2. Загальна структура пк

Персональний комп’ютер – універсальна технічна система, що служить для представлення, отримання, зберігання, накопичування, передачі, обробки і реєстру інформації.

Комп’ютери бувають настільні, мініатюрні (ноутбуки), кишенькові комп’ютери, робочі станції.

На даному етапі базова конфігурація комп’ютера включає чотири пристрої:

• системний блок

• монітор

• клавіатура

• миша

Системний блок – являє собою основний вузол, всередині якого знаходяться найбільш важливі компоненти. Пристрої, що знаходяться всередині системного блоку називають внутрішніми, а ті, що підключаються ззовні – зовнішніми або периферійними.

Внутрішні прилади комп’ютера:

1. Материнська плата – основна плата ПК.

На ній розташовані:

• процесор – основна мікросхема, що виконує більшість математичних і логічних операцій;

• мікропроцесорний комплект (чипсет) – набір мікросхем, що керують роботою внутрішніх приладів комп’ютера і тих, що визначають функціональні можливості материнської плати;

• шини – набір провідників, по яких виконується обмін сигналами між внутрішніми приладами комп’ютера;

• оперативний запам’ятовуючий пристрій ОЗП – набір мікросхем, що призначені для тимчасового зберігання даних, в тому числі і коли комп’ютер виключений;

• роз’єми для підключення додаткових пристроїв (слоти).

2. Жорсткий диск (вінчестер) – основний пристрій для багаточасового зберігання великих об’ємів даних та програм.

3. Дисковод гнучких дисків – слугує для переносу невеликих об’ємів інформації (біля 1,44 Мбайт) з допомогою гнучких магнітних дисків (дискет).

4. Дисковод компакт-дисків (СD-ROM) – слугує для переносу великих об’ємів інформації (біля 650 Мбайт) за допомогою компакт-дисків.

5. Відеокарта – це мікросхема, що призначена для виводу інформації на монітор.

Монітор – це пристрій візуального представлення даних.

Клавіатура – клавішний пристрій для вводу даних та команд керування комп’ютером.

Миша – пристрій керування маніпуляційного типу.

3. Периферійні прилади

За призначенням периферійні прилади ПК підрозділяють на:

• Прилади вводу даних – клавіатура, спеціальні маніпулятори (тачпади – сенсорні пластини, що реагують на рух пальців по поверхні; пенмаус – аналог авторучки, на кінці розташований вузол, що реагує не переміщення; інфрачервона миша, джойстики), сканери, ручні сканери (протягування лінійки пристрою із зарядним зв’язком вручну), барабанні сканери (матеріал, що сканується фіксується на циліндричній поверхні барабану, який обертається з великою швидкістю, з допомогою таких сканерів зазвичай сканують фотонегативи та слайди), сканери форм (звичайні сканери, невисока точність, але висока швидкість), штрих-сканери (ручні сканери для сканування інформації у вигляді штрих коду), цифрові фотокамери.

• Пристрої виводу даних – матричні принтери (дані виводяться на аркуш при ударі голочок крізь фарбуючи стрічку), лазерні принтери (лазер крізь люстерко заряджає ділянки світлочутливого барабану, який проходить крізь контейнер з фарбою, на заряджених ділянках фіксується фарба, потім барабан контактує з аркушем та переносить фарбу), струйні принтери (зображення формується при викиданні під тиском мікрокраплин).

• Пристрої зберігання даних – накопичувач на магнітних дисках (ZIP та JAZ-накопичувачі від 100 Мбайт – 2Гбайт), стрімери (накопичувачі на магнітній стрічці), магнітно-оптичні пристрої (5,25 та 3,5дюймові накопичувачі від 640 Мбайт до 5,2 Гбайт), флеш-диски (цей пристрій має мініатюрні розміри, підключається через USB порт від 32 Мбайт до 10 Гбайт).

• Пристрої обміну даними – модем – пристрій, що призначений для обміну інформації між віддаленими комп’ютерами.