
- •“Києво-могилянська академія”
- •“Аналітична хімія”
- •Антонюк Наталія Григорівна
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №2 Перша і друга аналітичні групи катіонів Загальна характеристика катіонів і групи.
- •Реакції і хід аналізу першої аналітичної групи катіонів
- •3. Реакція забарвлення полум’я.
- •2. Реакція забарвлення полум’я.
- •Хід аналізу суміші катіонів першої групи
- •Аналіз суміші катіонів другої групи
- •Хід аналізу суміші катіонів другої групи
- •Лабораторна робота №3 Третя аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів ііі групи
- •Реакції і хід аналізу третьої аналітичнної групи катіонів Груповий реагент
- •Суміш і-ііі аналітичних груп катіонів
- •Хід аналізу
- •Лабораторна робота №4 Четверта аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів іv групи
- •Реакції і хід аналізу четвертої аналітичної групи катіонів Груповий реагент
- •Дія загальних реагентів
- •Лабораторна робота №5 п’ята аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів V групи
- •Реакції і хід аналізу п’ятої аналітичнної групи катіонів
- •Лабораторна робота №6 Шоста аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів vі групи
- •Реакції і хід аналізу шостої аналітичнної групи катіонів Груповий реагент
- •Лабораторна робота №7 Суміш IV-VI аналітичних груп катіонів
- •Дробні реакції та систематичний хід аналізу
- •Лабораторна робота №8 Рідкісні елементи Загальна характеристика йонів рідкісних елементів
- •Реакції і хід аналізу рідкісних елементів Реакції катіонів Ti (IV), Zr (IV)
- •Реакції катіона V (V)
- •Реакції катіона Mo (VI)
- •2. (Nh4)scn в кислому середовищі в присутності SnCl2:
- •Реакції катіона w (VI)
- •1. Сильні кислоти:
- •3. Al, Zn, SnCl2 в солянокислих розчинах:
- •Аналіз суміші і. Визначення рН суміші.
- •Краплинні методи
- •Лабораторна робота №9 Перша аналітична група аніонів
- •Класифікація аніонів за розчинністю їх солей барію і арґентуму
- •Загальна характеристика аніонів і групи
- •Реакції і хід аналізу першої аналітичної групи аніонів
- •1. Дія групового реагенту BaCl2
- •3. Характерні реакції на bo2¯
- •4. Характерні реакції на сo32¯
- •5. Характерні реакції на с2o42 ¯
- •6. Характерні реакції на с4н4o62 ¯
- •При додаванні надлишку СаСl2 утворюється білий осад:
- •7. Характерні реакції на SiO32¯
- •8. Характерні реакції на рo43¯
- •9. Характерні реакції на so42¯
- •10. Характерні реакції на s2o32¯
- •11. Характерні реакції на so32¯
- •12. Характерні реакції на CrO42¯
- •13. Характерні реакції на f¯
- •14. Характерні реакції на jo3¯
- •Лабораторна робота №10 Друга аналітична група аніонів Загальна характеристика анонів іі групи
- •Реакції і хід аналізу другої аналітичної групи аніонів
- •1. Дія групового реагенту AgNo3
- •2. Характерні реакції на Cl¯
- •3. Характерні реакції на Br¯
- •4. Характерні реакції на j¯
- •5. Характерні реакції на [Fe(cn)6]4¯
- •6. Характерні реакції на [Fe(cn)6]3¯
- •7. Характерні реакції на cns¯
- •Аналіз сyміші аніонів другої групи:
- •Лабораторна робота №11 Третя аналітична група аніонів
- •1. Характерні реакції на no3¯
- •2. Характерні реакції на nо2¯
- •3. Характерні реакції на ClO3¯
- •4. Характерні реакції на ClO4¯
- •5. Характерні реакції на BrO3¯
- •6. Характерні реакції на ch3coo-
- •7. Аналіз суміші сірковмісних аніонів: s2-, s2o32-, so32-, so42-
- •Лабораторна робота №12 Аналіз суміші і-ііі аналітичних груп аніонів
- •1. Аналіз суміші аніонів першої – третьої груп
- •Лабораторна робота № 13 Визначення вмісту катіонів і аніонів у суміші Попередні випробування
- •Систематичний хід аналізу
- •Аналіз осаду 1
- •Аналіз розчину 1
- •Аналіз розчину 2
- •Аналіз розчину 4
- •Аналіз осаду 5
- •Аналіз розчину 5
- •Лабораторна робота №14 Задача на визначення невідомої речовини Аналіз чистої речовини (хімічного індивіда)
- •Лабораторна робота №15 Аналіз сплаву
- •Встановлення основи Чорні сплави
- •Кольорові сплави
- •Сплави на основі магнію
- •Аналіз сплавів на основі заліза (Fe)
- •Аналіз розчину 1
- •Аналіз розчину 2
- •Аналіз сплаву кольорових металів
- •Сплави Sn I Pb
- •Сплави Ni I Co
- •Аналіз сплавів Al
- •Аналіз сплавів Mg
- •Лабораторна робота №16
Лабораторна робота № 13 Визначення вмісту катіонів і аніонів у суміші Попередні випробування
1.Звертаємо увагу на забарвлення розчину і робимо попередні висновки про можливу наявність чи відсутність забарвлених катіонів, аніонів.
2. Визначаємо рН за допомогою універсального індикатора.
Аналіз аніонів (див. стор. 58-61)
Визначення катіонів дробним методом
Аналіз катіонів
1. Визначення йонів амонію. Для визначення NH4+ використовують специфічну реакцію виділення аміаку при дії лугу (див. стор. 8).
2. Визначення К(І). Використовують реакцію з Na3Co(NO2)6 (див. стор. 6). Йони, що заважають, попередньо осаджують у вигляді карбонатів, а йон амонію видаляють або маскують. Для маскування NH4+ використовують формальдегід.
3. Визначення Na (І). Використовують микрокристалоскопічну реакцію із Zn(UO2)3(CH3COO)8 (див. стор. 7). Йони, що заважають, видаляють у вигляді карбонатів.
4 Визначення Са(ІІ). Використовують микрокристалоскопічну реакцію утворення гіпсу CaSO4 · 2H2O. Катіони ІІ групи та Pb(ІІ) утворюють малорозчинні сульфати. Попередньо осаджують йони, що заважають, у вигляді сульфатів, використовуючи порівняно велику розчинність CaSO4 у воді (див. стор. 14).
5. Визначення Fe(II) і Fe(III). Визначають у вихідному розчині, оскільки ступінь окислення їх у воді у ході аналізу змінюється. Для визначення Fe(III) використовують реакцію з K4[Fe(CH)6], для визначення Fe(II) – реакцію з K3[Fe(CH)6] (див. стор. 26, 27).
6. Визначення Со(ІІ). Використовують реакцію з NH4SCNнадл. (див. стор. 36).
7. Визначення Mn(ІІ). Використовують реакцію окислення до MnO-4. Fe(III) зв'язуючий в безкольоровий комплекс фосфату (див. стор. 28).
8. Визначення Ni(II). Визначають за допомогою диметилгліоксиму у лужному середовищі. Утворюється осад червоного кольору. Fe(II) окиснюється HNO3 конц. або Н2О2 до Fe(III) та маскується розчином винної кислоти або гідрофосфату (див. стор. 35).
9. Визначення Cr(ІІІ). Хром визначають реакцією окиснення Н2О2 у лужному середовищі (див. стор. 22).
10. Визначення Mg(ІІ). Визначають за допомогою магнезону І або магнезону ІІ. Магнезон І або магнезон ІІ у лужному середовищі забарвлені в червоний або червоно-фіолетовий колір. У присутності гідроксиду магнію утворюється адсорбована сполука, яка забарвлює розчин у темно-синій колір. Заважаючий йон амонію видаляють або маскують (див. стор. 31).
Систематичний хід аналізу
Викладення систематичного ходу аналізу включає опис операцій розділення суміші катіонів на аналітичні групи, розділення в групах, реакції визначення катіонів. Надана загальна схема ходу аналізу суміші катіонів (див. стор. 68).
До 1 – 2 мл розчину, що підлягає аналізу додають 3 – 4 краплини суміші 1:1 6М HCl і 1M H2SO4 (надлишок кислот частково розчиняє хлориди катіонів ІІІ групи і сульфату Pb). Розчин з осадом нагрівають на водяній бані при перемішуванні, охолоджуть, відділяють Розчин 1 ( катіони І, IV, V, VI і Са (ІІ) від осаду1 (AgCl, PbCl2, Hg2Cl2, PbSО4, BaSО4, SrSО4, CaSО4, BiOCl, SbOCl). Зверніть увагу на поведінку Ca(II). Внаслідок достатньо доброї розчинності у Н2О CaSО4 осаджується не повністю. Для повного осадження CaSО4 можна додати декілька крапель етанолу. Осад 1 промивають 1 – 2 мл холодної води, яка вміщує 2 – 3 краплі 2 М HCl (для зниження розчинності PbCl2), і аналізують.