3.1.4.2 ТЕХНОЛОГІЯ ЗБЕРІГАННЯ І ПЕРЕРОБКИ ЗЕРНА (72 год)

1. Фураж – це:

рослинний корм, призначений для годівлі тварин;

плоди рослин, що додають у тваринні корми;

насіння, що додають у корми для тварин;

проросле зерно.

2. Силосування фуражу – це:

природне сушіння з одержанням сіна;

вологий спосіб зберігання рослинного корму за умов контрольованого

кислого бродіння;

зневоднення розмеленого рослинного корму з одержанням гранульованого продукту;

змішування фуражу з іншими компонентами корму.

3. Комбікорм – це:

відходи зернопереробної промисловості;

фуражне зерно;

суміш зернової сировини та продуктів із високим вмістом білків, вітамінів та мікроелементів;

синтетичні добавки до тваринних кормів.

4. Премікси використовують для:

підвищення поживної цінності комбікормів за рахунок збагачення їх біологічно–активними речовинам;

підвищення ефективності процесу виробництва комбікормів;

лікування сільськогосподарських тварин та птиці;

покращення змішування компонентів кормів.

5. Слабка пшениця характеризується:

високим вмістом клейковини;

низькою врожайністю;

високим вмістом білка;

низьким вмістом клейковини.

6. Найбільш повноцінний (за вмістом лізину) білок злакової культури:

пшениці;

вівса;

жита;

ячменю.

7. Чим більше ендосперму в зерні, тим:

вищий вихід борошна;

нижчий вихід борошна;

менша склоподібність;

вища зольність.

8. Під час дозрівання зерна:

зростає активність гідролітичних ферментів;

утворюються амінокислоти і цукри;

укріплюється клейковина;

зменшується вміст сирої клейковини.

9. Підвищення температури і вологості під час зберігання зерна сприяє:

послабленню інтенсивності дихання зерна;

зменшенню втрат сухої речовини;

пригніченню розвитку мікроорганізмів;

самозігріванню.

10. Сипкість зерна зростає у разі :

зменшення вологості зерна;

високого вмісту легких домішок;

високої неоднорідності зернової маси;

самосортування.

11. Аеродинамічні властивості зернової маси враховують у разі:

розмелювання зерна;

очищення зерна від домішок у повітряному потоці;

зберігання зерна;

самосортування зерна.

12. Сорбційні властивості зернової маси найбільше залежать від:

парусності зерна;

Капілярно-пористої структури зерна;

розміру зерна;

форми зерна.

13. Зернова маса характеризується:

низькою теплопровідністю і високою теплоємністю;

високою теплопровідністю і високою теплоємністю;

низькою теплопровідністю і низькою теплоємністю;

високою теплопровідністю і низькою теплоємністю.

14. Борошно класифікують за:

видом, типом, сортом;

видом, типом, класом;

типом, сортом, класом;

сортом, класом, видом.

15. Основними показниками, що впливають на сорт борошна є:

кислотність і зольність;

вихід і зольність;

вихід і кислотність;

крупність помолу;

16. У разі зараження зерна комахами і кліщами:

збільшується кількість білка в зерні;

зменшується кількість шкідливих мікроорганізмів;

не змінюється амінокислотний склад зерна;

зменшується кількість білка в зерні.

17. Нестача кисню в міжзерновому просторі сховища:

посилює інтенсивність дихання зерна;

сповільнює генерування вологи і дихання зерна;

підвищує гідролітичну і окиснювальну активність аеробних мікроорганізмів;

не впливає на активність і ріст шкідників.

18. Для створення контрольованої атмосфери під час зберігання зерна використовують:

азот;

кисень;

водень;

інертний газ.

19. Під час підготовки зерна до переробки для відділення домішок, що

Відрізняються за формою, використовують:

сепаратори;

продування повітрям;

трієри;

промивання водою.

20. Безпосередньо перед розмелюванням поверхню зерна:

зволожують;

підсушують;

облущують;

замочують.

21. Борошно разового розмелювання характеризується:

однорідністю розмірів частинок;

низькою якістю;

світлим кольором;

відсутністю обмежень у використанні.

22. Гідротермічна обробка зерна здійснюється для:

ущільнення ендосперму зернівки;

зменшення пластичності оболонок зерна;

очищення зерна від домішок;

підвищення виходу борошна.

23. Мікронізація – це:

одержання крупи шляхом подрібнення;

технологія одержання плющеного зерна;

технологія одержання круп’яних продуктів швидкого приготування;

визначення середнього розміру крупинок.

24. Екструдування відбувається за умов:

високої температури і високого тиску;

інфрачервоного опромінювання і високої температури;

пропарювання та інфрачервоного опромінювання;

обробки парою при високому тиску.

25. Зниження або втрата сипкості круп виникає внаслідок:

збільшення засміченості;

розмноження молочнокислих бактерій;

окиснення жирів;

зменшення показника кислотності.

26. Із зниженням сорту борошна для виробництва хліба показники

Якості (вологості і кислотності) змінюються наступним чином:

вологість і кислотність зменшується;

вологість і кислотність збільшується;

вологість зменшується, а кислотність збільшується;

вологість збільшується, а кислотність зменшується.

27. У борошні порівняно з зерном міститься:

більше жиру і цукру;

більше крохмалю і менше жиру;

більше цукру і менше клітковини;

менше крохмалю і більше мінеральних речовин.

28. У житньому борошні на відміну від пшеничного міститься:

більше крохмалю і білків;

менше крохмалю і білків;

менше цукрів і клітковини;

більше білків і клітковини.

29. Активне вентилювання зернових мас проводити з метою:

очищення зернових мас від смітних домішок;

зниження кількості мікроорганізмів;

поліпшення хімічних показників;

збагачення зернових мас киснем.

30. За кількістю якісного ядра і засміченістю круп визначають:

сорт;

розварюваність;

сипкість;

вологість.

31. Біологічну цінність круп визначають залежно від:

виду, номеру;

способу обробки поверхні;

зовнішнього вигляду;

вмісту поліненасичених жирних кислот, вітамінів, мінеральних речовин.

32. За хімічним складом найбільше білків містять крупи:

манна, вівсяна;

рисова, перлова;

ячна, кукурудзяна;

гречана, горох лущений.

33. За хімічним складом найбільше вуглеводів містять крупи:

кукурудзяна, рисова;

вівсяна, ячмінна;

гречана, горох лущений;

пшоно, пшенична.

34. Залежно від технології виготовлення розрізняють такі види вівсяних круп:

проділ, ядрицю;

неподрібнені, плющені;

подрібнені, шліфовані;

перлові, ячні.

35. Натура зерна – це:

вага 1 л зерна, в кг;

вага 1 л зерна, в г;

вага 1 л зерна, в мг;

відсоток чистого ядра в зерні.

36. Для визначення натури зерна використовують:

хімічний стакан;

конічну колбу;

літрову пурку;

колбу К’єльдаля.

37. Основою методу визначення вмісту золи у крупах є:

висушування у сушильній шафі;

озолення у муфельній печі;

титрування;

колориметруванння.

38. За призначенням премікси поділяють на:

продуктивні, профілактичні;

лікувальні, профілактичні;

профілактичні, лікувальні, профілактично-лікувальні;

продуктивні, профілактичні, лікувально-профілактичні, лікувальні.

39. Для збагачення білково-вітамінних добавок використовують:

Наповнювачі;

комбікорми;

кормо суміші;

премікси.

40. Базові зерносховища призначені для :

зберігання оперативних запасів;

зберігання державних зернових резервів;

забезпечення сировиною переробних підприємств;

відвантаження зерна на експорт.

41. Зернова маса – це:

сукупність різних компонентів;

сукупність взаємозв’язаних компонентів;

сукупність компонентів зерна основної культури, домішок, мікроорганізмів, комах та повітря між зернових проміжків;

сукупність взаємопов’язаних компонентів зерна основної культури,

домішок, мікроорганізмів, комах та повітряних зернових проміжків.

42. Показники свіжості зерна – це:

колір, запах, смак;

колір, запах, смак, блиск;

колір, запах;

колір, смак, блиск.

43. Оптимальні умови для розвитку шкідливих комах створюються за температури:

18…52 ⁰С;

20…25 ⁰С;

20…28 ⁰С;

18…30 ⁰С.

44. Комахи гинуть за температури:

40…45 ⁰С;

42…48 ⁰С;

45…50 ⁰С;

48…55 ⁰С.

45. Самосортуванню у разі вільного падіння твердих часточок зернової