Ірина Маменко

Край на межі

Лісостепу і Степу

Частина І.

Географія рідного краю

ЗМІСТ

Географія рідного краю

ВСТУП__________________________________________________________3

1. Географічне положення Кіровоградщини. Населення ______________5

2. Геологічна будова, рельєф та корисні копалини __________________9

3. Кліматичні та гідрологічні умови рідного краю _________________13

4. Грунти. Рослинний і тваринний світ ___________________________17

5. Несприятливі природні процеси на території нашого краю _________22

6. Проблеми раціонального природокористування. Природоохоронні території ___________________________________________________25

7. Економіка Кіровоградщини________________________________ ___33

ПІСЛЯМОВА____________________________________________________39

ВІРШІ ПРО РІДНИЙ КРАЙ________________________________________43

ДОДАТКИ ______________________________________________________47

ЛІТЕРАТУРА ____________________________________________________62

ВСТУП

Щоб полюбити свою Батьківщину,

потрібно її пізнати.

М.Реріх

«Край на межі лісостепу і степу» нерідко називають Кіровоградщину, розташовану у межиріччі Дніпра і Південного Бугу, на Правобережжі. Обрамлені розкішними лісосмугами неозорі лани золотавої пшениці. Неквапливі тихоплинні ріки і джерела кришталевої води. Крутобокі долини і балки, уквітчані духмяними шавліями, волошками та іншим барвистим різнотрав’ям. Чепурні села у садках. Невеликі ліси і переліски у долинах річок…

Так виглядає мальовнича Кіровоградська земля, яка зачаровує красою і дивовижними природними скарбами. Багата наша земля і на талановитих, відомих людей. Серед них – корифеї українського професійного театру Марко Кропивницький та Іван Карпенко – Карий, письменники Сергій Степняк – Кравчинський, Юрій Олеша та Юрій Яновський, актори Іван Мар’яненко та Гнат Юра, музикант Генріх Нейгауз, педагог Василь Сухомлинський, льотчик-космонавт Леонід Попов.

Дійсно наша земля дала нам багато. І ми з вами повинні завжди пам’ятати про те , що Батьківщина у нас одна. Ми повинні цінувати її багатство. Недарма наші краї оспівані в піснях нашими дідами та прадідами. Ніде нема такого блакитного неба, таких безмежних степів, зелених лісів як на рідній землі. Хіба є на світі щось краще та дорожче?

Звенигородська школа

Простяглась широка вулиця в тінистих каштанах. Вона веде до школи. З поля вітер доносить запах пшениці і гречки, долітає гуркіт моторів. Звідси починається твій рідний край – твоя Батьківщина. Із стежки до школи, з шкільної лави, з річки, що протікає поруч, зі співу солов’я.

Любов до Батьківщини починається з любові до минулого. Така любов виховується змалку. А як можна любити те чого не знаєш? Недарма говорять «Незнаючи свого минулого, ми не варті майбутнього». Отже, запрошуємо вас у мандрівку по куточках Кіровоградщини - Олександрійщини – Звенигородки – своєрідного і неповторного краю.

Основною метою цієї роботи було подати матеріал про сучасний стан рідного краю, показати її розвиток від найдавніших часів до сьогодення. Можливо зацікавити учнів та вчителів у вивченні рідного краю.

Кременчуцьке водосховище

Степи Олександрійщини, де ночі дивозоряні,

Де люди працьовиті – нащадки козаків.

Земля моя заквітчана та з піснею повінчана,

ти гордість моя і слава і край моїх батьків.

Г. Клименко

Географічне положення кіровоградщини. Населення

Кіровоградська область – одна з 27 адміністративно-територіальних одиниць України. Її площа – 24,6 тис. кв. км. Це значно більше, ніж площа деяких добре відомих держав (Кувейт, Ліван) і не набагато менше від таких держав, як наприклад, Албанія, Бельгія, Молдова. Серед інших адміністративно-територіальних одиниць України за цими параметрами область посідає відповідно 14 і 22 місця. Більшість площі області знаходиться в межах Правобережної України і лише територія селища Власівки Світловодського району розташована на лівому березі Дніпра. За характером поверхні область неоднорідна, адже частина її площі – 46,7 тис. га ( 1,9 % площі) знаходиться в межах акваторії Кремечуцького та Дніпродзержинського водосховищ.

Область має такі крайні точки та їх географічні координати:

північна – Світловодський район, на північ смт. Власівка

(49*10’ пн..ш., 33*15’ сх..д.);

південна – Бобринецький район, на південь с. Юр’ївка

( 47*43’ пн..ш., 32*08’ сх.д.);

західна – Гайворонський район, на північний-захід с. Котовка

( 48*18’ пн..ш., 29*42’ сх..д.);

східна – Онуфріївський район , на схід с. Куцеволівка

(48*53’ пн..ш., 33*54’ сх..д.).

Область простягається із заходу на схід на відстані 335 км, а з півночі на південь – майже на 150 км; вона розташована на відносно невеликій відстані від Чорного моря – приблизно 130 км. Кіровоградська область розташована у центральній частині України. Про це свідчить символічний знак, встановлений у Добровеличківському районі в 1990 році, приблизно однакова відстань від крайніх точок області до крайніх точок держави.

Кіровоградська область межує із шістьма добре розвинутими областями держави: на півночі – з Черкаською ( протяжність кордону –

381 км), північному сході – з Полтавською (60 км), сході та південному сході – з Дніпропетровською (379км),півдні – з Миколаївською (379 км), південному заході – Одеською (54 км), заході - з Вінницькою (48 км). Крім сухопутних кордонів, межі області проходять також по акваторії Кременчуцького водосховища. Їх протяжність становить 84 км.

Кіровоградська область має вигідне геополітичне положення, що відбивається на її зв’язках з іншими державами.

В межах Кіровоградської області виділено 21 адміністративний район і 4 міста обласного підпорядкування – Кіровоград, Олександрія, Світловодськ, Знам’янка. Кількість населення області – 1млн 183,8тис. осіб ( 4.1 % від загальної кількості), в тому числі міського – 724,5 тис. осіб (61%) і сільського – 459,3 тис. осіб (39%). Середня щільність населення – 45,3 чол/кВ.км. при 80 чол/кв.км. в Україні.

В області проживає більше 98 національностей і народностей. Національний склад населення такий – українці – 1млн. 44 тис. осіб (85%), росіяни – 175 тис (14,2 %) ,білоруси, молдавани, болгари та інші – 0,6%.

Олександрійський район межує із Світловодським, Знам’янським, Новгородківським, Петрівським, Онуфріївським районами Кіровоградщини та з П’ятихатським районом Дніпропетровської області. Протяжність із заходу на схід становить 150 км, з півночі на південь – 60 км.

Крайні точки району: північна – біля с. Бутівського;

південна – на південь від с. Леніно;

західна – на північний захід від від смт Пантаївка;

східна – на захід від с. Попельнастого.

Територія району становить 185,4 тис. га.

Місто Олександрія розташоване на північному сході від обласного центру, на березі річки Інгулець, правій притоці Дніпра.

Олександрія – місто обласного підпорядкування, центр Олександрійського району – розташоване на 32*15’ східної довготи та 48*30’ північної широти, за 75 км від Кіровограда. Площа міста становить 6142 га. До складу Олександрійської міської ради входять також Димитрівська селищна рада (смт Димитрове), Звенигородська сільська рада ( с. Звенигородка, с. Головківське, с. Марто-Іванівка, с. Олександро-Степанівка), Пантаївська селищна рада (смт Пантаївка).

За даними Головного Управління статистики у Кіровоградській області наявне населення станом на 1 грудня 2006 року по Олександрійській міськраді складає 96,4 тис. осіб. Так як і в усій області в Олександрії також живуть представники різних національностей. Перше місце займають українці, друге – росіяни (20,5 тис. осіб), третє – білоруси (900 осіб), а також євреї, греки, болгари, вірмени, татари, поляки, німці і т. д.

За 85 км від Кіровограда та 5 км від Олександрії знаходиться мальовниче село Звенигородка, яке розташоване на правому березі річки Інгулець. Звенигородка – село, яке входить до складу Олександрійської міської ради. Площа села становить 197,2 га.

Малюнок на асфальті

Звенигородка межує на північному-заході – с. Марто-Іванівка, на південному-сході – с. Олександро-Степанівка, на заході – селище Головківське,

на півдні – с. Піщаний Брід (Ізмайлівська с/р), с. Головківка (Головківська с/р), на сході – с. Кременецьке та с. Рожеве (Андріїівська с/р). За 2 км на схід від села проходить залізничне полотно (53,9 га) Знам’янського відділення одеської залізниці. Через Звенигородку проходить автомагістраль Олександрія – Петрово – Кривий Ріг.

Населення с. Звенигородки становить 1021 особа. З них 502 жінки, 404 чоловіки. За національністю склад села такий : росіяни – 30%, білоруси – 0,3%, молдовани – 0,1%, мордвини – 0,1% та інші національності.

С. Звенигородка має вигідне географічне положення. Насамперед через те, що село розташоване в межах міста Олександрії, має приміський транспортний зв’язок, має автомагістраль, що з’єднує село з Петрівським районом, м. Жовті Води, м. Кривий Ріг.