5. Складання плану

Вже при виборі теми і підборі літератури студент фактично визначає план роботи, її побудову, композицію.

План курсової роботи повинен бути розгорнутим. Курсова робота повинна мати вступ, головну частину, яка містить 2-3 питання, дослідницьку частину, висновки.

У кінці подають список використаної літератури. Допоміжний матеріал розміщують в додатки.

6. Визначення мети і завдань дослідження (подається у вступі)

Будь-яке педагогічне дослідження починається з визначення проблеми дослідження.

Коротко суть проблеми повинна бути відображена у темі дослідження. Проблема дослідження має бути актуальною, відповідати потребам практики навчання і виховання.

Розпочинаючи педагогічне дослідження, важливо з'ясувати його вихідні положення, а саме: актуальність проблеми, об'єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження.

Проблема дослідження — складне теоретичне або практичне питання, що потребує вивчення, вирішення. Проблема має бути відображена насамперед у темі дослідження.

Об'єктом дослідження — є частина об'єктивної реальності, яка на певний момент знаходиться в полі зору теоретичної чи практичної діяльності дослідника.

Предмет дослідження — бік, властивості й відношення об'єкта, що досліджується з певною метою і дістають наукове пояснення.

Об'єкт пізнання - загальна сфера пошуку, предмет - конкретне, що вивчається.

Об'єктами педдосліджень можуть бути діяльність педагогів, учнів, педагогічні стосунки між суб'єктом і об'єктом навчально-виховної діяльності, особистістю і колективом, організація пізнавальної діяльності учнів, навчально-виховний процес тощо.

Об'єктом і предметом педагогічного дослідження можуть бути всі аспекти теорії і практики навчання й виховання, їх організація та керівництво. Однак, усі педагогічні проблеми треба розглядати крізь призму провідного методологічного принципу взаємодії компонентів системи «педагог - зміст навчального матеріалу - учень».

Мета дослідження — ціль, яку поставив перед собою дослідник. Як правило, вона полягає у підвищенні ефективності процесів навчання і виховання, а в широкому розумінні - педагогічного процесу в цілому. Мета завжди відображає спрямованість знань та їх експериментальну апробацію.

Метою дослідження можуть бути:

1. Виявлення закономірних зв'язків, які існують між факторами впливу і тими змінами, які з'являються під впливом тих факторів.

2. Визначення оптимальних умов для отримання наперед заданих результатів педагогічної діяльності.

3. Розробка нових методів, засобів і організаційних форм навчально-виховного процесу.

Загальна мета конкретизується у дослідницьких завданнях, сукупність яких дає уявлення про те, що слід зробити для її досягнення.

Отже, завдання дослідження - його конкретизована мета. Завдання, з одного боку, розкривають суть теми дослідження, а з другого - знаходять своє тлумачення у висновках, які фіксують і узагальнюють результати їх виконання.

Завдання дослідження:

1. вирішення певних теоретичних питань, що є загальною проблемою (з'ясувати сутність дидактичного явища, вдосконалення його визначення, дослідження ознаки);

2. експериментальне вивчення практики вирішення проблеми, виявлення її типового стану, типових недоліків, їх причин, типових рис передового досвіду та ін.;

3. обґрунтування системи заходів, необхідних для вирішення поставленого завдання;

4. експериментальна перевірка пропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності;

5. вироблення методичних рекомендацій для тих, хто використовуватиме результати дослідження на практиці.

Частою помилкою при визначенні мети і завдань дослідження є неправильне їх формулювання. Недоцільно в меті вказувати «зробити». Правильним буде вживання дієслів «розкрити», «визначити», «встановити», «показати», «виявити», «описати», «прослідкувати» тощо. Розв'язанню кожного із завдань, як правило, присвячується одна глава роботи.

Послідовність визначених завдань має бути такою, щоб кожне з них логічно випливало з попереднього. Нове педагогічне знання зароджується у формі провідної ідеї дослідження та задуму його реалізації. На цій основі і формується гіпотеза, що лаконічно і стисло відображає суть та внутрішню логіку наукового пошуку, визначає індивідуальність усієї роботи.

Гіпотеза - це обґрунтоване припущення про можливі способи розв'язання визначеної проблеми.

Гіпотеза є результатом глибокого осмислення теоретичних праць, досвіду практичної діяльності. Тому формується дослідником після ґрунтовного опрацювання літератури і практичної перевірки зроблених теоретичних висновків.

Побудова гіпотези завжди є творчим процесом. Кожна гіпотеза підтверджується фактами, аргументами, що перетворюють її з припущення у достовірні знання.