2. Екологічний стан басейну Дніпра

2.1 Структура спостережної мережі

Оцінку екологічного стану басейну річки Дніпро ми давати, виходячи з даних державного моніторингу поверхневих водних об'єктів (>ГМПВО), державного моніторингу водогосподарських систем і водоканалізаційних споруд (>ГМВХС), державного водного кадастру (>ГВК), в державному обліку використання вод (>ГУИВ). Всі перелічені системи контролю над станом поверхневих водних об'єктів і водогосподарських систем своїми основними цілями виявляють: облік всіх водних об'єктів і водогосподарських споруд різного призначення, своєчасне виявлення та прогнозування розвитку негативних процесів, які впливають якість і соціальне становище вод та головних водних об'єктів, розробка заходів для запобігання наслідків цих процесів, оцінку ефективності здійснюваних водоохоронних заходів, і навіть створення інформаційного бази багаторічних даних, дає необхідну теоретичну основу задля забезпечення управління і функцію контролю у сфері використання коштів і охорони водних об'єктів. Отже, дані системи моніторингу мають необхідним обсягом інформаційних ресурсів, які дозволять як повно і це об'єктивно охарактеризувати стан басейну Дніпра час, а й простежити, виходячи з базі даних, зміниморфометрических і екологічних характеристик.

Ведення державного моніторингу поверхневих водних об'єктів складає федеральному, територіальному і локальному рівнях. На території Смоленської області державний моніторинг поверхневих водних об'єктів водогосподарських систем ведеться ТЦ «>Геомониторинг-Смоленск» що з Комітетом природних ресурсів немає і СмоленськимЦГМС (по поверховим водним об'єктах). До основних заходів даного моніторингу включені: регулярні контролю над станом поверхневих водних об'єктів водогосподарських систем, кількісними і якісними показниками; збір, зберігання, поповнення обробку даних спостережень; створення ведення банків даних; оцінку та прогнозування змін стану водних об'єктів, кількісних і якісних показників поверхневих вод.

Крім оцінки якості і стан поверхневих вод потрібна наявність даних, і про стан підземних вод, якість і характеристики яких грають важливу роль як у фізичному стані річки (харчування, режим), і у її екологічному і господарському стані. З іншого боку, для об'єктивної оцінки стану басейну Дніпра як цілісної поліструктурної системи необхідний також блок даних про природні ресурси цій території (копалин, земельних, біологічних), про рівень їхосвоенности, про рівень їх використання, про їхнє вплив екологічну обстановку басейну Дніпра, все компоненти якого взаємозв'язані й взаємозалежні і тому що неспроможні розглядатися не враховуючи кожного їх.

Як мовилося раніше, ведення державного моніторингу поверхневих водних об'єктів біля Смоленської області складає федеральному, територіальному і локальному рівнях.

Федеральний рівень ведення моніторингу 2000 року забезпечували 16 пунктів спостережень державної спостережної мережі (ГНС)Росгидрометцентра 9 пунктів територіальної спостережної мережі (>ТНС) ТЦ «>Геомониторинг-Смоленск» (у прикордонних створах). Обласний центр по гідрометеорології і моніторингу довкілля веде стеження станом водних об'єктів: по гідрологічним показниками (рівні й

витрати води) у пунктах спостережень, вісім із яких розташовані на півметровій досліджуваної нами річку Дніпро та її притоках; погидрохимическим показниками за сім пунктах, п'ять із яких розташовані на півметровій Дніпрі.

Оцінка якості води здійснювалася за 29 інгредієнтах.Концентрации важких металів і нафтопродуктів на воді Дніпра не визначалися.

Існуюча територіальна спостережна мережу представлена трьома пунктами гідрохімічних спостережень річці Дніпро.

Оцінка якості води на пунктах спостереженьТНС ТЦ «>Геомониторинг-Смоленск» здійснювалася за 36 інгредієнтах: температура, кольоровість, прозорість, запах, рН, зважені речовини, жорсткість загальна,БПК5, ГПК, мінерального складу, розчинений кисень,окисляемость, кальцій, магній, натрій, хлориди, сульфати,гидрокарбонати, азот нітритів, азот амонію, азот нітратів, залізо загальне, фосфор фосфатів, нафтопродукти,СПАВ, феноли, свинець, хром, марганець, мідь, кадмій, калій, цинк, нікель, ртуть, стронцій.

На локальному рівні моніторинг водних об'єктів здійснюють водокористувачі, які ведуть систематичні контролю над станом водних об'єктів гаразд, визначеному Комітетом природних ресурсів по Смоленської області. Локальна спостережна мережу (>ЛНС) 2000 року налічує 24 пункту спостережень за хімічними показниками водних об'єктів. Склад аналізованих інгредієнтів визначається кожному за конкретного підприємства у відповідність до встановленим регламентом.Режимних спостережень станом русел і берегів водних об'єктів нині немає. Склад і структура існуючої спостережної мережі біля Смоленської області у 2000 року наведені у додатку (1).