Індексна оцінка стану тканин пародонта

сінкової, язикової, медіальної та дистальної поверхонь. Кожну із сторін оці­нюють у балах: 0 — нормальні ясна; 1 — незначний набряк, запалення, зміна кольору, кровоточивість при подразненні відсутня; 2 — помірне запалення, набряк, гіперемія, ясна кровоточать при доторканні; 3 — тяжке запалення, виражена гіперемія, набряк, виразкування, тенденція до спонтанної крово­точивості. Індекс рекомендують визначати біля великого кутнього зуба, ма­лого кутнього зуба та різця на кожній половині щелеп. Суму оцінок ділять на чотири і знаходять індекс біля кожного зуба. Значення індексу 0,1—1 від­повідає легкому гінгівіту, 1,1—2 — гінгівіту середнього ступеня тяжкості, більше 2,1 — тяжкому.

Пародонтальний індекс — ПІ або PI (A.L. Russel, 1956) ураховує ряд по­казників: тяжкість гінгівіту, наявність пародонтальних кишень, рухомість зу­бів, деструкцію кісткової тканини тощо. Він містить у собі зворотні та не-зворотні компоненти захворювання пародонта. У формулі зубів біля кожного зуба виставляють цифри, які відображають стан пародонта: 0 — відсутність запалення ясен, порушень будови та функцій пародонта; 1 — легкий сту­пінь гінгівіту, незначне запалення ясен, яке не оточує зуб циркулярно; 2 — гінгівіт, запалення ясен поширене навколо зуба, але без порушення ціліс­ності зубоепітеліального прикріплення (пародонтальна кишеня відсутня); 4 — наявність початкового ступеня резорбції верхівок міжкоміркових пере­городок, яке виявляється при рентгенологічному дослідженні; 6 — гінгівіт з утворенням пародонтальної кишені, яка не досягає коміркового гребеня, але без видимих порушень функцій пародонта, зуб нерухомий; 8 — вираже­на деструкція тканин пародонта із втратою жувальної функції, зуб легко ру­хомий і може зміщуватися. В останньому випадку рентгенологічно виявля­ють значну атрофію міжкоміркових перегородок у межах половини і більше їх висоти з утворенням кісткових кишень. При підрахунку індексу суму усіх оцінок ділять на кількість обстежених зубів.

Під час визначення індексу обстежують усі зуби, окрім третіх великих кутніх зубів (так званих зубів мудрості), підсумовують значення індексів і ділять на кількість обстежених зубів. Значення індексу в межах від 0 до 0,1—0,2 відповідають клінічно незміненим яснам; 0,1—1 — легкому гінгі­віту, 0,5—1,9 — початковому та І ступеням генералізованого пародонтиту; 1,5—4,0 — II; 4,0—8,0 — III ступеню генералізованого пародонтиту. Як вва­жає A.L. Russel (1956), значення індексу від 0,7 до 1,9 відображає зворотні, а вищі значення індексу — незворотні (деструктивні) зміни в пародонті.

Для оцінки наявності та ступеня тяжкості захворювання пародонта до­цільне використання пародонтального індексу, або (інша його назва) — ін­декс захворювання пародонта (Periodontal Disease Index — PDI) за S.P. Ramf-jord (1959). Він модифікував пародонтальний індекс (A.L. Russel, 1956) і додав до нього компоненти більш детальної оцінки стану ясен, ясенної бо­розни, підрахунку зубних бляшок і каменю (гігієнічного стану порожнини рота). R.A. Snick, M.M. Ash (1961) модифікували та доповнили запропоно­ваний S.P. Ramfjord (1959) індекс шляхом зміни критеріїв підрахунку зуб­них бляшок і зубного каменю на поверхні зубів. У такій модифікації ін­декс PDI і був остаточно прийнятий (S.P. Ramfjord, 1974) (мал. 119).

Р о з д і л 2. ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРОГО

Мол. 119. Обстежувані зуби та критерії оцінки індексу PDI за S.P. Ramfjord (1974)

Обстежують тканини пародонта у ді­лянці 6114 та 4116 зубів, ясна навколо кожного зуба висушують тампоном і оглядають з метою виявлення змін ко­льору, форми, кровоточивості. Основну оцінку стану пародонта проводять згідно з критеріями пародонтального індексу за A.L. Russel (1956), як було описано вище. Потім окремо враховують інші компонен­ти індексу.

Оцінку стану ясен (індекс гінгівіту) проводять за такими показниками:

0. балів — відсутність запалення;

1. бал — запалення від легкого до по­мірного (не поширюється навколо зуба);

2. бали — гінгівіт середнього ступеня тяжкості (запалення охоплює усі ясна навколо зуба);

3. бали — тяжкий гінгівіт (виражена гіперемія, кровоточивість та вираз-кування ясен).

Отриману суму оцінок ділять на кількість обстежених зубів.

Оцінка стану ясенної борозни (пародонтальної кишені):

А. Якщо ясенний край розміщений на емалі зуба (зубоепітеліальне прикріплення не порушене), то глибину борозни (ясенної кишені) вимірю­ють від краю ясен до емалево-цементного з'єднання. Якщо зубоепітеліаль­не прикріплення порушене (тканини пародонта прикріплені нижче емале­во-цементного з'єднання), то глибину пародонтальної кишені визначають не від краю ясен, а від емалево-цементного з'єднання до дна кишені.

Б. Якщо ясенний край розміщений нижче емалево-цементного з'єд­нання, то глибину пародонтальної кишені визначають від емалево-цемент­ного з'єднання до дна кишені.

Оцінка кількості бляшок (у модифікації R.A. Shick, M.M. Ash, 1961):

0. балів — відсутність зубних бляшок;

0. бал — зубні бляшки в міжзубних проміжках або пришийковій ділян­ці, укривають менше однієї третини язикової поверхні кореня;

1. бали — зубні бляшки вкривають більше однієї, але менше двох тре­тин присінкової або язикової поверхонь зуба;

2. бали — зубні бляшки вкривають більше двох третин поверхні корон­ки зуба.

Оцінка кількості зубного каменю:

0. балів — відсутність зубного каменю;

1. бал — над'ясенний зубний камінь, який не більше 1 мм заглиблений під край ясен;