5.Вимоги до ілюстративного матеріалу

Ілюстрації можуть бути розташовані як у тексті (після першого згадування про них), так і в кінці роботи (в додатках).

Усі ілюстрації повинні мати номер та назву. Номер малюнка включає номер розділу (наприклад: мал. 1.1., мал. 2.2., мал.3.3.)

Ілюстративний матеріал, таблиці, експериментальні методики або текст допоміжного характеру рекомендується подавати у вигляді додатків, які розташовані після переліку літератури або окремо в папці.

Цифровий матеріал оформляється в вигляді таблиць вони повинні бути пронумеровані арабськими цифрами протягом усього документа.

Над верхнім правим кутом таблиці розташовується напис: «Таблиця» з вказівкою порядкового номера таблиці, наприклад: «Таблиця 2».

Слово «таблиця» при наявності тематичного заголовку, пишеться над заголовком.

Наприклад:

Таблиця 9.1.

На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово «таблиця» в тексті пишуть повністю, якщо таблиця немає номеру, і скорочено - якщо має номер, наприклад: « таб.1.1.»

На інформацію, що запозичена з інших джерел, а також цитати, що наводяться в тексті курсової роботи, обов'язково мають бути посилання. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування.

Посилання дають одразу після закінчення цитати у квадратних дужках, де вказують порядковий номер джерела у списку літератури та відповідну сторінку джерела, (наприклад: [4.С.35].

6. Вимоги до оформлення додатків

При оформленні додатків до курсової роботи слід дотримуватися таких правил.:

• послідовність вміщення додатків визначається порядком появи посилань на них у тексті дипломної роботи; кожний додаток має починатись з нової сторінки;

• кожний додаток, незалежно від його характеру (звітні форми, аналітико-розрахункові таблиці, громіздкі ілюстрації, комп'ютерні програми тощо), повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту (наприклад: "Додаток А "). Додаток повинен мати тематичний заголовок та літеру.

7. Оформлення літератури

Дані наукових джерел у курсовій роботі подаються у вигляді короткого переказу їх змісту або дослівно у вигляді цитат, причому в обох випадках з обов'язковим посиланням на джерело. Для зручності пропонується такий зразок оформлення посилань. Після цитати чи недослівного наведення змісту в круглих дужках через кому записується на першій позиції номер джерела в списку літератури, на другій — сторінки, з яких взятий матеріал (у квадратних дужках — через крапку з комою).

Можливий і варіант виносок (зразок). Джерела подаються у кінці сторінки внизу у відповідності з нумерацією посилань у вигляді цифр або різної кількості зірочок від однієї та далі. Кожна виноска повинна мати той самий порядковий номер, що й посилання. Загальний текст сторінки відділяється від виносок горизонтальною лінією.

Якщо з однієї сторінки беруться ще цитати, то посилання робиться так: "Там само". Коли ж цитата береться з іншої сторінки того ж джерела, то пишеться: "Там само" і вказується сторінка.

При виникненні труднощів у записі бібліографії (списку літератури) можна скористатися анотацією, яку подають у будь-якому виданні на другій або останній . сторінці.

Список використаної літератури становить собою зведений перегляд так званого наукового апарату, який послужив методологічною, спеціальною теоретичною і методичною опорою при виконанні курсової роботи. До списку літератури включаються лише ті праці і джерела, які згадувались або використовувалися в роботі. Використана і внесена в список література групується, як правило, в три основні розряди, а саме:

а) методологічна література, куди входять праці класиків, постанови і рішення уряду, опубліковані виступи, доповіді і праці видатних діячів держави;

б) спеціальна, куди входять найрізноманітніші наукові, науково-методичні і науково-популярні праці та учбово-методичні підручники посібники;

в) джерела, художня, політична, публіцистична та інша література.

Література подається в алфавітному порядку (за першими трьома буквами прізвищ авторів праць).

Про кожну книгу подаються відомості:

• прізвище та ініціали автора; якщо кілька авторів, то перераховуються або всі прізвища (у тому порядку, в якому вони подані), або лише прізвище та ініціали першого автора, після чого пишуть « та ін.»;

• повна і точна назва книги (без лапок);

• підзаголовок, що уточнює назву (якщо є);

• назва міста, в якому вийшла книга;

• відомості про видавництво;

- рік видавництва (без слів «рік», чи «р») Наприклад:

1. Ващенко Г.М. Виховний ідеал.- Полтава, 1994. – 105 с.

2. Історія педагогіки/за ред. М.С.Грищенка. – К., 1973. – 273 с.

3. Макаренко А. С. Методика організації виховного процесу. Твори: У 7-й т. - К., 1954. - Т.5

Для журнальної статті повинні бути вказані прізвище та ініціали авторів, назва статті, рік видання, номер журналу, в якому розміщена стаття, сторінки на яких вона в цьому журналі опублікована.

Наприклад:

4. Тишко О. Формування естетичної культури молодших школярів на заняттях гуртка образотворчого мистецтва. //Початкова школа. - 2003. - №2. - с.27-34