Кліматичні та гідрологічні умови рідного краю

Клімат Кіровоградської області помірно – континентальний, недостатньо вологий, з добре виявленими порами року. Пересічні температури січня мають значення -5…6*С, липня - +20…21,5*С. річна кількість опадів на півдні – 400 – 430 мм, на півночі – 420 -470 мм.

Вісь високого атмосферного тиску ( вісь Воєйкова) поділяє територію Кіровоградщини на дві частини – північно-західну (лісостепову) і південно-східну (степову) і пролягає через Помічну, Кіровоград, Олександрію, Онуфріївку.

Північно-західна лісостепова частина Кіровоградщини знаходиться під впливом вологих повітряних мас, що приносяться західними повітряними потоками з Атлантики та Західної Європи. На південно-східну частину степової території такі потоки впливають менше, бо ця територія знаходиться під впливом континентальних повітряних мас, що надходять сюди з Арктики та Азіатського континенту. Тому клімат північно-західної частини Кіровоградщини набагато м’якший ніж в південно–східній.

Звенигородський ліс взимку

В зимовий період на територію області проникає Сибірський антициклон. Як наслідок цього, в середній смузі області виникає дещо підвищений тиск. В південно-східній частині області на південь від вісі високого тиску переважають північно-східні та східні вітри, тобто континентальні маси повітря, що надходять з Арктики. Ці полярні повітряні маси обумовлюють похолодання з різким зниженням температури та відновлюванням безхмарної морозної погоди. В зимовий період на територію області з заходу часто вторгаються циклони з Атлантичного океану, які приносять вологе тепле повітря.

У другій половині літа на території Кіровоградщини часто встановлюється антициклональний тип погоди з високими температурами повітря до +38*С та тривалими посухами.

Захід сонця

Атмосферні опади розподіляються нерівномірно. За теплий період (червень – жовтень) випадає в середньому 280 – 235 мм, за холодний (листопад – березень) – 125 – 140мм. Літні опади мають переважно зимовий характер. У степовій зоні мають місце бездощові періоди тривалістю 30 -40 днів. Сніговий покрив утворюється кожної зими і лежить в середньому 60 – 80 днів. Перший сніг випадає в кінці листопада, сходить – наприкінці лютого – на початку березня.

Олександрійський район розташований у посушливій, дуже теплій агрокліматичній зоні, лежить у межах Дністровсько – Дніпровської північно-степової фізико-географічної провінції.

Середня річна температура повітря дорівнює 5,5*С. найвищі температури бувають у липні та серпні, найнижчі - у січні. Абсолютний мінімум становить -35*С, а в липні й серпні в окремі дні температура досягає +35*С. середня температура січня становить -5,7*С, а липня - +21,2*С. Середньорічна кількість опадів 441 мм, основна частина їх випадає в теплу пору року. Висота снігового покриву становить до 10 см. За коефіцієнтом зволоженості Олександрійщину можна вважати як недостатньо зволоженим теплим районом. В Олександрії діє метеостанція.

Клімат села Звенигородки помірно - континентальний. Літо тривале та жарке, зима коротка та малосніжна. Середні температури січня становлять

Притока Дніпра

-6*С, липня - +21*С. середньорічна кількість опадів сягає 441 мм. Опадів в теплий період року випадає більше ніж в холодний майже вдвічі. У зимові місяці переважають північні та північно-східні вітри, а влітку -північні та північно-західні.

Кіровоградська область є одним із найменш забезпечених місцевими воднми ресурсами регіонів держави. Їх запаси майже вдвічі менше ніж у середеьому по Україні. Вони становлять 3,3 дм3/добу н душу населення.

По території нашого краю протікаює 438 річок (5558 км), крім того нараховується 1074 річечок та струмків. Збудовано 2185 ставків і 84 водосховища. Переважають малі річки довжиною до 10 км. Річки нашої області належать до басейнів Дніпра, Південного Бугу. Найважливіші річки області – Інгулець, Тясьмин, Інгул, Синюха, Чорний Ташлик, Велика Вись і Ятрань.

Дніпро – третя за довжиною річка Європи. Загальна довжина сягає

2285 км. Дніпро протікає по північно-східній межі області на протязі 65 км. Відрізок, що протікає по території нашої області має два водосховища – Кременчуцьке та Дніпродзержинське.

Південний Буг несе свої води на південному-заході Кіровоградщини. Його загальна довжина – 806 км, в межах області – 70 км.

З півночі на південь територію перетинає р. Інгул, загалною довжиною 354 км. По території області має відрізок – 185 км. Інгул – найбільша притока Південного Бугу в нашій області.

Річка Синюха є найчистішою річкою Кіровоградщини. Вона тече по Придніпровською височиною протяжністю 111 км. З правого берега у Синюху впадає р. Ятрань, а з лівого - р.Чорний та Сухий Ташлики. Ятрань має протяжність близько 60 км, а Чорний Ташлик – 135 км.

Річка Тясмин є правою притокою Дніпра. Довжина Тясмину 161 км.

Річка Інгулець

Основні водні артерії Олександрійщини – це р. Інгулець, Верблюжка, Овнянка, Жовта, Зелена, Бешка, Березівка, Кам’янка, Водяна, ставки та озера, Войнівське водосховище. Загальна площа під річками становить 171 га,, під ставками – 1086 га, водосховищами – 700 га.

Найбільша річка – Інгулець – права притока Дніпра. Вона бере початок біля с. Цибулеве Знам’янського району. Саме на ній розташувалося місто Олександрія та с. Звенигородка. Назва «Інгулець» має спільну частину з назвою іншої ріки Інгул. В давні часи Інгулець називали Геросом («енігел» татарською означає «нове озеро», а в турецькій мові слово «енгел» - перешкода). В описах Скіфії міститься назва річки Пантікап. Загальна довжина ріки становить 549 км, в межах області – 170 км. В районному центрі Петрове на Інгульці є велике водосховище з чарівним островом. Прокладений канал на 150 км Дніпро – Інгулець.

Усі річки Кіровоградщини живляться за рахунок снігових, дощових та підземних вод. Навесні, під час танення снігу, річки виходять з берегів – настає весняна повінь; восени частими є дощові паводки. В літній період річки міліють, пересихають.

Усі ріки нашої області течуть по рівнині, тому вони спокійні, звивисті, приймають багато приток.

Кременчуцьке водосховище

(Світловодський район)