- •“Києво-могилянська академія”
- •“Аналітична хімія”
- •Антонюк Наталія Григорівна
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №2 Перша і друга аналітичні групи катіонів Загальна характеристика катіонів і групи.
- •Реакції і хід аналізу першої аналітичної групи катіонів
- •3. Реакція забарвлення полум’я.
- •2. Реакція забарвлення полум’я.
- •Хід аналізу суміші катіонів першої групи
- •Аналіз суміші катіонів другої групи
- •Хід аналізу суміші катіонів другої групи
- •Лабораторна робота №3 Третя аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів ііі групи
- •Реакції і хід аналізу третьої аналітичнної групи катіонів Груповий реагент
- •Суміш і-ііі аналітичних груп катіонів
- •Хід аналізу
- •Лабораторна робота №4 Четверта аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів іv групи
- •Реакції і хід аналізу четвертої аналітичної групи катіонів Груповий реагент
- •Дія загальних реагентів
- •Лабораторна робота №5 п’ята аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів V групи
- •Реакції і хід аналізу п’ятої аналітичнної групи катіонів
- •Лабораторна робота №6 Шоста аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів vі групи
- •Реакції і хід аналізу шостої аналітичнної групи катіонів Груповий реагент
- •Лабораторна робота №7 Суміш IV-VI аналітичних груп катіонів
- •Дробні реакції та систематичний хід аналізу
- •Лабораторна робота №8 Рідкісні елементи Загальна характеристика йонів рідкісних елементів
- •Реакції і хід аналізу рідкісних елементів Реакції катіонів Ti (IV), Zr (IV)
- •Реакції катіона V (V)
- •Реакції катіона Mo (VI)
- •2. (Nh4)scn в кислому середовищі в присутності SnCl2:
- •Реакції катіона w (VI)
- •1. Сильні кислоти:
- •3. Al, Zn, SnCl2 в солянокислих розчинах:
- •Аналіз суміші і. Визначення рН суміші.
- •Краплинні методи
- •Лабораторна робота №9 Перша аналітична група аніонів
- •Класифікація аніонів за розчинністю їх солей барію і арґентуму
- •Загальна характеристика аніонів і групи
- •Реакції і хід аналізу першої аналітичної групи аніонів
- •1. Дія групового реагенту BaCl2
- •3. Характерні реакції на bo2¯
- •4. Характерні реакції на сo32¯
- •5. Характерні реакції на с2o42 ¯
- •6. Характерні реакції на с4н4o62 ¯
- •При додаванні надлишку СаСl2 утворюється білий осад:
- •7. Характерні реакції на SiO32¯
- •8. Характерні реакції на рo43¯
- •9. Характерні реакції на so42¯
- •10. Характерні реакції на s2o32¯
- •11. Характерні реакції на so32¯
- •12. Характерні реакції на CrO42¯
- •13. Характерні реакції на f¯
- •14. Характерні реакції на jo3¯
- •Лабораторна робота №10 Друга аналітична група аніонів Загальна характеристика анонів іі групи
- •Реакції і хід аналізу другої аналітичної групи аніонів
- •1. Дія групового реагенту AgNo3
- •2. Характерні реакції на Cl¯
- •3. Характерні реакції на Br¯
- •4. Характерні реакції на j¯
- •5. Характерні реакції на [Fe(cn)6]4¯
- •6. Характерні реакції на [Fe(cn)6]3¯
- •7. Характерні реакції на cns¯
- •Аналіз сyміші аніонів другої групи:
- •Лабораторна робота №11 Третя аналітична група аніонів
- •1. Характерні реакції на no3¯
- •2. Характерні реакції на nо2¯
- •3. Характерні реакції на ClO3¯
- •4. Характерні реакції на ClO4¯
- •5. Характерні реакції на BrO3¯
- •6. Характерні реакції на ch3coo-
- •7. Аналіз суміші сірковмісних аніонів: s2-, s2o32-, so32-, so42-
- •Лабораторна робота №12 Аналіз суміші і-ііі аналітичних груп аніонів
- •1. Аналіз суміші аніонів першої – третьої груп
- •Лабораторна робота № 13 Визначення вмісту катіонів і аніонів у суміші Попередні випробування
- •Систематичний хід аналізу
- •Аналіз осаду 1
- •Аналіз розчину 1
- •Аналіз розчину 2
- •Аналіз розчину 4
- •Аналіз осаду 5
- •Аналіз розчину 5
- •Лабораторна робота №14 Задача на визначення невідомої речовини Аналіз чистої речовини (хімічного індивіда)
- •Лабораторна робота №15 Аналіз сплаву
- •Встановлення основи Чорні сплави
- •Кольорові сплави
- •Сплави на основі магнію
- •Аналіз сплавів на основі заліза (Fe)
- •Аналіз розчину 1
- •Аналіз розчину 2
- •Аналіз сплаву кольорових металів
- •Сплави Sn I Pb
- •Сплави Ni I Co
- •Аналіз сплавів Al
- •Аналіз сплавів Mg
- •Лабораторна робота №16
Суміш і-ііі аналітичних груп катіонів
До першої групи належать NH4+, K+, Na+; до другої – Hg22+, Pb2+, Ag+ і до третьої групи належать Ba2+, Sr2+, Ca2+ катіони.
Хід аналізу
Визначення NH4+. До 0,5 мл розчину, який досліджується, додати 1-2 мл розчину NaOH, пробірку нагріти до кипіння. NH3, який виділяється, визначають за характерним запахом, або за допомогою лакмусового паперу, змоченого водою.
Відокремлення Pb2+, Ag+, Hg22+. До 2-3 мл досліджуваного розчину додають
2 мл HCl . Випадає осад, якому дають відстоятися, а потім перевіряють повноту осадження, додаючи 2-3 краплі HCl. Осад відфільтровують, фільтрат збирають у чисту пробірку і зберігають для подальшого визначення йонів.
Осад: PbCl2, AgCl, Hg2Cl2 (PbCl2 осаджується не повністю).
Розчин: NH4+, K+, Na+, Ba2+, Sr2+, Ca2+, Pb2+ (залишок).
Осад на фільтрі промивають 3-4 рази розведеною HCl (промивну рідину викидають).
Визначення Pb2+. Воронку з осадом розміщують над чистою пробіркою. Осад на фільтрі обробляють 3-4 мл гарячої води. До окремої частини одержаного розчину додають один з характерних реагентів на йони Pb2+: KI (реакція "золотого дощу") або H2SO4.
Визначення Ag+. Воронку з залишком осаду розміщують над другою чистою пробіркою. Осад на фільтрі оброблюють 2-3 мл розчину NH4OH. До отриманого прозорого розчину додають HNO3 до кислого середовища, яке перевіряють лакмусовим папірцем.
Визначення Hg22+. Почорніння осаду на фільтрі при обробці його NH4OH вказує на присутність Hg22+ у досліджуваному розчині.
Відокремлення домішки Pb2+. До фільтрату, одержаного після відокремлення Pb2+, Ag+, Hg22+, додають по краплях розчин NH4OH до лужного середовища (перевірити лакмусовим папірцем), потім ще 1-2 краплі. Утворений осад відфільтрувати і відкинути.
Осад: Pb(OH)2.
Розчин: NH4+, K+, Na+, Ba2+, Sr2+, Ca2+.
Фільтрат використовують для визначення K+, Na+, Ba2+, Sr2+, Ca2+.
Визначення K+, Na+. 2-3 мл розчину, отриманого після відокремлення Pb(OH)2, наливають у фарфорову чашку, випаровують досуха на піщаній бані, потім чашку прокалюють на відкритому полум’ї до закінчення виділення білого диму і після цього ще 1 хв. Після охолодження чашки до сухого залишку додають 1-2 мл дистильованої води і перемішують паличкою. 1-2 краплі отриманого розчину наносять на скляну пластинку і перевіряють повноту видалення NH4+ реактивом Несслера. Якщо йон NH4+ відсутній, то 1-2 краплі прозорого розчину із фарфорової чашки наносять на скляну пластинку і для визначення K+ додають 2-3 краплі розчину Na3(Co(NO3)6).
Д
ля
визначення Na+ 1
краплю прозорого розчину із фарфорової
чашки наносять на скляну пластинку і
додають 2-3 краплі розчину Zn(UO2)3(CH3COO)8.
Визначення Ba2+, Sr2+, Ca2+. До залишку фільтрату, отриманого після відокремлення Pb2+, додають 2-3 мл розчину (NH4)2CO3, пробірку трохи нагрівають. Перевіряють повноту осадження, додаючи ще 1-2 краплі розчину карбонату амонію. Осад відфільтровують (фільтрат викидають).
Осад: BaCO3, SrCO3, CaCO3.
Воронку з осадом розміщують над чистою пробіркою, осад на фільтрі обробляють 3-4 мл CH3COOH. З отриманим розчином проводять реакції визначення йонів Ba2+, Sr2+,Ca2+ .
Визначення Ba2+. До 1-2 мл розчину додають 3-4 краплі розчину CH3COONa, розчин K2Cr2O7 і нагрівають. Випадає осад BaCrO4
Осад: BaCrO4.
Розчин: Sr2+, Ca2+.
Визначення Sr2+. Взяти 1 мл прозорого фільтрату, отриманого після відокремлення BaCrO4, і додати 1 мл гіпсової води (насичений розчин CaSO4). Пробірку нагріти до кипіння і дати постояти 5 хв.
Визначення Ca2+. До 1 мл оцтового розчину, отриманого після розчинення осаду карбонатів BaCO3, SrCO3, CaCO3 , додають 2 мл розчину (NH4)2SO4.
Осад: BaSO4, SrSO4.
Розчин: (NH4)2Ca(SO4)2.
Осад відфільтрувати і відкинути. До фільтрату додають 0,5-1 мл розчину (NH4)2C2O4 (або 1-2 краплі розчину NH4Cl та 0,5-1 мл розчину K4(Fe(CN)6).
Якщо йони Ba2+та Sr2+ відсутні, то Ca2+ можна визначити на окремій порції задачі.
