4. Педагогічна перцепція

Розглянемо закономірності педагогічної перцепції, оскільки від успішності пізнання вчителем особистості учня багато в чому залежить ефективність педагогічного керування процесом його розвитку.

Стереотипізація як механізм міжособистісного пізнання

Одним з найважливіших механізмів міжособистісного пізнання є стереотипізація. Суть її полягає в тому, що люди сприймають інших через призму притаманних їм стійких еталонів (стереотипів).

Найчастіше такі еталони формуються стихійно, непомітно для особистості, що й зумовлює значною мірою їх владу над нами, особливо за умови дефіциту інформації про людей, яких оцінюють з першого погляду.

Основні стереотипи міжособистісного пізнання

Виокремлюють такі основні групи соціально-перцептивних стереотипів: антропологічні, етнонаціональні, соціально-статусні, соціально-рольові, експресивно-естетичні та вербально-поведінкові.

У разі антропологічних стереотипів внутрішні, психологічні якості людини оцінюються залежно від її антропологічних ознак, від особливостей зовнішнього вигляду. Наприклад, експериментально доведено, що в уявленні більшості людей добродушність пов’язана, як правило, з повнотою, впевненість та інтелектуальність - зі стрункістю, впевненість (поза зв’язком з інтелектом) - з великими габаритами тощо.

Етнонаціональні стереотипи проявляються тоді, коли психологічна оцінка особистості опосередкована її належністю до певної раси, нації, етнічної групи тощо (наприклад, німців вважають педантами, жителів півдня - темпераментними, чорношкірих - сексуальними).

Спеціальними дослідженнями доведено, що більшість людей схильні оцінювати незнайомців на основі власних уявлень про певну національно-етнічну групу, до якої, як їм здається, ці незнайомці належать. Окрім того, існує така закономірність: що менше люди знайомі з певним етносом, його культурою, побутом, звичаями, то більшою мірою вони схильні спиратися в оцінюванні представників цього етносу на спрощені до примітивізму групові стереотипи.

Наголосимо, що з усіх видів стереотипів саме антропологічні та етнонаціональні надійні найменшою мірою; спирання на них частіше, ніж в інших випадках, призводить до помилок при оцінюванні людей.

У разі соціально-статусних стереотипів оцінка особистісних якостей людини залежить від її соціального статусу. Класичним став дослід, коли студентській аудиторії запропонували оцінити зріст незнайомця, мотивуючи це проведенням експерименту з вивчення око-виміру. У першому випадку незнайомця представили як студента, у другому - як викладача, у третьому - як професора відомого університету. Середні оцінки зросту були найнижчими у першій і найвищими - у третій групі, причому різниця в оцінках перевищувала 10 см.

Соціально-рольові стереотипи проявляються у залежності оцінки особистісних якостей людини від виконуваної соціальної ролі, рольових функцій. Існують певні соціально-рольові стереотипи оцінки військовика, вчителя, професора, бухгалтера, банкіра тощо. Ці стереотипи не універсальні, вони суб’єктивні, індивідуальні. Наприклад, стереотип учителя у різних людей може грунтуватися на полярних характеристиках (добрий - авторитарний, справедливий - вважає себе завжди правим, співчутливий - завжди повчає тощо).

У разі експресивно-естетичних стереотипів оцінка особистості залежить від зовнішньої привабливості людини (наприклад, «ефект краси»). Привабливішим люди схильні приписувати позитивні особистісні якості, високі досягнення в діяльності. Причому зовнішня привабливість містить і фізичну красу, і привабливість в одязі, у манері триматися, висловлювати емоції тощо.

Вербально-поведінкові стереотипи пов’язані із залежністю оцінки особистості від зовнішніх особливостей (мови, міміки, пантоміміки, експресивних особливостей тощо), однак тут привабливість вже не є визначальною.