- •1 Періодизація історії української культури.
- •2 Культура первісного суспільства
- •3 Трипільська культура іv-ііі тис.До н.Е.
- •5. Антична культура міст-держав північного причорномор’я та криму
- •6. Язичницька культура
- •7. Запровадження християнства у Київській Русі, його вплив на духовну культуру.
- •8. Розвиток писемності, освіти та літератури в добу Київської Русі.
- •9.Архітектура Київської Русі.
- •10. Монументальний живопис Русі. Мозаїки. Фрески.
- •11. Розвиток іконопису в 10-12 ст. Київська школа.
- •12.Музична культура та народна творчість Київської Русі
- •13.Галицько-Волинська Русь як культурна спадкоємниця Київської Русі.
- •14 Поширення ідей раннього гуманізму в Україні (Юрій Дрогобич, Павло Русин, Станіслав Оріховський).
- •15. Пересопницьке Євангеліє – визначна пам’ятка староукраїнської мови.
- •Матеріал, виконання
- •Історична реліквія
- •Мовознавче значення Євангелія
- •Особливості мови
- •Культурознавча парадигма Євангелія
- •Доля книги
- •Дослідження
- •Факсимільні видання
- •Роль Євангелія в офіційному церемоніалі
- •16. Культурно-просвітницька діяльність братських шкіл.
- •17. Розвиток освіти і науки в Україні в 16 – 1 пол.17 ст.
- •18. Розвиток книгодрукування в Україні хvі ст.
- •19. Полемічна література.
- •20. Ренесансний стильв архітектурі і містобудуванні
- •21. Архітектура і образотворче мистецтво 17 – 1 пол. 18 ст
- •22. Музична культура і театральне мистецтво України епохи Ренесансу.
- •24. Києво-Могилянська академія –визначний центр освіти і науки.
- •Історія
- •Назви академії
- •Традиції в академії
- •Навчальний процес
- •25. Гетьман Іван Мазепа та його роль у розвитку української культури.
- •Легенда про вигнання
- •Повернення в Україну та служба Дорошенкові
- •Перехід до Самойловича
- •Гетьманство
- •26. Українське бароко в літературі, архітектурі та образотворчому мистецтві.
- •27. Музична культура і театральне мистецтво другої половини хvіі-хvііі ст.
- •28. Архітектурні пам’ятки доби козацького бороко, рококо, класицизму.
- •29. Образатворче мистецтво у 2 пол. 17 – 18 ст.
- •30. Національно-культурне відродження наприкінці 18 – 1 пол. 19 ст
- •2. Розвиток літератури
- •. Розвиток театрального мистецтва
- •4. Становлення професійного музичного мистецтва
- •36. Діяльність громад
- •38.Театральна культура в 2 пол. 19 – на поч. 20 ст
- •40. Музична культура в 2 пол. 19 – на поч. 20 ст
- •41. 42. Українська архітектура та живопис в 2 пол.19 – на поч 20 ст.
- •Нова українська література
- •Романтизм
- •Реалізм
- •Модернізм
- •Українська література у міжвоєнний період
- •45. Політика українізації та її вплив на українську культуру
- •48. Лесь Курбас – визначний діяч українського театрального мистецтва.
- •51. “Розстріляне відродження” 20-30-х років хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури
- •53. Олександр Довженко – основоположник українського кіномистецтва.
- •54. Діячі української культури в еміграції
- •Шістдесятники України
- •Початок 60-х
- •Кінець «відлиги»
- •Шістдесятники у мистецтві
- •58.Українське кіно
- •3. Періодичні самвидавівські видання та репресії
- •4. Не тільки дисиденти
- •5. Технології самвидаву
- •6. Перебудова і звільнення слова
- •7. Самвидавівські журнали
- •8. Цікаві факти
- •Дитинство
- •«Шістдесятник»
- •Нове століття
- •64. Культура України в умовах нової соціальної реальності.
10. Монументальний живопис Русі. Мозаїки. Фрески.
Провідними жанрами образотворчого мистецтва Київської Русі були мозаїка, фреска, іконопис та книжкова мініатюра.
Жанри монументального живопису — фреска і мозаїка — складалися на основі візантійських шкіл. Фресками — розпис водяними фарбами по сирій штукатурці — вкривалися стіни православних храмів. Така техніка вимагала від художника високої майстерності, швидкого і точного нанесення малюнка і фарб. Відповідно всю композицію необхідно виконати протягом одного дня. Значною складністю не тільки у художньому плані, але й технологічному відмічене мистецтво мозаїки. Мозаїчні зображення складалися зі смальти — кубиків спеціального кольорового скла, секрет виготовлення якого прийшов з Візантії і був втрачений під час монголо-татарського ярма.
Цілий світ давньоруського мистецтва в єдиному ансамблі архітектури, живопису і декоративно-прикладного мистецтва дійшов до нас у київському Софійському соборі. І мозаїки, і фрески виконані за єдиним задумом, у єдиному стилі. Мозаїки прикрашають переважно центральну частину собору, передусім вівтар. Їх палітра нараховує 177 відтінків. Головна мозаїка — велична і сувора фігура Христа-Вседержителя на склепінні центрального купола.
Всі стіни, стовпи і склепіння Софійського собору вкривав фресковий живопис. Розписи читаються як книга, складаються у три цикли: євангельські, біблійні сюжети і житія святих — заступників княжого роду.
У прямому зв'язку з введенням християнства перебуває виникнення і розвиток національної традиції іконописного мистецтва. Ікони писалися на дошках. Дошку вкривали особливим ґрунтом, потім наносили малюнок, по якому писали фарбами, розтертими на яєчному жовтку. Теми, композиції, колірна гама зображень на іконах підкорялися суворим правилам — канону. У канонічних зображеннях немає реалізму, їх символіка дуже складна.
11. Розвиток іконопису в 10-12 ст. Київська школа.
Провідними жанрами образотворчого мистецтва Київської Русі були мозаїка, фреска, іконопис та книжкова мініатюра.
Жанри монументального живопису — фреска і мозаїка — складалися на основі візантійських шкіл. Фресками — розпис водяними фарбами по сирій штукатурці — вкривалися стіни православних храмів. Така техніка вимагала від художника високої майстерності, швидкого і точного нанесення малюнка і фарб. Відповідно всю композицію необхідно виконати протягом одного дня. Значною складністю не тільки у художньому плані, але й технологічному відмічене мистецтво мозаїки. Мозаїчні зображення складалися зі смальти — кубиків спеціального кольорового скла, секрет виготовлення якого прийшов з Візантії і був втрачений під час монголо-татарського ярма.
Цілий світ давньоруського мистецтва в єдиному ансамблі архітектури, живопису і декоративно-прикладного мистецтва дійшов до нас у київському Софійському соборі. І мозаїки, і фрески виконані за єдиним задумом, у єдиному стилі. Мозаїки прикрашають переважно центральну частину собору, передусім вівтар. Їх палітра нараховує 177 відтінків. Головна мозаїка — велична і сувора фігура Христа-Вседержителя на склепінні центрального купола.
Всі стіни, стовпи і склепіння Софійського собору вкривав фресковий живопис. Розписи читаються як книга, складаються у три цикли: євангельські, біблійні сюжети і житія святих — заступників княжого роду.
У прямому зв'язку з введенням християнства перебуває виникнення і розвиток національної традиції іконописного мистецтва. Ікони писалися на дошках. Дошку вкривали особливим ґрунтом, потім наносили малюнок, по якому писали фарбами, розтертими на яєчному жовтку. Теми, композиції, колірна гама зображень на іконах підкорялися суворим правилам — канону. У канонічних зображеннях немає реалізму, їх символіка дуже складна.