26

Теми 1. Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод.

План

1. Поняття, загальна характеристика господарського обліку, його місце в системі управління підприємством.

2. Види господарського обліку.

3. Основні принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

4. Регламентація бухгалтерського обліку.

5. Предмет і об’єкти бухгалтерського обліку.

6. Класифікація господарських засобів і джерел їх формування.

7. Метод бухгалтерського обліку.

8. Особливості застосування методичних прийомів бухгалтерського обліку в умовах його автоматизації.

Література: [ 1, 17, 18, 23, 27, 30, 31]

1. Поняття, загальна характеристика господарського обліку, його місце в системі управління підприємством.

Управління будь-яким підприємством вимагає систематич­ної інформації про здійснювані господарські процеси, їх харак­тер і обсяг, про наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їх використання, про фінансові результати діяльності. Основним джерелом такої інформації є дані поточного бухгал­терського обліку, які систематизуються у звітність. Така звітність має велике значення, оскільки використовується не тільки для економічного аналізу діяльності окремого підприємства з метою одержання інформації, необхідної для управління, а й для узагальнення результатів у масштабі галу­зей і народного господарства в цілому.

Розвиток господарських зв'язків в умовах ринку значно роз­ширює кількість користувачів обліковою і звітною інфор­мацією. Ними є не тільки працівники управління, безпосе­редньо пов'язані з підприємництвом, а й зовнішні користувачі інформації, які мають прямий фінансовий інтерес: банки — при вирішенні питання про надання кредитів; постачальники — при укладенні договорів на поставку товарно-матеріальних цінностей; інвестори, засновники, акціонери, яких інтересує рентабельність вкладеного капіталу і можливість одержання доходів (дивідендів). Значний інтерес облікова інформація має також для працівників податкових і фінансових служб, органів Державної статистики й управління.

Облікова інформа­ція використовується ними за такими напрямками:

1. Для прийняття обґрунтованих стратегічних та поточних рішень.

Стратегічні рішення, що приймаються користувачами на перспективу з метою отримання в майбутньому більших прибутків або доходів, можна поділити на такі основні типи:

Інвестиційні рішення — рішення про формування певного розміру власного ка­піталу, який би задовольнив потреби власників та вимоги кредиторів.

Рішення про діяльність — вибір виду діяльності, який в умовах наявних обме­жених ресурсів та з урахуванням кваліфікації персоналу буде найбільш вигідним.

Рішення про просування продукції (робіт, послуг) — визначення оптимальної ціни продукції (робіт, послуг) з урахуванням цін конкурентів, вартості її виготов­лення на даному підприємстві, рівнем заповнення ринку та можливостями її просу­вання (можливі витрати на рекламу тощо).

На основі облікової інформації менеджери підприємств приймають поточні рішен­ня щодо цін та вигідності окремих угод, проектів, оцінки та переоцінки майна. Тип рі­шення, яке приймається менеджером, залежить від його рівня в ієрархії управління підприємством, а отже, і від можливостей в отриманні облікової інформації.

Процес прийняття рішень можна поділити на такі кроки (рис. 1.1):

Рис. 1.1. Загальна модель прийняття рішень користувачами

Вибір оптимальних рішень серед існуючих альтернатив здійснюється користува­чами виходячи з функції корисності, за якою результат, що має найвищу оцінку, вва­жається найбільш корисним. При цьому важливими є витрати на пошук оптимально­го варіанта. Вони повинні бути зіставними з очікуваною корисністю. Результат прийняття рішень залежить також від індивідуальних особливостей користувачів об­лікової інформації, від їх ставлення до ризику. Чим ризикованішим є прийняте рі­шення, тим більша потенційна можливість отримання вищих прибутків. Різниця між очікуваними сумами виграшів при виборі альтернативних буде премією за ризик.

2. Виявлення економічного ефекту від прийнятих рішень.

Бухгалтерські звіти, що складаються з різною періодичністю, дозволяють корис­тувачам виявити економічний ефект від прийнятих стратегічних рішень, вплив по­точних рішень на реалізацію стратегічних та сукупний ефект від низки прийнятих рішень на будь-якій стадії їх реалізації. Для цього складаються прогнозні та факти­чні кошториси витрат, проводиться аналіз їх виконання, досліджуються фактори, що впливають на відхилення від кошторисів. За даними обліку та звітності здійс­нюється порівняння фактично отриманих доходів та здійснених витрат і визнача­ється результат діяльності підприємства.

3. Вивчення потреби в майні, його структурі та напрямках формування.

Для забезпечення безперебійної та ефективної діяльності підприємство повинно мати певну кількість майна. За його нестачі можуть бути перерви в процесах виробництва чи торгівлі, що призводить до додаткових втрат. Наприклад, підпри­ємство займається виробництвом морозива, однак його виробничих потужностей недостатньо, щоб задовольнити потреби споживачів у теплу пору року. В результа­ті частину ринку захоплюють конкуренти, до продукції яких споживачі поступово звикають. Підприємство зазнає безсумнівних втрат. При цьому зайве нагромаджен­ня майна також не корисне на підприємстві, оскільки, по-перше, вилучаються обі­гові кошти на його придбання; по-друге, з'являються додаткові витрати на його обслуговування. Облік повинен давати відповіді на питання: скільки і яких потрібно підприємству основних засобів, запасів, грошей? чи слід для їх придбання користуватись позиками? якими є борги інших підприємств перед даним на визна­чений момент і скільки воно заборгувало? яким с рівень механізації та автоматиза­ції виробництва та ефект від їх запровадження?

4. Забезпечення інших інформаційних потреб користувачів.

Інформація, отримана з бухгалтерського обліку, також може використовува­тись для:

• оцінки якості управління підприємством та його підрозділами;

• оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

• визначення забезпеченості виконання зобов'язань підприємства;

• визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

• регулювання діяльності підприємства;