Розділ 2. Обстеження хворого Морфологічні методи

Біопсію проводять у разі утрудненої диференціальної діагностики за­хворювань пародонта (на тлі захворювань крові, злоякісного переродження тощо). Проводять гістологічне дослідження висічених ділянок уражених тканин. Під провідниковою або інфільтраційною анестезією ножицями, скальпелем або спеціальним інструментом (мал. 150) висікають шматочок ураженої тканини. Матеріал для дослідження необхідно брати з ділянки на межі між здоровою та патологічною тканинами. Шматочок тканини, розмі­ром 3—5 мм, беруть із підслизовою основою і прилеглими тканинами, ра­ну зашивають. Біопсійний матеріал помішують у пробірку з фіксувальним розчином і направляють до патологогістологічної лабораторії. У супровід­ному направленні коротко вказують дані об'єктивного обстеження та віро­гідний діагноз захворювання.

Морфологічні зміни за наявності захворювань пародонта різноманітні і виявляються в усіх тканинах пародонта. Як правило, спостерігають дис­трофічно-запальні та запальні процеси. У разі гінгівіту відбуваються запаль­ні зміни, генералізованого пародонтиту — дистрофічно-запальні, а паро­донтозу — дистрофічні. Серед запальних процесів переважають гіперемія, набряк, лейкоцитарна або дрібноклітинна лімфоїдна інфільтрація; накопи­чення сполучнотканинних клітин, які розмножуються, здебільшого лімфо­цитів, фібробластів, плазмоцитів. Відзначають формування зрілої сполучної тканини, макрофагальну або остеокластичну резорбцію коміркової кістки.

Дистрофічні зміни епітелію проявляються в порушенні зроговіння, ва-куольної та балонної дистрофії клітин. У сполучній тканині строми і суди­нах спостерігають мукоїдне набухання, фібринощні зміни, фрагментацію та зернистий розпад волокон, гіаліноз та склероз, у кістковій тканині — остео-пороз та остеосклероз.