
- •Розділ 5. Психологія педагогічної діяльності
- •Тема 1. Психологія вчителя
- •1. Загальна характеристика педагогічної діяльності.
- •3. Характеристика основних функцій та педагогічних умінь.
- •4. Стилі педагогічної діяльності.
- •1. Загальна характеристика педагогічної діяльності
- •2. Здібності в структурі суб’єкта педагогічної діяльності
- •3. Характеристика основних функцій та педагогічних умінь
- •4. Стилі педагогічної діяльності
- •Тема 2. Педагогічне спілкування
- •Комунікативне завдання
- •Стадії педагогічного спілкування
- •Уявлення про стиль педагогічного спілкування
- •4. Педагогічна перцепція
- •Стереотипізація як механізм міжособистісного пізнання
- •Основні стереотипи міжособистісного пізнання
- •Стереотитзація у пізнанні вчителем особистості учня
- •Інші механізми міжособистісного пізнання та їх місце в педагогічній перцепції
- •Перцептивні вміння і навички вчителя
Розділ 5. Психологія педагогічної діяльності
Тема 1. Психологія вчителя
1. Загальна характеристика педагогічної діяльності.
2. Здібності в структурі суб’єкта педагогічної діяльності.
3. Характеристика основних функцій та педагогічних умінь.
4. Стилі педагогічної діяльності.
1. Загальна характеристика педагогічної діяльності
Педагогічна діяльність - це цілеспрямований виховуючий та навчаючий вплив вчителя на учнів з метою їх особистісного, інтелектуального та діяльнісного розвитку, а також основа їхнього саморозвитку та самовдосконалення.
Психологічний зміст педагогічної діяльності включає мотиви, мету, предмет, засоби, продукт та результат.
Предметом педагогічної діяльності є організація навчальної діяльності учнів, яка спрямована на засвоєння предметного соціокультурного досвіду.
Засобами педагогічної діяльності є наукові (теоретичні та емпіричні) знання, за допомогою яких формується тезаурус учнів.
Носіями знань можуть бути тексти підручників, а також відповідні уявлення, які виникають в учнів під час цілеспрямованого спостереження (на лабораторних, практичних) заняттях. Допоміжними є технічні, комп’ютерні, графічні та інші засоби. Засобами передачі є пояснення, показ (ілюстрація), спільна робота з учнями під час розв’язання учбових задач, безпосередня практика (лабораторна, польова), тренінги.
Продуктом педагогічної діяльності є індивідуально сформований досвід учня. Він перевіряється та оцінюється на екзаменах, заліках, під час розв’язання учбових задач, контрольних робіт, здійснення тестування.
Результатом педагогічної діяльності повинен бути особистісний індивідуальний розвиток учня, його вдосконалення.
Одним із важливих компонентів педагогічної діяльності є її мотивація. У педагогічній діяльності виділяють ті ж мотиваційні орієнтації, що і в учбовій. У першу чергу зовнішні мотиви (наприклад, мотив досягнення успіху, престижу роботи у відповідних навчальних закладах) та внутрішні мотиви (орієнтація на процес і результат своєї діяльності, особистісно-професійного росту, самоактуалізації). Специфічним мотивом виступає орієнтація на домінування, мотив влади.
Мотиваційно-споживацька сфера може бути інтерпретована в термінах центрації за А. Орловим. На його думку особистісна центрація вчителя є «інтегральною та системно-утворюючою» характеристикою діяльності педагога. Характер центрації визначає стиль, відношення, соціальну перцепцію вчителя.
Виділяється сім основних центрацій, які можуть домінувати у педагогічній діяльності в цілому чи в окремих, конкретних ситуаціях:
егоїстична (на інтересах свого «Я»);
бюрократична (на інтересах адміністрації, керівництва);
конфліктна (на інтересах колег);
авторитетна (на інтересах, запитах батьків учнів);
пізнавальна (на вимогах навчання та виховання);
альтруїстична (на інтересах, потребах учнів);
гуманістична (центрація вчителя на проявах своєї сутності та сутності інших людей (адміністрації, колег, батьків, учнів).
Найбільш прогресивною є гуманістична центрація, яка висвітлює підхід гуманістичної психології до особистості в порівнянні з першими, які відтворюють реальність традиційного навчання.