
- •Гідравліка
- •1. Організація роботи студентів у лабораторії.
- •2. Правила техніки безпеки під час роботи в лабораторії гідравліки та гідрогазодинаміки.
- •3. Методологічні основи експериментальних досліджень.
- •3.1. Способи вимірювання основних гідравлічних величин.
- •3.1.1. Рідинні манометри.
- •3.1.2. Пружинні манометри.
- •3.2. Похибки вимірювань.
- •3.2.1. Похибки прямих вимірювань.
- •3.2.2. Похибка непрямих вимірювань
- •4. Властивості рідин та гідростатика.
- •4.2. Вивчення фізичних властивостей рідин
- •4.3. Перевірка манометра. Прилади для вимірювання тиску.
- •4.4. Вимірювання гідростатичного тиску
- •4.5. Відносна рівновага рідини в циліндричній посудині, що обертається навколо вертикальної осі
- •5. Гідродинаміка.
- •5.1. Побудова діаграми д Бернуллі експериментальним шляхом.
- •Обробка дослідних даних
- •Дослідні та розрахункові дані для побудови лінії повної енергії і п’єзометричної лінії.
- •5.2 Режими руху рідини
- •5.3. Визначення коефіцієнта опору тертя по довжині трубопроводу.
- •5.4 Визначення коефіцієнтів місцевих опорів у трубах
- •5.5. Витікання рідини з отворів і насадок
- •5.6 Визначення коефіцієнта фільтрації на приладі дарсі
- •5.7 Дослідження гідравлічного удару в трубопроводі
- •6. Гідромашини.
- •6.1 Параметричні дослідження відцентрового насоса
- •4, 5, 8, 11, 13 – Заслінка, 6 – лічильник рідини, 9 – витратомір Вентурі
- •6.2 Паралельне та послідовне включення насосів
- •6.3 Кавітаційне випробування відцентрового насоса
- •6.4 Випробування шестеренного насоса
- •17.2. Результати замірів і обчислень
- •Додатки
- •Література
6. Гідромашини.
6.1 Параметричні дослідження відцентрового насоса
Мета роботи: Вивчити методику параметричних дослідів відцентрових насосів. Одержати напірну й енергетичні характеристики консольного відцентрового насоса.
Перед виконанням лабораторної роботи необхідно самостійно вивчити по [4]с. 158...168.
Опис лабораторної установки
На
рис.3.1.1.
приведена схема установки для досліду
відцентрових насосів. Насос 2 забирає
воду з резервуара по всмоктувальній
трубі І. Вода від насоса надходить по
напірному трубопроводі назад в бак. Для
виміру напору насоса на всмоктувальному
трубопроводі
установлений
вакуумметр, а на напірному патрубки-манометр.
Рис. 3.1.1. Лабораторна установка для випробування відцентрових насосів
1, 7 – трубопроводи, 2, 12 – насоси, 3, 10 – манометри,
4, 5, 8, 11, 13 – Заслінка, 6 – лічильник рідини, 9 – витратомір Вентурі
14 – вакуумметр
Подача насоса виміряється об'ємним способом за допомогою лічильника 6 і регулюється засувкою 8, установленою на напірному трубопроводі 7. Засувки 5, 11 повинні бути закриті, а засувки 4, 15 - відкриті протягом всього експерименту.
Для визначення потужності, споживаної електродвигуном з мережі, лабораторна установка обладнана вольтметром і амперметром. Частота обертання вала електродвигуна контролюється за допомогою переносного механічного тахометра.
Порядок виконання роботи
Перед початком дослідів у лабораторному журналі накреслити схему стенда і зафіксувати в табл. 3.1.1. паспортні дані досліджуємого насоса й основні конструктивні характеристики лабораторної установки.
Таблиця 3.1.1. Дані випробуваного насоса і лабораторного стенда
Найменування |
Умовне позначення |
Розмірність |
Величина |
Марка насоса |
|
|
|
Подача |
Q |
м3/с |
|
Напір |
H |
м |
|
Частота обертання |
n |
мин-1 |
|
Потужність електродвигуна |
N |
кВт |
|
Діаметр всмоктувального патрубка |
dв |
мм |
|
Діаметр нагнітального патрубка |
dн |
мм |
|
Різниця висот положення манометра і вакуумметра |
Z |
м |
|
Барометричний тиск |
рб |
мм. рт. ст |
|
Зробити продувку трубок, з’єднуючих: манометр і вакуумметр із патрубками насоса. Ця операція здійснюється шляхом не тривалого відкриття триходових кранів.
Насос заливається з допомогою ручного насоса при закритому крані 15 і 8. Повітря при цьому виходить через сальники, або через чуть привідкритий кран 8. Взагалі, то на всмоктувальному трубопроводі повинні бути зворотні клапани, а кранів 13,15 не повинно бути. Ці крани поставлені для демонстрації впливу збільшення гідравлічного опору всмоктувального участка на появу кавітації І наявність цих кранів дає можливість запустити насоси без зворотних клапанів. Включають в мережу електродвигун насоса. В таб.14.2 записують показники всіх вимірювальних приборів: манометра, вакуумметра, витратомірного пристрою, амперметра, вольтметра.
Зменшуючи при допомозі заслінки 8 подачу насоса, в таб.14.3 заносять нові показники вимірювальних приборів. Кількість експериментальних точок назначають 6...8.
Тоді
відкрити кран 15 і переконатись, що насос
надійно захопив воду. Це видно по
невеликому вакууму на вакуумметрі 14 і
напорі
в 1,5 атм на приладі 10. Повільно відкривати
кран 8, спостерігаючи збільшення витрати.
При повністю відкритих кранах 15, 8 (Q
= Qмакс)
Зменшити подачу, закриваючи кран 8 так, щоб помінялись показання приладів і знову так зробити ще 3-4 рази. Останній замір зробити при повністю закритому крані 8. В останньому випадку витрату не міряти.
Після закінчення вимірювань закрити кран 15 і включити насос.
Таблиця 3.1.2. Результати вимірювань
Найменування параметра |
Умовне позначення |
Розмірність |
№ досліду |
||||
1 |
2 |
3 |
|
10 |
|||
Тиск |
рм |
кгс/см2 |
|
||||
-”- |
рv |
кгс/см2 |
|
||||
-”-”- |
hм |
м |
|
||||
-”-”- |
hвак |
м |
|
||||
Температура води |
t |
0С |
|
||||
Об’єм |
V |
м3 |
|
||||
Час |
t |
с |
|
||||
Струм |
I |
А |
|
||||
Напруга |
U |
В |
|
||||
Частота |
n |
хв.-1 |
|
Обробка результатів вимірювань.
Подача насоса може бути визначена об’ємним способом при допомозі лічильника рідини і секундоміра чи по перепаду напорів на трубці Вентурі.
При використанні об’ємного способу, подача визначається по формулі:
(1)
де
- контрольний об’єм води (по лічильнику),
м;
Т - час подачі насосом контрольного об’єму води, с.
Якщо
використовується витратомір Вентурі
– то подача Q
визначається по тарувальному графіку
витратоміра Вентурі
чи по формулі
(2)
де
- перепад тиску на витратомірі;
- тарувальний коефіцієнт витратоміра.
Напір насоса визначається по формулі
(3)
де
- напір у нагнітальному і вакуум
в м.в.ст. у
всмоктувальних трубопроводах
насоса, м:
н, в- швидкість води в нагнітальному та всмоктувальному трубопроводах насоса, м/с;
z – відстань по вертикалі між геодезичними відмітками манометра і вакуумметра, м.
На даній установці геодезичні відмітки манометра і вакуумметра відраховуються від базової осі труби.
Потужність (КВт), споживана насосним агрегатом з мережі
(15.4)
де
напруга живильної мережі, В;
І - струм електродвигуна, А;
-
коефіцієнт потужності двигуна, що
характеризує активну складову потрібної
потужності.
В
залежності від типу, габариту і
завантаження електродвигуна
дорівнює 0,1...0.28 на холостому ходу;
0,75...0.93 - у номінальному режимі. Для
електродвигуна насоса БЦНМ у додатку
приведено графік залежності
Можна його взяти наближено 0,8
Таблиця 3. Результати обчислювання
Найменування параметра |
Умовне позначення |
Розмірність |
№ досліду |
||||
1 |
2 |
3 |
|
10 |
|||
Подача |
|
м3/с |
|
||||
Швидкість на всмоктуванні |
vв |
м/с |
|
||||
Швидкість на подачі |
vн |
м/с |
|
||||
Напір |
Н |
м |
|
||||
Корисна потужність |
N |
Вт |
|
||||
Коефіцієнт потужності двигуна |
Cos |
|
|
||||
КПД електродвигуна |
д |
|
|
||||
Потужність насоса (на валу) |
|
Вт |
|
||||
Відношення частот |
|
|
|
||||
Приведена подача |
|
|
|
||||
Приведений напір |
|
|
|
||||
Приведена потужність |
|
|
|
||||
ККД насоса |
|
|
|
Потужність корисна (на переміщення води)
Вт.
Потужність на валу насоса (затрачувана на привід насоса)
,
де
- ККД електродвигуна (можна
взяти
).
ККД
насоса
Результати визначених параметрів насоса представити по формі в таб.3. та у графічній формі приблизно як на рис.4.
Р
Рис.2. Характеристика відцентрового консольного насосу.
Контрольні запитання.
Що таке параметричне дослідження насосів і який метод їх проведення?
Напірна і енергетична характеристика відцентрового насоса.
Яка максимально можлива висота всмоктування насоса і чим вона обумовлена?
Яка реально рекомендована максимальна висота всмоктування насоса і чим вона обумовлена?
З чого складається напір насоса?
6. Чим визначається оптимальність режиму роботи відцентрового насоса?