
- •“Києво-могилянська академія”
- •“Аналітична хімія”
- •Антонюк Наталія Григорівна
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №2 Перша і друга аналітичні групи катіонів Загальна характеристика катіонів і групи.
- •Реакції і хід аналізу першої аналітичної групи катіонів
- •3. Реакція забарвлення полум’я.
- •2. Реакція забарвлення полум’я.
- •Хід аналізу суміші катіонів першої групи
- •Аналіз суміші катіонів другої групи
- •Хід аналізу суміші катіонів другої групи
- •Лабораторна робота №3 Третя аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів ііі групи
- •Реакції і хід аналізу третьої аналітичнної групи катіонів Груповий реагент
- •Суміш і-ііі аналітичних груп катіонів
- •Хід аналізу
- •Лабораторна робота №4 Четверта аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів іv групи
- •Реакції і хід аналізу четвертої аналітичної групи катіонів Груповий реагент
- •Дія загальних реагентів
- •Лабораторна робота №5 п’ята аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів V групи
- •Реакції і хід аналізу п’ятої аналітичнної групи катіонів
- •Лабораторна робота №6 Шоста аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів vі групи
- •Реакції і хід аналізу шостої аналітичнної групи катіонів Груповий реагент
- •Лабораторна робота №7 Суміш IV-VI аналітичних груп катіонів
- •Дробні реакції та систематичний хід аналізу
- •Лабораторна робота №8 Рідкісні елементи Загальна характеристика йонів рідкісних елементів
- •Реакції і хід аналізу рідкісних елементів Реакції катіонів Ti (IV), Zr (IV)
- •Реакції катіона V (V)
- •Реакції катіона Mo (VI)
- •2. (Nh4)scn в кислому середовищі в присутності SnCl2:
- •Реакції катіона w (VI)
- •1. Сильні кислоти:
- •3. Al, Zn, SnCl2 в солянокислих розчинах:
- •Аналіз суміші і. Визначення рН суміші.
- •Краплинні методи
- •Лабораторна робота №9 Перша аналітична група аніонів
- •Класифікація аніонів за розчинністю їх солей барію і арґентуму
- •Загальна характеристика аніонів і групи
- •Реакції і хід аналізу першої аналітичної групи аніонів
- •1. Дія групового реагенту BaCl2
- •3. Характерні реакції на bo2¯
- •4. Характерні реакції на сo32¯
- •5. Характерні реакції на с2o42 ¯
- •6. Характерні реакції на с4н4o62 ¯
- •При додаванні надлишку СаСl2 утворюється білий осад:
- •7. Характерні реакції на SiO32¯
- •8. Характерні реакції на рo43¯
- •9. Характерні реакції на so42¯
- •10. Характерні реакції на s2o32¯
- •11. Характерні реакції на so32¯
- •12. Характерні реакції на CrO42¯
- •13. Характерні реакції на f¯
- •14. Характерні реакції на jo3¯
- •Лабораторна робота №10 Друга аналітична група аніонів Загальна характеристика анонів іі групи
- •Реакції і хід аналізу другої аналітичної групи аніонів
- •1. Дія групового реагенту AgNo3
- •2. Характерні реакції на Cl¯
- •3. Характерні реакції на Br¯
- •4. Характерні реакції на j¯
- •5. Характерні реакції на [Fe(cn)6]4¯
- •6. Характерні реакції на [Fe(cn)6]3¯
- •7. Характерні реакції на cns¯
- •Аналіз сyміші аніонів другої групи:
- •Лабораторна робота №11 Третя аналітична група аніонів
- •1. Характерні реакції на no3¯
- •2. Характерні реакції на nо2¯
- •3. Характерні реакції на ClO3¯
- •4. Характерні реакції на ClO4¯
- •5. Характерні реакції на BrO3¯
- •6. Характерні реакції на ch3coo-
- •7. Аналіз суміші сірковмісних аніонів: s2-, s2o32-, so32-, so42-
- •Лабораторна робота №12 Аналіз суміші і-ііі аналітичних груп аніонів
- •1. Аналіз суміші аніонів першої – третьої груп
- •Лабораторна робота № 13 Визначення вмісту катіонів і аніонів у суміші Попередні випробування
- •Систематичний хід аналізу
- •Аналіз осаду 1
- •Аналіз розчину 1
- •Аналіз розчину 2
- •Аналіз розчину 4
- •Аналіз осаду 5
- •Аналіз розчину 5
- •Лабораторна робота №14 Задача на визначення невідомої речовини Аналіз чистої речовини (хімічного індивіда)
- •Лабораторна робота №15 Аналіз сплаву
- •Встановлення основи Чорні сплави
- •Кольорові сплави
- •Сплави на основі магнію
- •Аналіз сплавів на основі заліза (Fe)
- •Аналіз розчину 1
- •Аналіз розчину 2
- •Аналіз сплаву кольорових металів
- •Сплави Sn I Pb
- •Сплави Ni I Co
- •Аналіз сплавів Al
- •Аналіз сплавів Mg
- •Лабораторна робота №16
5. Характерні реакції на [Fe(cn)6]4¯
1. Солі Fe3+ утворюють в нейтральних або кислих розчинах берлінську лазур:
4 Fe3+ + 3 [Fe(CN)6]4¯ = Fe4[Fe(CN)6]3 .
2. Солі Fe2+ утворюють блакитні осади, що на повітрі переходять у сині:
K4[Fe(CN)6] + FeSO4 = K2SO4 + K2Fe[Fe(CN)6] ;
K4[Fe(CN)6] + 2 FeSO4 = 2 K2SO4 + Fe2[Fe(CN)6] ;
Fe2[Fe(CN)6] + 6 Н2O + 3 О2 = Fe4[Fe(CN)6]3↓ + 4 Fe(OH)3.
3. Солі Сu2+ в присутності розведеної СН3СООН утворюють осади бурого кольору:
2 Cu2+ + [Fe(CN)6]4¯ = Cu2[Fe(CN)6] .
4. Солі Zn2+ утворюють білий осад:
3 Zn2+ + 2 K+ + 2 [Fe(CN)6] 4¯ = K2Zn3[Fe(CN)6]2 .
Осад нерозчинний в розведених кислотах, але розчинний в лугах.
5. Солі Pb2+ осаджують білий осад, нерозчинний в НNO3:
2 Pb2+ + [Fe(CN)6] 4¯ = Pb2[Fe(CN)6] .
6. Характерні реакції на [Fe(cn)6]3¯
1. Солі Fe2+ утворюють в нейтральних і слабокислих розчинах турнбулеву синь:
3 Fe2+ + 2 [Fe(CN)6] 3¯ = Fe3[Fe(CN)6]2 .
2. Солі Cu2+ утворюють зелений осад:
3 Cu2+ + 2 [Fe(CN)6] 3¯ = Cu3[Fe(CN)6]2 .
3. Солі Cd 2+ утворюють світло-жовтий осад, нерозчинний в кислотах:
3 Cd2+ + 2 [Fe(CN)6] 3¯ = Cd3[Fe(CN)6]2 .
7. Характерні реакції на cns¯
1. Солі Fe3+ утворюють червоне забарвлення:
3 CNS¯ + Fe3+ = Fe(CNS)3.
2. Декілька краплин CuSO4, доданих до розчину роданіду, утворюють зелене забарвлення, яке переходить у чорне при подальшому додаванні CuSO4. При додаванні сульфіту утворюється білий осад:
2 Cu 2+ + SO3 2¯ + 2 CNS¯ + H2O = Cu2(CNS)2 + 2 H + + SO4 2¯.
3. Якщо розчин, що містить CNS¯, збовтати в присутності невеликої кількості солі Co2+ з і-аміловим спиртом, то органічний шар забарвлюється в синій колір завдяки утворенню комплексу:
Co2+ + 4 CNS¯ = [Co(CNS)4]2¯.
Аналіз сyміші аніонів другої групи:
Сl-, Вr-, J-, SCN-, CN-, [Fe(CN)6]4-, [Fe(CN)6]3- , S2-
Попередні випробування
Змочують стрічку фільтрувального паперу вказаними нижче реактивами і на кожну з них наносять по 1-2 краплини досліджуваного розчину:
а) лужний розчин солі свинцю – почорніння паперу вказує на наявність S2-;
б) солянокислий розчин FeCl3 – утворення синьої плями вказує на наявність [Fe(CN)6]4- і якщо навколо синьої плями утворюється червоне кільце, то це вказує на наявність йону SCN-;
в) солянокислий розчин (NH4)2Fe(SO4)2 – утворення синього забарвлення вказує на наявність йону [Fe(CN)6]3-;
г) суспензія CuS – забарвлення суспензїї вказує на наявність CN-.
Перевірка рН розчин.
рН < 7 – S2- відсутній
рН > 7 – можлива присутність S2-
Виявлення S2-
При додаванні Cd(NO3)2 утворюється жовтий осад.
Виявлення J-
При додаванні KNO2, CH3COOH, tº, крохмалю зיявляється синє забарвлення.
Виявлення Br- і J-
До підкисленого H2SO4 досліджуваного розчину додаємо бензол (толуол, хлороформ) і поступово хлорну воду. Спочатку виділяється J2, який забарвлює шар бензолу у фіолетовий колір, потім йод переходить у йодат, виділяється Br2 і бензол забарвлюється у бурий колір.
Для виявлення хлоридів до 1 – 2 краплин досліджуваного розчину додаємо надлишок AgNO3. Утворюється осад AgCl, AgBr, AgJ. Осад відфільтровуємо, промиваємо від йонів срібла, додаємо (NH4)2CO3. Відфільтровуємо, до частини фільтрату додаємо 1 – 2 краплини розчину броміду. У присутності СІ- випадає жовтуватий осад AgBr, або зיявляється каламуть.
Осадження аніонів
До 3-5 мл досліджуваного розчину додають 1 мл HNO3 (6 моль/л), 3-5 мл AgNO3 (0,1 моль/л), нагрівають, відфільтровують oсад і промивають 1-2 рази на фільтрі водою. Склад осаду: Ag2S, AgCl, AgBr, AgJ, AgCN, AgSCN, Ag3[Fe(CN)6], Ag4[Fe(CN)6].
Відділення Br-, SCN-, [Fe(CN)6]4‾ від S2-, J-, [Fe(CN)6]3- і визначення S2-
Осад, що залишився на фільтрі, обробляють концентрованим розчином амоніаку. При цьому в фільтрат переходять йони Вг-, SCN- і [Fe(CN)6]3‾, а на фільтрі залишаються AgJ, Ag2S, Ag4[Fe(CN)6] і частково Br‾. Чорний колір осаду вказує на наявність S2-.
Визначення SCN-
До 1-2 мл фільтрату, що містить SCN-, Br- і [Fe(CN)6]3‾ додають 1 мл розчину AgNO3 до нейтрального або слабокислого середовища. Осад AgBr відфільтровують, а до 1 мл одержаного при цьому фільтрату додають 0,5 мл розчину FeCl3 або Fe(NO3)3. Утворення червоного забарвлення вказує на присутність SCN-.
Визначення [Fe(CN)6]3‾
До 1 мл одержаного в попередньому випадку фільтрату додають 1 мл кислого розчину FeSO4 або солі Мора. Утворення синього осаду вказує на наявність [Fe(CN)6]3‾.
Визначення [Fe(CN)6]4‾
Фільтрат, одержаний в попередньому випадку, підкислюють НСl і додають розчин FeCl3. Утворення синього осаду свідчить про наявність [Fe(CN)6]4-.