
- •“Києво-могилянська академія”
- •“Аналітична хімія”
- •Антонюк Наталія Григорівна
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №2 Перша і друга аналітичні групи катіонів Загальна характеристика катіонів і групи.
- •Реакції і хід аналізу першої аналітичної групи катіонів
- •3. Реакція забарвлення полум’я.
- •2. Реакція забарвлення полум’я.
- •Хід аналізу суміші катіонів першої групи
- •Аналіз суміші катіонів другої групи
- •Хід аналізу суміші катіонів другої групи
- •Лабораторна робота №3 Третя аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів ііі групи
- •Реакції і хід аналізу третьої аналітичнної групи катіонів Груповий реагент
- •Суміш і-ііі аналітичних груп катіонів
- •Хід аналізу
- •Лабораторна робота №4 Четверта аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів іv групи
- •Реакції і хід аналізу четвертої аналітичної групи катіонів Груповий реагент
- •Дія загальних реагентів
- •Лабораторна робота №5 п’ята аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів V групи
- •Реакції і хід аналізу п’ятої аналітичнної групи катіонів
- •Лабораторна робота №6 Шоста аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів vі групи
- •Реакції і хід аналізу шостої аналітичнної групи катіонів Груповий реагент
- •Лабораторна робота №7 Суміш IV-VI аналітичних груп катіонів
- •Дробні реакції та систематичний хід аналізу
- •Лабораторна робота №8 Рідкісні елементи Загальна характеристика йонів рідкісних елементів
- •Реакції і хід аналізу рідкісних елементів Реакції катіонів Ti (IV), Zr (IV)
- •Реакції катіона V (V)
- •Реакції катіона Mo (VI)
- •2. (Nh4)scn в кислому середовищі в присутності SnCl2:
- •Реакції катіона w (VI)
- •1. Сильні кислоти:
- •3. Al, Zn, SnCl2 в солянокислих розчинах:
- •Аналіз суміші і. Визначення рН суміші.
- •Краплинні методи
- •Лабораторна робота №9 Перша аналітична група аніонів
- •Класифікація аніонів за розчинністю їх солей барію і арґентуму
- •Загальна характеристика аніонів і групи
- •Реакції і хід аналізу першої аналітичної групи аніонів
- •1. Дія групового реагенту BaCl2
- •3. Характерні реакції на bo2¯
- •4. Характерні реакції на сo32¯
- •5. Характерні реакції на с2o42 ¯
- •6. Характерні реакції на с4н4o62 ¯
- •При додаванні надлишку СаСl2 утворюється білий осад:
- •7. Характерні реакції на SiO32¯
- •8. Характерні реакції на рo43¯
- •9. Характерні реакції на so42¯
- •10. Характерні реакції на s2o32¯
- •11. Характерні реакції на so32¯
- •12. Характерні реакції на CrO42¯
- •13. Характерні реакції на f¯
- •14. Характерні реакції на jo3¯
- •Лабораторна робота №10 Друга аналітична група аніонів Загальна характеристика анонів іі групи
- •Реакції і хід аналізу другої аналітичної групи аніонів
- •1. Дія групового реагенту AgNo3
- •2. Характерні реакції на Cl¯
- •3. Характерні реакції на Br¯
- •4. Характерні реакції на j¯
- •5. Характерні реакції на [Fe(cn)6]4¯
- •6. Характерні реакції на [Fe(cn)6]3¯
- •7. Характерні реакції на cns¯
- •Аналіз сyміші аніонів другої групи:
- •Лабораторна робота №11 Третя аналітична група аніонів
- •1. Характерні реакції на no3¯
- •2. Характерні реакції на nо2¯
- •3. Характерні реакції на ClO3¯
- •4. Характерні реакції на ClO4¯
- •5. Характерні реакції на BrO3¯
- •6. Характерні реакції на ch3coo-
- •7. Аналіз суміші сірковмісних аніонів: s2-, s2o32-, so32-, so42-
- •Лабораторна робота №12 Аналіз суміші і-ііі аналітичних груп аніонів
- •1. Аналіз суміші аніонів першої – третьої груп
- •Лабораторна робота № 13 Визначення вмісту катіонів і аніонів у суміші Попередні випробування
- •Систематичний хід аналізу
- •Аналіз осаду 1
- •Аналіз розчину 1
- •Аналіз розчину 2
- •Аналіз розчину 4
- •Аналіз осаду 5
- •Аналіз розчину 5
- •Лабораторна робота №14 Задача на визначення невідомої речовини Аналіз чистої речовини (хімічного індивіда)
- •Лабораторна робота №15 Аналіз сплаву
- •Встановлення основи Чорні сплави
- •Кольорові сплави
- •Сплави на основі магнію
- •Аналіз сплавів на основі заліза (Fe)
- •Аналіз розчину 1
- •Аналіз розчину 2
- •Аналіз сплаву кольорових металів
- •Сплави Sn I Pb
- •Сплави Ni I Co
- •Аналіз сплавів Al
- •Аналіз сплавів Mg
- •Лабораторна робота №16
Аналіз розчину 1
До розчину 1 (катіони IV – VI груп, Ca(II)) додають 2 М NaOH до лужної реакції (за індикатором) та ще 10 крапель надлишку. Поступово при помішуванні додають 4 – 5 крапель 3%-го розчину H2O2. Після припинення бурхливої реакції нагрівають на водяній бані кілька хвилин. Центрифугують і відділяють осад 2 (гідроксиди, основні карбонати катіонів V, VI груп та Ca(II)) від розчину 2 (катіони I та IV груп).
Аналіз розчину 2
Відділення гідроксидів алюмінію і олова. До розчину 2 (катіони I та IV груп) додають при перемішуванні твердий NH4Cl до насичення і нагрівають. Відділяють розчин від осаду центрифугуванням. Центрифугат, що вміщує катіони І групи Zn(NH3)42+ та CrO42-, аналізують, як описано нижче. До осаду, що вміщує Al2O3 · xH2O та SnO2 · xH2O, додають 2 М HCl при нагріванні до повного розчинення. В отриманому розчині виявляють Sn(IV) та Al(III).
Виявлення і відділення Sn(IV). На предметне скло вміщують каплю розчину, додають краплю 1 М розчину NH4ОН. Якщо з'являється каламуть, додають краплю 2 М HCl. Випарюють до появи кристалів і роздивляються під мікроскопом. У присутності SnCl62- утворюються безкольорові октаедричні кристали (NH4)SnCl6.
Якщо Sn(IV) виявлений, до 1 мл розчину додають трохи металічного цинку і взбовтують. У випадку помутніння розчину додають по краплях 2 М HCl до просвітлення. Відділяють отримане металічне олово і надлишок цинку центрифугуванням. У центрифугаті виявляють Al(III).
Виявлення Al(III). Використовують реакцію із алізариновим червоним S, яку виконують у пробірці або крапельним методом (див. стор.20).
Виявлення CrO42-. Якщо у вихідному розчині був присутній Cr(III), то центрифугат, що вміщує Zn(NH3)42+ та CrO42-, буде забарвлений у жовтий колір. Для доказу присутності CrO42- використовують реакцію утворення надхромової кислоти (див. стор.22).
Виявлення Zn(II). Використовують реакцію з дитизоном (див.стор.23). Для цього частину аміачного розчину нагрівають із насиченим розчином Na2CO3 (якщо далі будуть виявляти К(І)) або К2СО3 (якщо будуть виявляти Na(I)) до повного видалення аміаку. Випавший основний карбонат цинку відділяють центрифугуванням і промивають розбавленим розчином карбонату калію або натрію. Осад Zn2(OH)2CO3 розчиняють у 2 М HCl і виявляють Zn(II).
Виявлення Na(I) і К(І). Якщо результати дробного виявлення Na(I) і К(І) визивають сумнів, то в центрифугаті, отриманому після осадження Zn(II), виявлення повторюють, використовуючи відомі реакції.
Аналіз осаду 2
Відділення HSbO3 від катіонів V і VI груп і Ca(II). Осад 2, що вміщує гідроксиди, основні карбонати катіонів V і VI груп і Ca(II), промивають 2 М NaOH, додають 2 мл 2 М HNO3 і 2 – 3 краплі 3%-го розчину H2O2. Нагрівають на водній бані і відділяють осад 3 (HSbO3) від розчину 3 (катіони V, VI груп, Са(ІІ)) центрифугуванням.
Аналіз осаду 3
Виявлення Sb. Осад HSbO3 промивають 2 М HNO3 і розчиняють у 5 – 6 краплях концентрованої HCl. Отриманий розчин розбавляють у 2 рази водою і виявляють у ньому Sb(ІІІ) реакціями з ПАН.
Аналіз розчину 3
Для відділення гідроксидів катіонів V групи до розчину 3, що вміщує катіони V, VІ груп і Ca(ІІ), додають концентрований розчин NH3 до лужної реакції, та 1 – 2 краплі 3%-го розчину H2O2. Нагрівають при помішуванні, відділяють осад 4 (Fe2O3 · xH2O2, BiOCl, MnO(OH)2 Mg(OH)2) від розчину 4 (катіони VI групи, Ca(II)).
Аналіз осаду 4
Виділення та визначення Mg(II).Додаємо розчин NH4Cl для переведення Mg(OH)2 в розчин та аналізуємо вміст Mg за реакцією (див.стор. 29 – 31).
Відділення MnO(OH)2 та виявлення Mn(II). До осаду 4 (Fe2O3 · xH2O2, MnO(OH)2, BiOCl) додають 5 – 6 крапель 2 М HNO3. Відділяють осад, що вміщує MnO(OH)2, від розчину центрифугуванням. У центрифугаті, який вміщує Fe(III) та Bi(III), виявляють тільки вісмут. Осад розчиняють у 2 М розчину HNO3 та 2 – 3 краплях 3%-го розчину H2O2. Видаляють надлишок H2O2 нагріванням на водяній бані. В отриманому розчині виявляють Mn(II) реакцією з NaBiO3.
Виявлення Ві(ІІІ). Використовують реакцію з Na2Sn(OH)4. Якщо Fe(III) не виявлено, можна виконати крапельну реакцію утворенням йонного асоціату BiI4- із 8-оксихіналіном. На фільтрувальний папір наносять краплю досліджуваного розчину. По периферіїї плями проводять капіляром із розчином КІ, а потім капіляром із розчином 8-оксихіноліну. У присутності Ві(ІІІ) утворюється жовтогаряче кільце.