4.5. Економічні збитки та економічна ефективність ветеринарних заходів.

Для характеристики економічної ефективності профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів, направлених на запобігання захворюванням, втрат продуктів тваринництва, використовується система наступних показників:

I. Економічний збиток

II. Попереджений економічний збиток

III. Економічна ефективність проведених ветеринарних заходів

4. Економічна ефективність на 1 грн. витрат

Визначення економічного збитку, що спричиняється хворобами тварин.

1. Збиток від загибелі, вимушеного забою, знищення тварин по кожній віковій групі (3₁) розраховують як різницю між вартістю тварин в закупівельних цінах (цінах на племінну худобу) і грошовою виручкою від реалізації продуктів забою за формулою:

З₁ = М х Ж х Ц - Вф, де:

М - кількість загиблих, вимушено забитих, знищених тварин, гол.;

Ж - середня жива маса однієї тварини, кг.;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

Вф - виручка від реалізації продуктів забою, трупної сировини, грн.

Збиток від загибелі та вимушеного забою молодняку тварин (телят до 6 міс, поросят, ягнят до 4 міс) (З₁) розраховують за формулою:

З₁ = М • (Вп + Вз • Т • Ц) - В_Ф, де:

М - кількість загиблих, вимушено забитих, знищених тварин, гол.;

Вп - умовна вартість однієї голови приплоду при народженні, грн.

Вз – средньодобовий приріст маси молодняку, кг;

Т – вік загиблої або вимушено вбитого молодняку, дні;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

Вф - виручка від реалізації продуктів забою, трупної сировини, грн.

2. Збиток від зниження продуктивності тварин, внаслідок їх захворювання (32) визначають за формулою:

3₂ = М х ( Вз - Вхв) х Т х Ц, де:

М - кількість захворілих тварин (ялових маток), гол.;

Вз і Вхв - середньодобова кількість продукції (молока, м'яса, яєць) одержана відповідно від здорових та хворих тварин в розрахунку на од­ну голову, кг;

Т - тривалість спостереження за зміною продуктивності тварин (пе­ріод карантину, неблагополуччя, перехворювання), дні;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.

3. Збиток від недоодержання приплоду внаслідок перетворювання та яловості маток (33) визначають за формулою:

3₃=(Кн х Рв-Нф) х Вп, де:

Кн - коефіцієнт народжуваності, прийнятий за плановим показником;

Рв - можливий контингент маток для розплоду за видами тварин, гол.;

Нф - фактична кількість народжених телят, поросят, ягнят, гол.;

Вп - умовна вартість однієї голови приплоду, грн. Вартість приплоду при народженні встановлюють по вартості осно­вної продукції, одержаної за рахунок кормів, витрачених на утворення приплоду, за формулами:

Вт = 3,61 х Ц;

Вп = 1,97хЦ: Пп;

Вя = 0,84 х Ц : Пя

Вл = 80 х Скд, де:

Вт - вартість теляти,

Вп - поросяти,

Вя - ягняти,

Вл - лошати при народженні, грн.;

3,61 - кількість молока, яку можна одержати за рахунок кормів, що витрачаються на утворення приплоду однієї корови молочних порід, ц.;

1,97 - кількість приросту маси свині, яку можна одержати за рахунок кормів, що витрачаються на утворення приплоду основної свиноматки, ц.;

0,84 - кількість шерсті, яку можна одержати за рахунок кормів, що витрачаються на утворення приплоду, вівцематки шерстних порід, кг;

Ц - ціна одиниці продукції, грн.,

Пп - вихід поросят на основну свиноматку, гол.;

Пя - вихід ягнят на вівцематку, гол.;

80 - число коне-діб, що дорівнює за витратами кормів утворенню приплоду кобилиці;

Скд - собівартість коне-дня, грн.

4. Збиток від втрати племінної цінності тварин (3₄) визначають за формулою:

3₄= Мв х (Цп-Цв), де:

Мв - кількість тварин, що втратили племінну цінність, гол.;

Цп і Цв - середня ціна реалізації, відповідно племінних та тих, що втратили племінну цінність тварин, грн.

5. Збиток від зниження якості продукції (сировини), одержаної від перехворілих, вимушено забитих, загиблих тварин (3₅) визначають за формулою:

3₅= Вр х (Цз - Цхв), де:

Вр - кількість реалізованої продукції зниженої якості кг, шт.;

Цз і Цхв - ціни реалізації одиниці продукції (сировини), одержаної відповідно від здорових та хворих тварин, грн.

6. Збиток від вимушеного простою робочої худоби (3₆) визначають за формулою:

3₆ = Мр х Т х Ск, де:

Мр - кількість робочої худоби, що вимушено простояла, гол;

Т - середня тривалість простою тварин, днів;

Ск - собівартість робочого коне-дня., грн.

7. Збиток від бракування уражених туш, органів та сировини (3₇) визначають за формулою:

3₇=Пв х Ц-Ц₁, де:

Пв - кількість вибракуваної продукції та сировини, кг;

Ц - державна закупівельна ціна продукції та сировини середньої якості, грн.

Ц₁ - вартість продукції чи сировини, отриманих після переробки, грн.

Загальна сума економічного збитку, обумовленого тією чи іншою хворобою, визначається як сума всіх видів збитку:

З = З₁ + З₂ + З₃ + З₄ + …….. Зn

Визначення економічної ефективності ветеринарних заходів.

В результаті проведення ветеринарних заходів по профілактиці, ліквідації хвороб тварин, проведенні хірургічних операцій і лікувальних заходів ми попереджуємо можливі збитки.

Економічний збиток, попереджений в окремому господарстві вна­слідок профілактики та ліквідації хвороб тварин (Пзт) визначають за фо­рмулою:

Пз₁ = Мсг х Кз₁ х Кзб - З, де:

Мсг - загальне поголів'я сприйнятливих тварин, гол.;

Кз1 - коефіцієнт можливого захворювання тварин в неблагополучних гуртах;

Кзб - питома величина економічного збитку в розрахунку на одну захворілу тварину, грн.;

З - фактичний економічний збиток в господарстві, грн.

Економічний збиток, попереджений в господарстві внаслідок прове­дення лікувальних заходів (Пз₂) визначають за формулою:

Пз₂ = Мл х Кл х Ж х Ц - З, де:

Мл - кількість тварин, яких лікували, гол.;

Кл - коефіцієнт летальності;

Ж- середня жива маса однієї тварини, кг.;

Ц - закупівельна ціна одиниці продукції, грн.;

З - фактичний економічний збиток в господарстві, грн.

Економічний збиток, попереджений внаслідок профілактики та лік­відації хвороб тварин в районі (Пз₃) визначають за формулою:

Пз₃ = (Мер х Кз₂ - Мзр) х Кзб, де:

Мер - кількість сприйнятливих тварин в районі, гол.;

Кз₂ - коефіцієнт можливого захворювання тварин в районі;

Мзр - кількість захворілих тварин в районі, гол.;

Кзб - питома величина економічного збитку в розрахунку на одну захворілу тварину, грн.

Збиток, попереджений внаслідок хірургічної операції тварин (Пз₄) визначають за формулою:

Пз₄=Мп х Ц-Вф, де:

Мп - кількість прооперованих тварин;

Ц - середня вартість тварин (балансова або за закупівельними ці­нами), грн.;

Вф - можлива грошова виручка при вимушеному забої прооперо­ваних тварин.

При визначенні економічної ефективності ветеринарних заходів встановлюють коефіцієнти та питомі величини економічного збитку, що спричиняють хвороби і витрати на ветеринарні заходи

Коефіцієнт можливої захворюваності (Кз₁) в неблагополучному ста­ді і районі (Кз₂) визначають шляхам ділення числа захворілих тварин, відповідно, на поголів'я неблагополучних стад господарства чи району.

Кзі = Мзг : Мсг;

Кз₂ = Мзр : Мер, де:

Мсг - загальне поголів'я сприйнятливих тварин в окремому госпо­дарстві, гол.;

Мер - загальне поголів'я сприйнятливих тварин в районі, гол.;

Мзг- число захворілих тварин в окремому господарстві, гол.;

Мзр - число захворілих тварин у районі, гол.

Коефіцієнт летальності (Кл) встановлюють діленням числа загиблих тварин на число захворілих.

Кл = М : Мз, де:

М - кількість загиблих, вимушено забитих, знищених тварин, гол.;

Мз - число захворілих тварин, гол.

Питому величину економічного збитку, спричиненого захворюван­ням, визначають на одну захворілу тварину (Кзб) розділивши загальну суму складових частин економічного збитку на число захворілих тварин.

Кзб = 3 : Мз, де:

3 - загальна сума економічного збитку, грн.;

Мз - число захворілих тварин, гол.

Економічний ефект, одержаний внаслідок здійснення профілактич­них, оздоровчих і лікувальних заходів (Ее) визначають за формулою:

Ее = Пз + Дв + Ев - Вв, де:

Пз - попереджений економічний збиток, грн.;

Дв - вартість, одержана додатково за рахунок збільшення кількості і підвищення якості продукції, грн.;

Ев - економія трудових і матеріальних витрат внаслідок застосу­вання більш ефективних засобів і методів проведення ветеринарних заходів, грн.;

Вв - витрати на ветеринарні заходи, грн.

Додаткову вартість (Дв), одержану додатково за рахунок збільшен­ня кількості і підвищення якості продукції, внаслідок застосування більш ефективних засобів і методів профілактики хвороб тварин, їх лікування визначають за формулою:

Дв = (Врн - Врт) х Ор, де:

Врт і Врн - вартість виробленої чи реалізованої продукції за діючими закупівельними цінами, відповідно, при застосуванні традиційних (базо­вих) і нових (більш ефективних) засобів, у розрахунку на одну обробле­ну тварину (одиницю роботи), грн.;

Ор - число оброблених тварин новими засобами (об'єм роботи), гол., м .

Загальна сума витрат на проведення ветеринарних заходів визначається шляхом складання всіх видів витрат.

Витрати на ветеринарні заходи (Вв) поділяються на прямі та не­прямі (загально виробничі і загальногосподарські) витрати і складаються з трудових та матеріальних ресурсів у грошовому виразі, потрібних для здійснення відповідних протиепізоотичних, лікувально-профілактичних, ветеринарно-санітарних, зоогігієнічних, організаційно-господарських та інших заходів. До прямих витрат відносять:

1. Оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих на роботах по проведенню ветеринарних заходів, в т. ч. і відрахування на соціальне страхування тощо.

2. Амортизаційні відрахування від балансової вартості ветеринарного обладнання, апаратів, приладів та витрати на поточний ремонт приміщень і догляд за технікою.

3. Вартість використаних біопрепаратів, медикаментів, дезінфектантів, перев'язувальних засобів, палива, електроенергії, паливно-мас­тильних матеріалів, а також інструментів та обладнання малої вартості.

4. Витрати на спорудження тимчасових забійних площадок, пастеризаційних установок, пропускних пунктів, шлагбаумів, дезінфекційних бар'єрів, знезараження продуктів забою та трупної сировини.

Непрямі витрати включають оплату праці переважно головних та старших спеціалістів ветеринарної медицини, транспортні витрати, на утримання аптек, складів тощо.

Економічний ефект від проведення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів на одну гривну витрат (Егрн.) визначають за фор­мулою:

Егрн = Ее : Вв.

Приклад 1. Визначення економічної ефективності (з незаразної па­тології)

Визначити економічну ефективність лікувальних заходів при бронхо­пневмонії телят.

Умови: у господарстві в зимовий період було 650 телят віком 6 місяців, середньою, живою масою 90 кг. Середньодобовий приріст живої маси здорових телят 0,7 кг. Захворіло бронхопневмонією 90 телят, з яких загинуло 3 голови. Закупівельна ціна одного кг живої маси - 9,5 грн. Грошова виручка від реалізації шкури загиблого теляти - 58 грн. Лікування хворих телят проводили трьома способами:

А) новокаїнова блокада ділянки зірчастого вузла;

Б) новокаїнова блокада ділянки зірчастого вузла в комплексі з внутрішньом'язовим веденням біціліну-3;

В) інтратрахеальне введення норсульфазолу та пеніциліну.

Таблиця 2

Вихідні дані до розрахунку економічної ефективності (з незаразної патології)

Найменування показників	Одиниця виміру	Порівнювані варіанти
Кількість телят, яких лікували	голів	30	30	30
Одужало телят	голів	29	30	28
Загинуло телят	голів	1	-	2
Тривалість лікування	ДНІ	8	8	9
Витрати на лікування	грн.	305,9	360,6	394,3
Середньодобовий приріст живої маси телят	кг	0,5	0,55	0,48

А) 3₁ = М х Ж х Ц - Вф

3₁ = 1 х 90 х 9,5 - 58 = 797 грн.

3₂ = М х (Вз - Вхв) х Т х Ц

3₂ = 29 х (0,7 - 0,5) х 8 х 9,5 = 440,8 грн.

З = З₁ + 3₂ = 797 + 440,8 = 1237,8 грн.

Б) 3₂ = М х (Вз - Вхв) х Т х Ц

3₂ = 30 х (0,7 - 0,55) х 8 х 9,5 = 342 грн.

3 = 3₂ = 342 грн.

В) З₁ = М х Ж х Ц - Вф

З₁ = 2 х 90 х 9,5 - 116 = 739 грн.

3₂ = М х (Вз -Вхв) х Т х Ц

3₂ = 28 х (0,7 - 0,48) х 9 х 9,5 = 526,68 грн.

З = З₁ + 3₂ =739 + 526,68 = 1265,68 грн.

2. Розрахунок попередженого економічного збитку внаслідок лікувальних заходів:

А) Пз₂ = Мл х Кл х Ж х Ц -3

Пз₂ = 30 х 0,15 х 90 х 9,5 - 1237,8 = 2609,7 грн.

Б) Пз₂ = Мл х Кл х Ж х Ц –З

Пз₂ = 30 х 0,15 х 90 х 9,5 - 342 = 3505,5 грн.

В) Пз₂ = Мл х Кл хЖ х Ц-3

Пз₂ = 30 х 0,15 х 90 х 9,5 - 1265,68 = 2581,82 грн.

3. Розрахунок економічного ефекту, отриманого як результат ліку­вання хворих телят:

А) Ее = Пз - Вв

Ее = 2609,7 - 305,9 = 2303,8 грн.

Б) Ее = Пз-Вв

Ее = 3505,5 - 360,6 = 3144,4 грн.

В) Ее = Пз - Вв

Ее = 2581,82 – 394,3 = 2187,52 грн.

4. Розрахунок економічного ефекту від проведених лікувальних заходів на одну грн. витрат:

А) Егрн. = Ее : Вв

Егрн. = 2303,8 : 305,9 = 7,55 грн.

Б) Егрн. = Ее : Вв

Егрн. = 3144,4 : 360,6 = 8,72 грн.

В) Егрн. = Ее : Вв

Егрн. = 2187,52 : 394,3 = 5,55 грн.

Згідно з розрахунків найбільш економічно вигідною є друга схема лікування, так як на гривну витрат ми отримали 8,72 грн економічного ефекту, а це більше чим при першій і третій.

Приклад 2. Визначення економічної ефективності (з інфекційної патології).

Визначити економічну ефективність оздоровчих заходів при лейкозі.

Умови: в господарстві утримується 1327 гол. великої рогатої ху­доби, в т.ч. 440 корів. Виділено 120 корів реагуючих в РІД, які були досліджені гематологічно і 50 гол., в т.ч. 28 тільних відреагувало позитивно. Вони були вимушено забиті в 30-ти денний термін. Середньодобовий надій здоро­вих корів складав 13 кг молока, хворих - 8 кг. Вартість 1ц молока 120 грн., а 1 кг живої маси 9,5 грн. Середня жива вага 400 кг.

Таблиця 3

Вихідні дані до розрахунку економічної ефективності (з інфекційної патології)

Найменування показників	Одиниця виміру	Сума
Витрати на проведення діагностичних досліджень	грн	4521
Витрати на проведення дезінфекції	-II-	4652
Витрати на проведення санітарних ремонт	-II-	2760
Всього ветеринарних витрат	-II-	11933
Виручка від реалізації продуктів забою (за даними бухгалтерії)	-II-	115200

1. Розрахунок економічного збитку від вимушеного забою (З₁):

З₁ = М х Ж х Ц - Вф

З₁= 50 х 400 х 9,5 - 115200 = 74800 грн.

2. Розрахунок економічного збитку від зниження молочної продуктивності (З₂):

3₂= М х (Вз - Вхв) х Т х Ц

3₂ = 60 х (13 - 8) х 30 х 1,2 = 10800 грн.

3. Розрахунок економічного збитку від недотримання приплоду (З₃):

3₃ = (Кн х Рв-Нф) х Вп Вартість одного теляти під час народження складає

3,61 х Ц = 3,61 х 120 = 433,2 грн.

Кн х Рв-Нф = кількості вимушено забитих тільних корів.

Було забито 28 тільних корів

3₃ = 28 х 433,2 = 12129,6 грн.

4. Загальна сума економічного збитку (3):

З = 3₁ + 3₂ + З₃

З = 74800 +10800 + 12129,6 = 97729,6 грн.

5. Розрахунок попередженого економічного збитку внаслідок про­філактики і ліквідації хвороби (Пз):

Пз₁ = Мсг х Кз₁ х Кзб – З

Знаходимо питому величину економічного збитку на одну захворілу тварину і коефіцієнт захворюваності:

Кзб = 3 : Мз

Кзб = 97729,6 : 120 = 814,41 грн.

А коефіцієнт захворюваності згідно таблиці дорівнює 0,14

Пз₁= 1327 х 0,14 х 814,41 - 97729,6 = 53571,49 грн.

6. Розрахунок економічного ефекту, отриманого як результат про­філактики та ліквідації хвороби:

Ее = Пз – Вв

Ее = 53571,49 - 11933 = 41638,49 грн.

7. Розрахунок економічного ефекту від проведених профілактичних заходів на 1 грн. витрат:

Егрн. = Ее : Вв

Егрн = 41638,49 : 11933 = 3,49 грн.

Проведені протиепізоотичні заходи економічно вигідні, так як на гривну витрат ми отримали 3,49 грн.