3. Запаліть і погасіть пальник, виконавши такі операції:

а) запаліть сірник, піднесіть його до вихідного отвору пальника або збоку і повільно відкрийте газовий кран. Якщо запалений сірник піднести зверху, то сильний струмінь суміші газу й повітря може погасити полум’я;

б) відкрийте регулятор повітря. Для цього опустіть диск пальника Теклю вниз або поверніть муфту пальника Бунзена так, щоб подача повітря була достатньою для повного згорання газу, але не досить великою, щоб газ го-рів без шуму і кіптяви. Намагайтеся, щоб полум’я стало голубуватим, несві-лим;

в) відрегулюйте газовим краном або гвинтом пальника висоту полум’я (вона повинна бути близько 8 – 10см);

г) вимкніть газовий пальник, закривши кран газової мережі.

Коли працюєте з полум’ям, пам’ятайте: пара і гази вогненебезпеч-ні: з повітрям вони утворюють вибухову суміш, тому необхідно дотримуватися правил техніки безпеки.

Намалюйте схему будови полум’я, на якій зазначте з високою і найвищою температурою. Зробіть висно-вок про практичне знання будови полум’я і температури його частин.

Електронагрівальні прилади

До електронагрівальних приладів належать електроплитка, сушильна шафа, муфельна піч, тигельна піч, водяна баня, повітряна баня, олійна баня піскова баня, термостат.

Вмикати електроприлад слід тільки в ту електричну мережу, на напругу якої розрахований прилад.

Електричні водяні бані застосовують для нагрівання до температури 100^о С. Вони забезпечують рівномірне нагрівання і не доводять до місцевого перегрівання (мал.8).

Повітряна баня призначена для нагрівання за допомогою гарячого пові-тря. За будовою вона подібна до водяної бані, але в неї немає дна водомір-ного скла.

Електричні піскові бані застосовують для помірного рівномірного нагрі-вання до температури 100 – 400^оС.

Олійні бані побудовані так само, як водяні, але заповнені мінеральною олією.

Для нагрівання до вищих температур (1000 – 1500^оС) використовують електричні печі: муфельні, трубчасті, тигельні.

Електричні муфельні печі слугують для прожарювання осаду в тиглях. Нагрівальні елементи в них виготовлені, як правило, з ніхромової дротини. Температура в цих печах може досягати від 800 – 1200^оС.

У муфельних печах прожарюють речовини за підвищених температур. У печі не можна розливати реактиви. Розжарені тиглі виймають з муфель-ної печі довгими тигельними щипцями.

Тигельні печі подібні до муфельних, але менших розмірів, оскільки вони розраховані на сушіння матеріалу в тиглях.

Електричні сушильні шафи призначені для висушування посуду, осадів. Температура вних змінюється в проміжках 20 – 300^оС. Шафи оснащені спе-ціальним автоматичним регулятором (мал.9).

Термостат – прилад, призначений для постійного підтримування пев-ної температури (мал.10). Найчастіше термостат встановлюють на темпе-ратуру людського тіла, тобто на 37^оС.

У термостаті вирощують на живильних середовищах культури бактерій, здійснюють серологічні та біохімічні реакції.

Термостати обігріваються електрикою або газом, але принцип їх будови однаковий. Термостат являє собою камеру з подвійними дерев’яними, ме-талевими або пластмасовими стінками. У товщу зовнішньої стінки вклада-ють шар теплоізоляційного матеріалу: азбест, повсть, корок.

Між стінками термостата ( залежно від конструкції ) наливають воду або трубками циркулюють нагріте повітря, або є металеві спіралі, по яких про-ходить струм.

Дверцята термостата роблять подвійними. Зовнішні дверцята масивні, оббиті зсередини теплоізоляційним матеріалом. Другі дверцята – із скла, встановленого в металеву рамку. Обоє дверцят зачиняють для підтриман-ня постійної температури. Всередині термостата розміщені полички з ме – талевої сітки, на які ставлять штативи з пробірками. Полички роблять не – суцільними, щоб усередині термостата вільно переміщувалося нагріте по – вітря і тепло поширювалося рівномірно по всій камері.

У термостат через спеціальний отвір вставлено спеціальний термометр, який показує температуру всередині камери. Сталість температури в тер – мостаті підтримується за допомогою терморегуляторів. Якщо температу -ра в камері стає вищою від заданої, то терморегулятор механічно вимикає джерело тепла, а при зниженні – вмикає його. Існує декілька видів термо – регуляторів: біметалевий, контактний та ін. В електричних термостатах встановлюють біметалеві терморегулятори.