
- •Частина 2 Осушення та протипожежне водопостачання торфового покладу.
- •2.1. Характеристика торфового родовища та водозбірних площ.
- •2.2. Водоприймач та оцінка його придатності.
- •2.3. Осушення торфового родовища
- •2.4. Протипожежні заходи.
- •Дані для визначення пануючого напряму вітру
- •Норми основної пожежної техніки на виробничу ділянку
2.4. Протипожежні заходи.
2.4.1. Вибір схеми протипожежного водопостачання.
При видобуванні торфу необхідно передбачити заходи з протипожежного водопостачання. Дані заходи включають: вибір схеми протипожежного водопостачання, розрахунок кількості води, що необхідна для гасіння пожежі; вибір пожежного обладнання.
На даний час використовують самоплинну схему протипожежного водопостачання.
При виникненні пожежі схема працює наступним чином: вода з водосховища (1) рухається по нагірному каналу (2) до місця пожежі і заповнює валові (3) та картові канали, звідки за допомогою пожежної техніки її використовують для гасіння пожежі.
При виникненні пожежі між ВК-23 і ВК-25 потрібно: відкрити шлюзи регулятори 2.4, 2.3 і 1.17 а закрити 1.15 і 3.1.
Рис 2.3 Схема протипожежного водопостачання.
1- водосховище; 2 - нагірний канал; 3 – валовий канал; 4 – магістральний канал; 5- картовий канал.
2.4.2. Визначення пануючого напряму вітру.
В довіднику „Справочник по клімату СССР” №10 Ветер знаходимо область де розташований поклад і визначаємо найближчу метеорологічну
станцію. Виписуємо значення відповідних напрямів вітру для періоду сезону видобування (травень-вересень) і заносимо їх у таблицю 1.
Таблиця 1
Дані для визначення пануючого напряму вітру
Місяць |
Пн |
ПнС |
С |
ПдС |
Пд |
ПдЗ |
З |
ПнЗ |
Травень |
15 |
12 |
14 |
11 |
13 |
8 |
11 |
16 |
Червень |
17 |
10 |
10 |
9 |
10 |
9 |
14 |
21 |
Липень |
18 |
9 |
10 |
7 |
7 |
8 |
17 |
24 |
Серпень |
15 |
13 |
11 |
8 |
9 |
9 |
16 |
19 |
Вересень |
11 |
8 |
7 |
9 |
14 |
14 |
20 |
117 |
Всього |
76 |
52 |
52 |
44 |
53 |
48 |
78 |
97 |
За даними табл. 1 будуємо „Розу вітрів” (Рис.2.4)
Рис 2.4 „Роза вітрів”
2.4.3. Розрахунок кількості води, що необхідна для гасіння пожежі.
Загальний об’єм води для гасіння пожежі (Wзаг ) визначається за формулою:
,м3
(2.1)
Де: Wкор - корисний об’єм води, м3; Wвип - об’єм води, що випаровується з водосховищ, м3;
,
м3
,м3
(2.2)
Де: Q0 – загальна витрата води, м3/год; Т – нормативний час гасіння пожежі, год.
,
м3
,м3
(2.3)
,
м3
Загальна витрата води (Q0) визначається за формулою:
,м3/год
(2.4)
,
м3/год
Де:Qн – норма годинної витрати води на гасіння пожежі, м3/год;
,м3/год
(2.5)
Де: L – довжина фронту вогню, км (Рис. 2.5)
,
м3/год
Qф – втрата води на фільтрацію у нагірному каналі, м3/год;
,м3/год
(2.6)
-
Де: Кф – коефіцієнт фільтрації мінерального ґрунту, м/год;
λ – змочений периметр пожежного каналу, м;
Ln – довжина пробігу води від джерела води до можливої пожежі, м.
,
м3/год
(2.7)
де b – ширина по дну пожежного каналу, м;
hb – глибина води пожежного каналу, м;
т – коефіцієнт закладання відкосів каналу.
Рис. 2.5 Схема для визначення довжини фронту вогню
2.4.4--++. Вибір пожежного обладнання.
Крім створення водопостачання, ділянки забезпечуються необхідним пожежним обладнанням (Табл.2).
В даному курсовому проекті приймаємо площу 150 га.
Для виробничої дільниці з розміром 150 га необхідно наступне пожежне обладнання:
Гусеничний пожежний трактор – 1
Пожежний агрегат для гасіння пожежі – 1
Причіпна цистерна – 1
Коловоротні насоси НКФ-54 – 8 шт.
Таблиця 2.