3. Характеристика основних функцій та педагогічних умінь

Педагогічна діяльність реалізується в певних педагогічних ситуаціях за допомогою різноманітних дій, а саме перцептивних, мнемічних, комунікативних, предметно-перетворюючих, дослідницьких, контрольних, оцінювання. Вони підпорядковані відповідним цілям та спрямовані на вирішення різноманітних педагогічних задач, які вчитель створює в педагогічних ситуаціях свідомо (цілеспрямовано) або стихійно, інтуїтивно.

Дослідники педагогічної діяльності (Н. Кузьміна, О. Щербаков, В. Богословський, В. Сластенін та ін.) всі педагогічні функції поділяють на дві групи доцільні та організаційно-структурні.

До першої групи належать орієнтаційна, розвиваюча, мобілізуюча (стимулююча психічний розвиток учня) та інформаційна функції. Їх можна співвіднести з дидактичними, академічними, авторитарними, комунікативними здібностями людини.

Узагальнення результатів дослідження другої групи функцій - організаційно-структурних – дозволяє відзначити загальний зміст конструктивної, організаторської, комунікативної та гностичної функцій, що входять до неї.

1. Конструктивна функцію

2. Організаційна функція

3. Комунікативна функція

4. Гностична (дослідницька) функція

Педагогічні уміння включають в себе сукупність самих різноманітних дій вчителя, які співвідносяться з функціями педагогічної діяльності.

Найбільш повно уміння вчителя розкриваєА. Маркова.

Перша група - уміння побачити в педагогічній ситуації проблему та оформити її у вигляді педагогічної задачі, під час визначення педагогічної задачі орієнтуватися на учня, як на активного співучасника навчально-виховного процесу з влас­ними мотивами та цілями; вивчати та перетворювати педагогічну ситуацію; конкретизувати педагогічні задачі в поетапні та оперативні, приймати оптимальні педагогічні рішення в умовах невизначеності; гнучко перебудовувати педагогічні цілі та задачі і в залежності від зміни педагогічної ситуації; достойно виходити з складних педагогічних ситуацій; передбачати близькі та віддалені результати вирішення педагогічних задач та ін.

Друга група педагогічних умінь поділяється на три підгрупи:

• уміння, які відповідають на питання «чому вчити»:

• уміння, які відповідають на питання «кого вчити»:

• уміння, які відповідають на питання «як вчити»:

Третю групу утворюють уміння використовувати психолого-педагогічні знання, передовий педагогічний досвід; хронометрувати, фіксувати, реєструвати процес та результати своєї праці; співвідносити ускладнення учнів з недоліками своєї роботи; виділяти слабкі та сильні сторони своєї праці, оцінювати свій індивідуальний стиль, аналізувати та узагальнювати свій досвід, співвідносити його з досвідом інших вчителів; будувати плани розвитку своєї педагогічної діяльності.

Четверта група умінь - це прийоми постановки широкого спектру комунікативних задач, головними з яких є вміння створювати умови для реалізації внутрішніх резервів партнера по спілкуванню та забезпечення його психологічної безпеки.

П’ята група умінь - це прийоми, які сприяють досягненню високих рівнів спілкування.

Шоста група - це передусім уміння тримати стійку професійну позицію педагога, який розуміє значущість своєї професії та може протидіяти труднощам заради соціальних та загальнолюдських цінностей; реалізовувати та розвивати свої педагогічні здібності, включаючи як їх перцептивний (розуміти та вивчати іншу людину, співпереживати їй, приймати її точку зору) так і керівні компоненти (впливати не лише на поведінку та вчинки учня, а і на його мотиви, цілі); керувати своїм емоційним станом; сприймати позитивні можливості свої та учнів, а тому сприяти ствердженню своєї позитивної Я-концепції; оволодівати еталонами праці (педагогічною майстерністю); здійснювати творчий пошук.

Сьома група - уміння усвідомлювати перспективи свого професійного розвитку, визначати особливості свого індивідуального стилю, використовуючи все позитивне з своїх природних даних; підсилювати свої сильні сторони та знімати слабкі, використовувати компенсаторні можливості здібностей, бути спрямованим на пошук нового, переходити до рівня майстерності, до власне творчого, новаторського рівня.

Восьма група об’єднує уміння визначати характеристики знань учнів на початку та в кінці навчального року; визначати стан діяльності, умінь та навичок, видів самоконтролю та самооцінки в учбовій діяльності на початку та в кінці навчального року; виявляти окремі показники научуваності (активність, орієнтування, кількість дозованої допомоги, необхідної учневі для просування), визначати причини відставання та здійснювати індивідуальний та диференційований підхід; поетапно відпрацьовувати всі компоненти навченості і научуваності; стимулювати готовність до самонавчання та безперервної освіти.

Дев’ята група умінь співвідноситься з оцінюванням учителем стану вихованості школярів: розпізнавати за поведінкою учнів погодженість моральних норм та переконань школярів; бачити особистість учня в цілому у взаємозв’язку того, що він говорить, думає та діє; створювати умови для стимуляції слаборозвинених рис особистості окремих учнів (наприклад, стимулювати активність одного учня, сприяти зниженню тривожності іншого, підтримати прагнення до лідерства у третього).