2. Здібності в структурі суб’єкта педагогічної діяльності

Педагогічні здібності – поєднання психічних властивостей особистості, необхідних для успішного оволодіння педагогічною діяльністю. Педагогічні здібності є умовою досягнення вчителем високих результатів у навчанні і вихованні дітей. Становлення і розвиток педагогічних здібностей органічно пов’язані з оволодінням педагогічними навичками і вміннями, формування яких забезпечує успіх у діяльності вчителя.

Педагогічні здібності є складними психологічними утвореннями, які у своїй структурі як окремі компоненти поєднують певні спеціальні (парціальні) здібності.

Найбільш узагальнено педагогічні здібності представлені В. Крутецьким. Він виділив девять груп педагогічних здібностей.

1. Академічні здібності - здібності до відповідної галузі знань (математики, фізики, біології, літератури і т.д.). Здібний учитель знає предмет не тільки в межах навчального курсу, а значно ширше і глибше.

2. Дидактичні здібності - здібність доступно передавати учням навчальний матеріал, розкривати матеріал, як проблему, ясно і зрозуміло, викликати інтерес до предмету, спонукати учнів до активного, самостійного мислення. Вчитель з дидактичними здібностями вміє у випадку потреби відповідним чином реконструювати, адаптувати навчальний матеріал, важке зробити легким, складне - простим, незрозуміле - зрозумілим.

3.Перцептивні здібності - здібності проникати у внутрішній світ учня, вихованця, психологічна спостережливість, яка пов’язана з глибоким розумінням особистості учня, його тимчасових психічних станів. Здібний вчитель, вихователь за незначними ознаками, невеликим зовнішнім проявом бачить ледь помітні зміни у внутрішньому стані учня.

4. Мовленнєві здібності - здібності ясно і чітко висловлювати свої думки і почуття за допомогою мовлення, а також міміки і пантоміміки. Мова здібного вчителя на уроці завжди спрямована на учнів. Висловлювання думки ясне, просте, зрозуміле для учнів.

5 Організаторські здібності - це по-перше, здібності організовувати учнівський колектив, об’єднувати його, надихати та вирішення важливих задач і, по-друге, здібності правильно організовувати свою власну роботу.

6. Авторитарні здібності - здібність безпосереднього емоційно-вольового впливу на учнів і вміння на цій основі завойовувати у них авторитет (хоча авторитет складається не тільки на цій основі, а, наприклад, і на основі знання предмету, чуйності і такту вчителя).

7. Комунікативні здібності - здібності до спілкування з дітьми, вміння знайти правильний підхід до учнів, встановити з ними доцільні, з педагогічної точки зору, взаємовідносини, наявність педагогічного такту.

8. Педагогічна інтуїція (чи прогностичні здібності) - це спеціальні здібності, які виражаються у передбачуваності своїх дій, у виховному проектуванні особистості учнів, пов’язаному з уявленнями про те, що з учня вийде в майбутньому, в умінні прогнозувати розвиток тих чи інших якостей вихованця.

9.Здібність до розподілу уваги одночасно між кількома видами діяльності має особливе значення для роботи вчителя. Здібний, досвідчений вчитель уважно слідкує за змістом та формою викладу (своєї чи учня, який відповідає) і в той же час тримає в полі зору всіх учнів, чутливо реагує на ознаки втоми, неуважності, непорозуміння, помічає всі випадки порушення дисципліни, і слідкує за своєю поведінкою (позою, мімікою, пантомімікою, ходою).

У трактуванні Н. Кузьміної підкреслюється, що здібності суб’єкта педагогічної діяльності значною мірою визначають її успішність. Вона розглядає педагогічні здібності як специфічну форму чутливості педагога до об’єкта, процесу і результатів власної педагогічної діяльності та до учня як суб’єкта спілкування, пізнання, праці. Дослідники школи Н. Кузьміної зробили важливий висновок про те, що педагогічні здібності допускають високий рівень розвитку загальних здібностей (спостережливості, мислення, уяви) і що інші спеціальні здібності (наприклад, лінгвістичні, математичні, артистичні, музикальні, художні, літературні) включаються до сфери педагогічної діяльності лише за наявності педагогічної спрямованості і педагогічних здібностей в умовах їх подальшого розвитку. Виділено три типи поєднання педагогічних та інших спеціальних здібностей, які:

а) допомагають,

б) нейтральні,

в) заважають педагогічній діяльності.

Р. Нємов серед інших педагогічних здібностей окремо виділив перелік здібностей виховних, головними з яких є наступні:

1) здатність правильно оцінювати внутрішній стан людини, співчувати, співпереживати їй (емпатія);

2) здатність бути прикладом і зразком для наслідування зі сторони дітей у думках, почуттях і вчинках;

3) здатність викликати у дитини благородні почуття, бажання і прагнення ставати краще, робити людям добро, домагатися високих моральних цілей;

4) здатність пристосовувати виховні впливи до індивідуальних особливостей дитини, яку виховують;

5) здатність вселяти в людину впевненість, заспокоювати її, стимулювати до самовдосконалення;

6) здатність знаходити потрібний стиль спілкування з кожною дитиною, домагатися взаєморозуміння;

7) здатність викликати до себе повагу вихованців, користуватися неформальним їх визнанням, мати авторитет серед дітей.

У середовищі педагогів чимало хороших учителів, але порівняно слабких як вихователів. Зустрічаються і такі, хто здатний непогано виховувати дітей, але набагато гірше справляється з роллю вчителя. Ця обставина свідчить про те, що сфера прояву педагогічних здібностей у таких людей може бути різною: або переважно учительською, або головним чином виховною.