний наліт вкриває не більше 1/3 поверхні зуба;

2. — зубний наліт вкриває більше 1/3, але не більше 2/3 поверхні зуба;!

3. — зубний наліт вкриває більше 2/3 поверхні зуба.

Отриману суму індексів ділять на кількість обстежених зубів (мал. 121).І

ІНДЕКСНА ОЦІНКА СТАНУ ТКАНИН ПАРОДОНТА

Мал. 120. Загальна методика підрахунку

індексу гігієни порожнини рота (J. Green,

J. Vermillion, 1960)

Мол. 121. Критерії підрахунку індексу зуб­ного нальоту: 0 — відкладення відсутні; 1 — відкладення чи наліт вкривають 1/3 поверхні зуба; 2 — біль­ше 1/3 але менше 2/3 і 3 — наліт вкриває біль­ше 2/3 поверхні зуба

Індекс зубного каменю (CI-S) визначають так само, як і зубного нальо­ту. Поверхню зубів оцінюють у балах наступним чином:

0. — зубний камінь відсутній;

1. — над'ясенний зубний камінь вкриває не менше 1/3 поверхні зуба;

2. — над'ясенний камінь вкриває від 1/3 до 2/3 поверхні зуба або є окремі частинки під'ясенного каменю;

3. — над'ясенний камінь вкриває більше 2/3 поверхні зуба. Підрахунок індексу проводять аналогічно (мал. 122).

Гігієнічний індекс, за S.P. Ramfjord (1967), слугує для визначення зубних бляшок. Обстежують після забарвлення щічні, язикові, контактні поверхні шести зубів 41|6 та 6114 і оцінюють їх наступним чином:

0. — зубна бляшка відсутня;

1. — зубна бляшка є на деяких, але не на всіх контактних, щічних та язикових поверхнях зуба;

2. — зубна бляшка є на всіх контактних, щічних та язикових поверхнях зуба, але вкриває не більше 1/2 зуба;

3. — зубна бляшка є на всіх поверхнях зуба і вкриває більше половини їх поверхні (мал. 123).

Індекс визначають шляхом ділення суми балів на кількість обстежених зубів.

У 1964 p. J. Sillness і Н. Loe запропонували індекс бляшок. Для визна­чення гігієнічного індексу обстежують усі або певну групу зубів. Зуби не забарвлюють, а лише висушують струменем повітря. На кожному зубі, про­водячи зондом по пришийковій ділянці, визначають наявність зубного на­льоту (бляшок) на дистальній, присінковій, медіальній та язиковій поверх­нях. Критерії оцінки наступні:

Р о з д і л 2. ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРОГО

Моя. 122. Критерії підрахунку індексу зуб­ного каменю: 0— відкладення каменю відсутні; 1 — над'-ясенний камінь вкриває менше 1/3 поверхні зуба; 2 — зубний камінь вкриває більше ніж 1/3 але менше ніж 2/3 поверхні зуба; 3 — над'-ясенний камінь вкриває більше ніж 2/3 по­верхні зуба

Мал. 123. Методика підрахунку гігієнічно­го індексу за S.P. Ramfjord (1967)

84

Моя. 124. Методика підрахунку індексу бляшок за J. Sillness і Н. Loe (1964)

0. — відсутність бляшок (нальоту) у пришийковій ділянці;

1. — шар зубного нальоту на вільному краї ясен або у пришийковій ді­лянці зуба визначається лише під час переміщення зонда по поверхні зуба;

2. — помірне скупчення нальоту в кишенях або на маргінальних яснах помітне неозброєним оком без зондування;

3. — значне скупчення зубного нальоту (бляшок) на поверхні та в між­зубних проміжках.

Індекс бляшок визначають діленням отриманої суми балів біля кожної з 4 поверхонь зубів на 4, а індекс індивідуума — діленням отриманої суми на кількість обстежених зубів (мал. 124).