Контрольні питання:

1. Що таке ПЗ?

2. На які види поділяється ПЗ?

3. Які функції виконує ОС?

4. Які види інтерфейсів ОС ви знаєте? Охарактеризуйте кожен з них.

5. Яка перша версія ОС Windows булла запроваджена до використання ? Коли?

6. Що відображається на Робочому столі?

7. Поясніть що таке вікно в ОС Windows?

8. Які види вікон ви знаєте?

9. Поясніть різницю між однозначною і багатозначною ОС.

10. З якими основними об’єктами працює ОС Windows?

Лекція № 4 Тема: Основи роботи з операційною системою Windows. План

1. Поняття файлової системи

2. Диски та папки

3. Файли, шаблони імен, ярлики

4. Робота з об’єктами файлової системи

5. Програма Провідник

1. Поняття файлової системи

Файлова система – структура зберігання даних на зовнішніх носіях і сукупність програм, які забезпечують роботу з цією структурою.

У Windows ХР і Windows Vista структура зберігання файлів на жорстких магнітних дисках і спосіб їх найменування визначається файловою системою NTFS (англ. New Technology File System - файлова система нової технології) або FAT32 (англ. File Allocation Table 32 - 32-бітна таблиця розміщення файлів). Файлова система NTFS має певні переваги перед файловою системою FAT32: значно надійніша, має удосконалену систему безпеки і підвищену стабільність, що забезпечується кешуванням файлів і 128-бітним шифруванням файлів і папок.

Для запису даних на гнучкі магнітні диски використовується файлова система FAT12, а для запису на компакт-диски - CDFS (англ. Compact Disk File System - файлова система компакт-дисків), яку ще позначають ISO 9660. Для оптичних дисків з можливістю перезапису використо­вуються варіанти файлової системи UDF (англ. Universal Disk Format -універсальний дисковий формат).

2. Диски та папки

Кожний зовнішній запам'ятовуючий пристрій в операційній системі Windows має ім'я, яке, як правило, складається з великої літери англій­ського алфавіту і двокрапки після неї. Наприклад, А:, В:, С:, D:.

При підготовці диска до використання на ньому автоматично створюється спеціальний об'єкт, в який будуть заноситися дані про файли, які зберігатимуться на диску. Цей об'єкт називається кореневою папкою, або кореневим каталогом. У ньому для кожного файлу будуть вказуватися значення його властивостей: ім'я, розмір у байтах, адреса на диску, час створення, час останньої зміни, значення спеціальних властивостей – атрибутів (лат. attribution - невід'ємна властивість об'єкта) тощо.

Але зберігати дані про велику кількість файлів в одній кореневій папці незручно, оскільки це значно уповільнює пошук потрібних файлів. Тому для впорядкування файлів користувач створює додаткові об'єкти – папки ,кожна з яких має ім'я.

Папки – це місце на диску, в якому зберігаються файли та інші підпапки.

У них заносяться дані про файли, як правило, однієї тематики, спільного призначення, які належать певному користувачеві, однакового типу тощо. Ці папки реєструються в кореневій папці за структурою упорядкування папок і файлів – за ієрархічною(деревовидною).