Приймаючі туроператорські компанії

Більшість туристичних компаній користуються послугами приймаю­чих туроператорських компаній. У власній співпраці обидві ці сторони ви­бирають різні схеми, ґрунтуючись на реальних можливостях туроператора, стратегіях його ринкової і конкурентної поведінки, профілі роботи туроператора. Усі схеми співпраці оператора з іноземним партнером можна умовно розбити на три категорії: робота по разових заявках, робота на умо­вах квотування і туристичний кредит.

Разові заявки — це найбільш проста в організації і найменш ризикова­на для туроператора форма взаємної співпраці, при якій туроператор за­мовляє організацію «наземного обслуговування» під конкретного і реаль­ного клієнта, який вже вніс передоплату за туристичний пакет. В цьому випадку оператор зобов'язаний зробити попередній запит наявності місць в готелі, що цікавить клієнта, на певні дати. У разі підтвердження прийма­ючою туроператорської компанією заявлених умов туру, оператор зо­бов'язаний сплатити в зазначений в підтвердженні заявки термін всю не­обхідну суму грошових коштів, після чого приймаюча туроператорська компанія висилає оператору ваучер (документ на поселення), який разом з підтверджуючими особу документами турист і пред'являє в аеропорту ку­рорту співробітникам приймаючої туроператорської компанії.

Наприклад, київський туроператор, що має власний блок на чартерно­му рейсі в Анталію, активно співробітничає з турецькою приймаючою туроператорською компанією, набуваючи в неї повного «наземного обслуго­вування». У разі роботи по разових заявках оператор запрошує інформацію про наявність місць в анталійських готелях. Клієнт вибирає засіб розміщення, форму трансферу (індивідуальний або груповий), оплачує ту­ристичний пакет, після чого оператор висилає приймаючій туропера­торської компанії заявку (в якій прописуються всі умови «наземного об­слуговування» туриста, а також номер рейса прибуття і вильоту). Підтвер­дженням заявки від імені іноземного партнера є виписаний їм на прізви­ще туристів ваучер, в якому відображаються умови «наземного обслугову­вання» (найменування готелю, категорія номера, система харчування, терміни знаходження туриста на курорті, форма трансферу, особисті дані туриста). Ваучер, на відміну від путівки, що видається оператором, перш за все, є основним документом на розселення в Анталії. Саме ваучер (а не путівку) турист подає представникам зустрічаючої сторони разом із доку­ментами, які засвідчують його особу. Розселення і трансфери на місці відпочинку проводяться згідно з позначеними у ваучері умовами.

Якщо туроператор має значні ринкові можливості, упевнений у відправці певного числа туристів регулярно, він може перейти на квотова­ну форму роботи з приймаючою туроператорською компанією. Сенс кво­ти в цьому випадку зводиться до того, що приймаюча туроператорська компанія до певного моменту часу (наприклад, за три-п'ять днів до заїзду наступної групи туристів) тримає на броні певну кількість місць у готелях різної категорії або в конкретних готелях для клієнтів туроператора. При такій схемі співпраці оператор упевнений в гарантованому наданні йому «наземного обслуговування» і може не витрачати сили і час на додатковий запит інформації про наявність місць у засобах розміщення на курортах. На відміну від блокової покупки туроператором кімнат в готелях, квота в пропозиціях приймаючих туроператорських компаній не оплачується на­перед і має досить м'які умови (наприклад, можливість відмови від всієї квоти або її частини за певну кількість днів до прибуття туристів без штрафних санкцій). Квоти бувають кількох видів:

• безвідкличні і відкличні (безвідкличні квоти припускають немож­ливість відмови від них без настання штрафних санкцій, застосовуються приймаючими туроператорськими компаніями в пікові сезони і відносно найбільш популярних і відомих готелів);

• разові або циклічні (разова квота застосовується одноразово віднос­но конкретного планованого заїзду, а циклічна квота звичайно поши­рюється на більш тривалі терміни, що охоплюють більше одного заїзду ту­ристів на місце відпочинку);

• строго і вільно фіксовані (квота, що строго фіксується, застосо­вується відносно конкретного готелю або готелів, наприклад, квота 20 місць у найбільш популярних серед українців готелях Анталії).

Відносини між відправляючим туроператором і приймаючою туропе­раторською компанією документуються за допомогою оформлення дого­вору про взаємну співпрацю сторін. У цих договорах визначається статус (права й обов'язки) як туроператора, так і його іноземного партнера.

При цьому приймаюча туроператорська компанія зобов'язана:

• надавати повну і ясну стартову інформацію (каталог пропозицій приймаючих туроператорських компаній, ціни і тарифи, опис готелів, ек­скурсійних програм і т.д,);

• своєчасно повідомляти туроператора про всі можливі зміни умов спільної роботи (зміна цін, графіків заїздів, розсилка спеціальних пропо­зицій);

• регулярно оповіщати туроператора про наявність гарячих вільних місць в пропонованих готелях;

• оперативно (у перебігу визначеного в договорі терміну) підтверджу­вати заявки туроператора, висилати останньому ваучери на розселення;

• організовувати «наземне обслуговування» згідно заявлених умов;

• своєчасно проводити звірку виконаних робіт, висилаючи відповідні акти туроператору;

• виплачувати туроператору комісійну винагороду у встановленому договором розмірі (звичайно від 10% від вартості «наземного обслугову­вання»).

В обов'язки відправляючого туроператора входять:

• здійснення завчасного (не пізніше за зазначений в договорі термін, виключенням можуть бути тільки продаж «гарячих» турів) бронювання у встановленій договором формі (форма заявки на бронювання);

• повідомляти приймаючої туроператорської компанії інформацію про осіб туристів (прізвища, імена, паспортні дані), номер рейсу прибуття і вильоту;

• інформування туриста про реалії знаходження на місцях відпочинку, нюанси розселення, зустрічі та проводи;

• своєчасний переказ грошових коштів за «наземне обслуговування» своїх туристів приймаючій туроператорській компанії;

• оплачувати штрафні санкції (особливо при роботі по схемах квоту­вання).

Важливим пунктом договору про співпрацю туроператорів є поведінка сторін у разі відмови туристів від поїздки після бронювання та оплати ту­роператором «наземного обслуговування». Звичайно в цьому випадку сплачені оператором приймаючій туроператорської компанії гроші за мінусом штрафу (при відмові менш ніж за визначений договором термін) залишаються на депозиті оператора і йдуть в залік майбутнім клієнтам або групам.

10