
- •“Києво-могилянська академія”
- •“Аналітична хімія”
- •Антонюк Наталія Григорівна
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №2 Перша і друга аналітичні групи катіонів Загальна характеристика катіонів і групи.
- •Реакції і хід аналізу першої аналітичної групи катіонів
- •3. Реакція забарвлення полум’я.
- •2. Реакція забарвлення полум’я.
- •Хід аналізу суміші катіонів першої групи
- •Аналіз суміші катіонів другої групи
- •Хід аналізу суміші катіонів другої групи
- •Лабораторна робота №3 Третя аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів ііі групи
- •Реакції і хід аналізу третьої аналітичнної групи катіонів Груповий реагент
- •Суміш і-ііі аналітичних груп катіонів
- •Хід аналізу
- •Лабораторна робота №4 Четверта аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів іv групи
- •Реакції і хід аналізу четвертої аналітичної групи катіонів Груповий реагент
- •Дія загальних реагентів
- •Лабораторна робота №5 п’ята аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів V групи
- •Реакції і хід аналізу п’ятої аналітичнної групи катіонів
- •Лабораторна робота №6 Шоста аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів vі групи
- •Реакції і хід аналізу шостої аналітичнної групи катіонів Груповий реагент
- •Лабораторна робота №7 Суміш IV-VI аналітичних груп катіонів
- •Дробні реакції та систематичний хід аналізу
- •Лабораторна робота №8 Рідкісні елементи Загальна характеристика йонів рідкісних елементів
- •Реакції і хід аналізу рідкісних елементів Реакції катіонів Ti (IV), Zr (IV)
- •Реакції катіона V (V)
- •Реакції катіона Mo (VI)
- •2. (Nh4)scn в кислому середовищі в присутності SnCl2:
- •Реакції катіона w (VI)
- •1. Сильні кислоти:
- •3. Al, Zn, SnCl2 в солянокислих розчинах:
- •Аналіз суміші і. Визначення рН суміші.
- •Краплинні методи
- •Лабораторна робота №9 Перша аналітична група аніонів
- •Класифікація аніонів за розчинністю їх солей барію і арґентуму
- •Загальна характеристика аніонів і групи
- •Реакції і хід аналізу першої аналітичної групи аніонів
- •1. Дія групового реагенту BaCl2
- •3. Характерні реакції на bo2¯
- •4. Характерні реакції на сo32¯
- •5. Характерні реакції на с2o42 ¯
- •6. Характерні реакції на с4н4o62 ¯
- •При додаванні надлишку СаСl2 утворюється білий осад:
- •7. Характерні реакції на SiO32¯
- •8. Характерні реакції на рo43¯
- •9. Характерні реакції на so42¯
- •10. Характерні реакції на s2o32¯
- •11. Характерні реакції на so32¯
- •12. Характерні реакції на CrO42¯
- •13. Характерні реакції на f¯
- •14. Характерні реакції на jo3¯
- •Лабораторна робота №10 Друга аналітична група аніонів Загальна характеристика анонів іі групи
- •Реакції і хід аналізу другої аналітичної групи аніонів
- •1. Дія групового реагенту AgNo3
- •2. Характерні реакції на Cl¯
- •3. Характерні реакції на Br¯
- •4. Характерні реакції на j¯
- •5. Характерні реакції на [Fe(cn)6]4¯
- •6. Характерні реакції на [Fe(cn)6]3¯
- •7. Характерні реакції на cns¯
- •Аналіз сyміші аніонів другої групи:
- •Лабораторна робота №11 Третя аналітична група аніонів
- •1. Характерні реакції на no3¯
- •2. Характерні реакції на nо2¯
- •3. Характерні реакції на ClO3¯
- •4. Характерні реакції на ClO4¯
- •5. Характерні реакції на BrO3¯
- •6. Характерні реакції на ch3coo-
- •7. Аналіз суміші сірковмісних аніонів: s2-, s2o32-, so32-, so42-
- •Лабораторна робота №12 Аналіз суміші і-ііі аналітичних груп аніонів
- •1. Аналіз суміші аніонів першої – третьої груп
- •Лабораторна робота № 13 Визначення вмісту катіонів і аніонів у суміші Попередні випробування
- •Систематичний хід аналізу
- •Аналіз осаду 1
- •Аналіз розчину 1
- •Аналіз розчину 2
- •Аналіз розчину 4
- •Аналіз осаду 5
- •Аналіз розчину 5
- •Лабораторна робота №14 Задача на визначення невідомої речовини Аналіз чистої речовини (хімічного індивіда)
- •Лабораторна робота №15 Аналіз сплаву
- •Встановлення основи Чорні сплави
- •Кольорові сплави
- •Сплави на основі магнію
- •Аналіз сплавів на основі заліза (Fe)
- •Аналіз розчину 1
- •Аналіз розчину 2
- •Аналіз сплаву кольорових металів
- •Сплави Sn I Pb
- •Сплави Ni I Co
- •Аналіз сплавів Al
- •Аналіз сплавів Mg
- •Лабораторна робота №16
Лабораторна робота №12 Аналіз суміші і-ііі аналітичних груп аніонів
1. Аналіз суміші аніонів першої – третьої груп
В досліджуваному розчині можуть знаходитись такі аніони: SO42-, SO32-, S2O32-, CrO42-, CO32-, C2O42-, SiO32-, PO43-, F-, BO2-, S2-, Сl-, Вr-, J-, SCN-, NO2-, NO3-, CH3COO‾
Попередні випробування
а) до 0,5-1 мл досліджуваного розчину додають .2-3 краплини розчину дифеніламіну. Синє забарвлення вказує на наявність окисників (NO2-, NO3-, CrO42 -);
б) до 0,5-1 мл досліджуваного розчину додають 1 мл розчину HCl і по краплинах розчин KMnO4. Знебарвлення останнього свідчить про наявність відновників ( NO2-, S2-, S2O32¯, SO32-, C 2O42-);
в) до 1 мл досліджуваного розчину додають 1 мл розчину HCl. Виділення газу може свідчити про наявність аніонів: SO32¯, S2O32¯, CO32¯, S2¯, NO2-;
г) до 1 мл досліджуваного розчину додають 0,5 мл розчину NH3 і розчин BaCl2. Утворення білого осаду свідчить про наявність аніонів першої групи;
д) до 1 мл досліджуваного розчину додають 1 мл HNO3 (2 моль/л) і 1 мл AgNO3 (0,1 моль/л). Утворення осаду свідчить про наявність аніонів другої групи.
Визначення рН розчину
Кисле середовище: немає SO32¯, S2O32¯, CO32¯, S2¯, NO2-.
У кислому середовищі не можуть бути присутні одночасно J- і NO2-, SCN- і JО3-, J- і JО3-.
У лужному середовищі можуть бути присутні всі аніони крім одночасно JО3- і S2¯.
Визначення аніонів дробним методом
Визначення SO42¯
До 1 мл досліджуваного розчину додають 1 мл розчину BaCl2. Утворення білого осаду BaSO4, нерозчинного в 2М НСІ, свідчить про наявність SO42¯.
Визначення S2O32¯
До 1 мл досліджуваного розчину додають 1 мл HCl і нагрівають. Утворення жовтого або білого осаду елементної сірки вказyє на наявність тіосульфату.
Визначення CrO42¯
Жовте забарвлення досліджуваного розчину вже може свідчити про наявність СrO42¯. 1 мл досліджуваного розчину підкислюють 1 мл H2SO4 (3 моль/л), додають 1-2 мл H2O2, 2-З мл диетилового ефіру і збовтують. Синє забарвлення ефірного шару свідчить про наявність СгO42¯.
Визначення SiO32¯
До 2 мл досліджуваного розчину додають сухий NH4Cl і нагрівають. Виділення гелю кремнієвої кислоти свідчить про наявність силікату.
Визначення F-
До 1 мл кислого розчину перекисного комплексу титану TiO(H2O2)2+ додають 1-2 краплини досліджуваного розчину. Знебарвлення розчину перекисного комплексу титану свідчить про наявніоть фторид-іонів. Знебарвлення Fe(SCN)3 також свідчить про наявність фторидів.
Визначення BО2-
Випаровують досуха 1 мл досліджуваного розчину. Сухий залишок змочують концентрованою H2SO4, додають 4-5 мл метанолу або етанолу і суміш запалюють. Зелене полум'я вказує на наявність BO2-.
Визначення S2¯
До 1-2 мл досліджуваного розчину додають 1 мл Pb(NO3)2 або Сu(NO3)2. Утворення чорного осаду свідчить про наявність S2¯.
Визначення J- i Br-
До 1 мл досліджуваного розчину додають 1-2 мл H2SO4 (1 моль/л), 1 мл толуолу або хлороформу, 0,5 мл розчину KMnO4 (0,05 моль/л) (для окислення S2¯, SO32¯ i S2O32¯). До одержаної суміші додають декілька краплин хлорної води й збовтуюгь. В присутності J- шар органічного розчинника забарвлюється у фіолетовий колір. Далі в одержану суміш продовжують додавати по краплинах хлорну воду, постійно збовтуючи. В присутності Вr- шар органічного розчинника повинен забарвитись у жовтий або бурий колір.
Систематичний хід аналізу
Перед проведенням систематичного ходу аналізу необхідно видалення SiO32- та S2-. Для цього до 1 – 2 мл досліджуваного розчину додаємо розчин Zn(NH3)42+. Осад відкидаємо. Для систематичного аналізу використовуємо фільтрат.
Осадження більшості аніонів I групи
До 2-3 мл досліджуваного розчину додають 1 мл розчину NH3 і 2-3 мл розчину ацетату кальцію. При цьому осаджуютьоя СaF2, CaC2O4, CaSO3, CaCO3, Ca3(PO4)2, CaSiO3, а в розчині залишаються JO42¯, CrO42¯, S2O32¯, BO2-, a також аніони другої і третьої груп.
Визначення СO32¯ і розділення деяких аніонів першої групи
Осад, що утворився в попередньому випадку, промивають на фільтрі водою і додають до нього 2-3 мл CH3COOH (6 моль/л). Якщо при цьому виділяється газ, то це свідчить про наявяість CO32¯. При цьому в розчин переходять аніони PO43¯ i SiO32¯, а в осаді залишаються СaF2, CaC2O4, CaSO3.
Визначення РO43¯
До розчину, який містить SiO32¯ i PO43¯, додають 1-2 мл молібденової рідини (суміш (NH4)MoO4 + HNO3) і нагрівають. В присутності РO43¯ утворюється жовтий осад.
Розчинення осаду в НСl
Осад, що залишився після обробки CH3COOH (СaF2, CaC2O4, CaSO3), обробляють НСl (2 моль/л), яка повністю його розчиняє. При цьому аніони F-, C2O42¯ i SO32¯ (частково виділяється у вигляді SO2) переходять у розчин.
Визначення SO32¯
До 1 мл розчину, одержаного в попередньому випадку, додають по краплинах розчин йоду. Знебарвлення цього розчину свідчить про наявність SO32¯.
Визначення C2O42¯
Кислий розчин, що містить F-, C2O42¯ i SO32¯, нагрівають до повного видалення SO2 (але не до кипіння). До гарячого розчину додають по краплинах розчин KMnO4 (0,02 моль/л). Знебарвлення цього розчину свідчить про наявність аніону C2O42¯.
Відділення деяких аніонів першої групи і визначення NO2-
До 2-3 мл розчину, одержаному після відділення осаду в п.10, додають 3-4 мл розчину BaCl2. При цьому в осад переходять аніони першої групи, а аніони другої-третьої груп і частково S2O32¯ і ВO2¯ залишаються в розчині. До 1 мл цього розчину додають 1 мл концентрованої НСl і кип”ятять до видалення залишків SO2. Після охолодження розчину додають до нього 1 мл НСl (2 моль/л), 2 мл толуолу або хлороформу, 1 мл KJ (2 моль/л) і збовтують. При наявності NO2- шар органічного розчинника забарвлюється у фіолетовий колір.
Видалення NO2‾ і визначення NO3-
До 3-5 мл розчину,що містить аніони другої-третьої груп, додають 1-2 мл НСl (2 моль/л) і сухої CO(NH2)2. Суміш нагрівають до припинення виділення азоту. Після охолодження додають по краплинах розчин дифеніламіну. Синє забарвлення свідчить про наявність йонів NO3-.
Осадження аніонів другої групи
До 3-5 мл досліджуваного розчину додають 1 мл HNO3 (2 моль/л) і 2-3 мл AgNO3 (5 моль/л). Розчин переміщують і через 5-10 хвилин відфільтровують. При цьому на фільтрі залишається осад: Ag2S, AgCl, AgBr, AgJ, AgSCN, а в розчин переходять аніони першої і третьої груп.
Визначення CH3COO-
До 1 мл розчину, що містить аніони першої і третьої груп додають 1 мл розчину FeCl3. В присутності ацетат-іону утворюється червоне забарвлення; при нагріванні утворюється бурий осад основних ацетатів заліза.
Визначення Сl-
До осаду на фільтрі, що містить аніони другої групи додають 2 мл розчину (NH4)2CO3 При цьому в розчин переходить комплекс [Ag(NH3)2]Cl, а на фільтрі залишається осад: Ag2S, AgBr, AgJ, AgSCN. До розчину аміакату срібла додають НNО3 (6 моль/л) до кислої реакції. Утворення 6ілого осаду свідчить про наявність Сl-.
Визначення SCN-
До осаду на фільтрі, що містить Ag2S, AgBr, AgJ, AgSCN, додають 1-2 мл розчину NH3. При цьому, в розчин переходить SCN- і частково Br-. До одержаного розчину додають HNO3 (6 моль/л) до кислої реакції і 0,5 мл розчину FeCl3. Утворення інтенсивно червоного забарвлення свідчить про наявність SCN-. При наявності бромід-іонів у відсутності SCN- може з’явитись бурувате забарвлення завдяки утворенню вільного брому, яке не слід плутати з роданідним комплексом заліза.