Лекція № 4 «Охорона праці при роботі з персональним компьютером

І. Стандарти, що регламентують роботу користувачів ПК ВДТ

ІІ. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники при роботі на ПК і ВДТ

ІІІ.Заходи безпеки при експлуатації ЕОМ

Національні стандарти

1. НПАОП 0.00 -1.28-10

Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин

2. ДСанПіН 3.3.2.007-98

Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин

3. ГОСТ 12.2.032-78

Рабочее место при выполнении работ сидя

4. ГОСТ 12.2.033-78

Рабочее место при выполнении работ стоя

5. ГОСТ 20.39.108-85

Требования по эргономике, обитаемости и технической эстетике

1. Вплив від матеріальної частини

2 . Вплив від програмної частини

3 . Вплив умов праці

1. Монітор ПК є джерелом:

електростатичного поля; слабких електромагнітних випромінювань в низькочастотному, наднизькочастотному і високочастотному діапазонах (2 Гц – 400 кГц); рентгенівського, ультрафіолетового і інфрачервоного випромінювань; випромінювання видимого діапазону.

2. Нерухома напружена поза оператора, протягом тривалого часу прикованого до екрану дисплея

приводить до втоми і виникнення болю в хребті, шиї, плечових суглобах

3. Інтенсивна робота

з клавіатурою

викликає больові відчуття в ліктьових суглобах, передпліч, зап'ястях, в кистях і пальцях рук

4. Значному навантаженню піддається зоровий апарат користувачів ПК

Чинниками, що найсильніше впливають на зір, є:

а) недосконалість способів створення зображення на екрані монітора (неоптимальні параметри схем розгортки електронно-променевої трубки (ЕПТ); несумісність параметрів монітора і графічного адаптера; недостатньо високе розрізняння монітора, розфокусування, незведення променів і низький рівень інших його технічних характеристик; надмірна або недостатня яскравість зображення);

б) непродумана організація робочого місця, яка є причиною: відблисків на лицьовій панелі екрану; відсутності необхідного рівня освітленості робочих місць; недотримання відстані від очей оператора до екрану.

5. Акустичні шуми, включаючи ультразвук

Відомо, що шум несприятливий для людини, особливо при тривалій дії. У користувача, діяльність якого пов'язана з переробкою інформації, що часто супроводжується елементами творчості, це виражається в зниженні розумової працездатності (наприклад, швидкість обробки тексту зменшується на 10...15%, росте кількість помилок), в прискоренні розвитку зорового стомлення, зміні сприйняття кольору, підвищенні витрати енергії (на 17%), появі головних болів, розвитку безсоння, ослабленні уваги і т.і.

Шум може бути чинником, сприяючим розвитку стресу. Відмічений взаємозв'язок між скаргами на шум від ВДТ, з одного боку, і емоційними порушеннями і поганим настроєм – з іншого. Крім того, шум від ВДТ, мабуть, є однією з причин сенсорного перевантаження, що виникає у користувачів. Дія шуму на вегетативну нервову систему може виявлятися при рівнях, близьких до допустимих, і приводити до порушення периферичного кровообігу за рахунок спазму капілярів шкірного покриву і слизистих оболонок, а також іншим негативним наслідкам.

Рівні звукового тиску на відстані приблизно 50 см від багатьох ВДТ у напрямі максимуму випромінювання знаходяться в межах від 30 до 68 дБ (середнє значення 51 дБ). У діапазоні 16...20 кГц максимальний зареєстрований рівень склав 61 дБ (середнє значення 53 дБ).

6. Психофізіологічні фактори

В процесі діалогу людини і машини користувач сприймає її як рівноправного співбесідника. Тому виникає багато абсолютно нових психологічних і психофізіологічних проблем, які необхідно враховувати при проектуванні трудового процесу. Операторові часто ставиться обов'язок відповідно до інформації, що виводиться на екран, ухвалювати відповідне рішення. Користувач має лише обмежені можливості обробки інформації, і він розробляє певні стратегії при рішенні різних задач. Якщо операторові представляється свобода поведінки, він вибирає оптимальну, з точки зору розумового навантаження, стратегію управління. Як правило, при повільній динаміці він здійснює паралельне управління декількома процесами, при швидкій динаміці – зосереджує свою увагу на важливішому процесі, поки не буде досягнуто необхідного режиму. У останньому випадку він працює послідовно. Із збільшенням швидкості процес управління переходить з паралельної форми в послідовну.