4. Основні види ділового спілкування: публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада, та переговори.

Ділова бесіда – форма офіційного, спеціально підготовленого мовного спілкування з використанням невербальних засобів (міміки, жестів, манери поведінки) у процесі якого відбувається обмін думками і діловою інформацією. Види бесід: інформативні, дискусійні. Підготовка до ділової бесіди:

1. Чітко сформулювати мету.

2. Зібрати необхідну інформацію.

3. Уважно продумати початок розмови.

4. Визначити, що може стати проблемою для партнера.

5. Які варіанти виходу з проблеми можна запропонувати.

6. Чим буде опонувати партнер.

7. Які власні аргументи можна використати . Які з них будуть найбільш впливовими.

Етапи ділової бесіди: - встановлення місця й часу зустрічі; - спосіб вступу в контакт (початок розмови): має на меті встановлення позитивного емоційного контакту та зосередження уваги співрозмовників на проблемі . При цьому слід визначити психологічний тип кожного партнера, його темперамент, настрій. (Чули багато хороших відгуків про Ваш заклад, про ваш творчий колектив, знаємо про успіхи; сподіваємося на конструктивну співпрацю із вами) - визначення мети бесіди ( проблема, яку треба розв’язати, конкретне завдання) ( Сьогодні ми плануємо обговорити …; Вважаємо, що нам потрібно уточнити деталі…; Якщо ми Вас правильно зрозуміли…; Вважаємо, що нашу бесіду доцільно почати з …) - обмін інформацією, пропозиціями (оцінка, ухвала): - уважно слухати і чути; - намагатися перейти від монологу до діалогу; - давати змогу співрозмовникові спокійно висловити свою думку; - викладати свою інформацію чітко, коротко, послідовно; - добирати способи й засоби аргументування залежно від індивідуальних особливостей співрозмовника (рівня його мислення, віку, статі, типу темпераменту); - викладати докази в коректній формі. - аргументація, спростування чи сприйняття доказів партнера: аргументацію варто продумати наперед. Оперувати слід переконливими, зрозумілими, точними поняттями. Важливо користуватись достовірними даними. При цьому доцільно вживати порівняння та протиставлення на зразок «так…, проте…» Докази партнеру варто подавати частинами, щоб він встигав їх запам’ятати і засвоїти. - кінцевий результат (підсумки бесіди, взаємні зобов’язання, прийняття рішення): - спостерігаючи за співрозмовником, визначити момент для закінчення бесіди; - заздалегідь сформулювати мінімальну мету й обміркувати альтернативні варіанти рішення проблеми; - намагатися досягти добровільної згода партнера; - не виявляти невпевненості, розгубленості наприкінці бесіди, навіть якщо її мети не було досягнуто; - закінчуючи бесіду, доцільно використати свій найсильніший аргумент. ( Ваші пропозиції нас повністю влаштовують…; Думаю, що ми домовимося…; Потрібно ще обговорити…) Головним принципом цього етапу є прийняття такого рішення, при якому кожен з учасників вірить, що він отримав свої переваги, відстояв їх. - вихід з контакту. Десять кроків, що дозволять провести бесіду успішно

1. Ретельна підготовка. Перед початком бесіди складіть її план, проаналізуйте ситуацію.

2. Пам’ятайте, до чого Ви прагнете. Чітко сформулюйте мету бесіди.

3. Намагайтесь створити атмосферу довіри.

Співбесідник намагатиметься для вас зробити щось хороше, якщо ви справите приємне враження на нього.

4. Не підозрюйте співбесідника в ненадійності. Взаємна довіра завжди необхідна, аби досягти поставленої мети.