2.4Хозяйственное використання вод басейну Дніпра

Як мовилося раніше, екологічний стан поверхневих вод насамперед залежить від природного впливу і антропогенного навантаження. Інтенсивність останньої визначається ступенемосвоенности і господарського використання території. Основні види впливу особи на одне водні об'єкти це водоспоживання, водовідведення, використання водних об'єктів з метою стоку побутових й управління промислових відходів, забруднення водних об'єктів шкідливими речовинами, які у атмосфері.

За даними обліку використання вод формою2-ТП (водгосп) 2000 р. паркан води з водних об'єктів від використання у сфері становив 239,42 млн. м³ (на 4,4 млн. м³ більше, аніж 1999 року), зокрема: підземних вод – 126,12 млн. м³, їхшахтно-рудничних – 0,43 млн. м³; поверхневих вод – 113,3 млн. м³. Кількість водокористувачів й захопити основні показники водокористування за 1996–2000 рр. наведені у додатках. Динаміка зміни водокористування за 1996–2000 рр. дана при застосуванні.

2000 року нахозяйственно-питьевие потреби населення і промислових підприємств області використано 86,14 млн. м³ (на 20% більше, аніж 1999 р.), на виробничі мети – 129,14 млн. м³ (на 2% більше ніж торік), на сільськогосподарське водопостачання – 12,55 млн. м³ (на 50,7% менше ніж торік).

Використання води питного якості на виробничі потреби збільшилося проти 1999 роком на 3% та й склав 17,33 млн. м³.

Обсяг води в системах обігового іповторно-последовательного водопостачання збільшився на 2,5% проти 1999 р. і становить 4626,36 млн. м³. Відсоток економії свіжої води з допомогою обігового іповторно-последовательного водопостачання залишився лише на рівні минулих років і у 2000 року – 97%.

Втрати води при транспортуванні мають тенденцію до підвищення, щоветшанием водогінних мереж, і недоліком придбання їх ремонту. 2000 року ці втрати склали 10,34 млн. м³.

Структура використання вод річки Дніпро галузями економіки та галузями промисловості дана при застосуванні (4).

Скидання стічних, шахтних іколлекторно-дренажних вод в поверхневі водні об'єкти у 2000 року зменшився проти 1999 роком на 0,4% і становить 140,67 млн. м³, зокрема забруднених без очищення – 6,69 млн. м³ (на 18,6% більше ніж торік),недостаточно-очищенних – 102,19 млн. м³ (на 2,9% менше ніж торік),нормативно-чистих (без очищення) – 31,79 млн. м³ (на 4,5% більше, аніж торік). З іншого боку, за даними обліку використання вод через системи зливової каналізації в поверхневі водні об'єкти у 2000 р. скинуто 5,47 млн. м³ поверхневих стічних вод мовби, що у 10% більше, аніж торік.

>Промишленними підприємствами області скидається 43,8% (61,58 млн. м³) всіх стічні води, зокрема 84,3% (5,64 млн. м³) всіх неочищених стоків і обширнормативно-чистих (без очищення) – 31,79 млн. м³. Перед підприємств житлово-комунального господарства падає 52,2% (73,38 млн. м³) всіх стічних вод мовби, їх 99% (72,62 млн. м³) недостатньо очищених стоків.

Основний обсяг що скидалися стічні води посідає басейн р. Дніпро – 136,37 млн. м³ (96,9% від загального обсягу стоків).

Що ж до очищення вод, то даним обліку використання вод потужність всіх очисних споруд наприкінці 2000 року становив 182,51 млн. м³, зокрема перед скиданням в водні об'єкти – 179,97 млн. ³. Збільшення потужності очисних споруджень за 2000 року пояснюється постановкою на статистичний облік низки підприємств.

Ефективність роботи очисних споруд залишає бажати кращого. У структурі що скидалися стічні води відсутня категоріянормативно-очищенних стоків, все стічні води, які відбуваються очищення, скидаютьсянедостаточно-очищенними.

Маса забруднюючих речовин, що у водні об'єкти зі стічними водами, не зменшилася проти минулим і становить 2000 року 17,3 тис. т.

Основні забруднюючі речовини в стічних водах: хлориди – 7,87 тис. т (45,6% від загального скидання), сульфати – 4,29 тис. т (24,8%), зважені речовини – 1,52 тис. т (8,8%),БПК₅ – 1,45 тис. т (8,4%), нітрати – 0,6 тис. т (3,7%), азот амонійний – 0,4 тис. т (2,5%).

Переважна більшість забруднюючих речовин (68,7% – 11,9 тис. т) надходять від підприємств житлово-комунального господарства, зокрема 77,1% всього обсягу хлоридів, 56,4% сульфатів, 65,8% зважених речовин, 63,6% азоту амонійного, 81,5% заліза. Левову частку забруднюючих речовин, вступників зі стічними водами в водні об'єкти, посідає басейн р. Дніпро рілля та становить 95,5% загальної маси скидання (16,5 тис. т).

Поруч із скиданням стоків від населених пунктів в промисловості й сільгосппідприємств через системи каналізації має місце розосереджений стік з водозбірних територій, промислових майданчиківселитебних територій і сільгоспугідь, що близько 90% всього зливового стоку.

З 700 водокористувачів, які перебувають обліку, лише 8% мають системи зливової каналізації, щоб забезпечити збір, очищення і водовідведення дощових стоків зі своїми територій.

А більшість підприємств немає зливової каналізації з очисними спорудами, що на забруднення водних об'єктів нафтопродуктами і виваженими речовинами. Також актуальною проблемою залишається організація відводу, скидання, очищення знешкодження поверхового стоку (забруднених дощових, талих,поливомоечних та інших вод) з проїзній частині автошляхів міст та інших населених пунктів. У поверхневому стоці містяться крім зважених речовин і нафтопродуктів, важкі метали (свинець, кадмій та інші) і хлориди, використовувані для боротьби згололедом в зимовий період. Всі ці речовини з дощовими, талими іполивомоечними водами з природного уклону місцевості потрапляють у річки, струмки, ставки та інші водні об'єкти.

Залишаються неврахованими об'єми та вплив на водні об'єкти стоків з ферм і полів сільгосппідприємств, розміщених у водоохоронних зонах рік і водойм. Погіршення економічне становище сільгосппідприємств, невчасне видаленнянавозосодержащих стоків, накопичення їх у необладнаних майданчиках веде до систематичного забруднення водойм.

Як відзначалося, важливим процесом забруднення поверхневих вод є випадання з атмосферними опадами продуктів антропогенної діяльності. Поверхневі і підземні води суші мають, переважно, атмосферне харчування, і як наслідок їх хімічний склад залежить переважно стану атмосфери. До небезпечним антропогенним процесам і джерелам забруднення атмосферного повітря ставляться згоряння палива й сміття, металургія і гаряча металообробки, різні хімічні виробництва. У процесах згоряння палива найбільш інтенсивне забруднення приземного шару атмосфери відбувається у великих містах, промислових центрах через поширення у них автотранспортних коштів, ТЕЦ, котельних та інших енергетичних установок, працівників вугіллі, мазуті, дизельному паливі, природному газі і бензині.

Сумарний викид забруднюючих речовин по Смоленської області від стаціонарних і пересувних джерел викидів 2000 р. становить близько 160 тис. тонн.

На території Смоленської області переважна більшість викидів забруднюючих речовин (60%) посідає теплоенергетику. Найпотужніший промисловий джерело забруднення області характеризується викидами вуглецю оксиду, азоту діоксиду, ангідриду сірчистого, золи мазутної,пятиокиси ванадію,бенз(а)пирена.

Близько 10% загальної маси забруднюючих речовин викидає у повітря хімічна промисловість та нафтохімічна промисловість (ВАТ «Дорогобуж»), додаючи до переліченим специфічні забруднюючі речовини: пил аміачної селітри, карбонат кальцію, пилизвестково-аммиачной селітри, пил нітроамофоски.

Свій вклад у забруднення атмосфери вносять підприємства кольорової металургії ( 4%), машинобудівної і металообробній галузей (5%), промисловості будівельних матеріалів (3%), харчової промисловості (3%). Частка викидів забруднюючих речовин, у атмосферу від інших галузей промисловості незначна.

Як і раніше, є основним джерелом забруднення атмосфери є автотранспорт,вибрасивающий в навколишнє середовище з відпрацьованими газами близько 200 різних хімічних речовин. Основний внесок у забруднення атмосферного повітря автомобільним транспортом вносять такі речовини як окис вуглецю, вуглеводні, окисли азоту. Найнебезпечнішим здоров'ю єбенз(а)пирен, у якого сильним канцерогенним дією.

Смоленським обласним центром по гідрометеорології і моніторингу довкілля ведуться контролю над забрудненням атмосферного повітря однієюПНЗ – «Посаду – 1», розташованому наКолхозной площі р. Смоленську. Останніми роками спостерігається стала тенденція до підвищення вмісту у атмосфері пилу, оксиду вуглецю, діоксиду азоту. У 2000р. максимальне зміст пилу повітря становило 1,3мг/м³ (2,6 ГДК), оксиду вуглецю – 13,0мг/м³ (2,6 ГДК), діоксиду азоту – 0,13мг/м³ (1,5 ГДК).

Значна частка власності шкідливих речовин у зимовий період накопичується в сніжному покриві, та був, під час танення, потрапляє у річки й озера. Контроль змісту забруднюючих речовин, у опадах, випадаючих території області, немає. Отже, антропогенний вплив на водні об'єкти через атмосферу залишається неврахованим. (5; 6).