При додаванні надлишку СаСl2 утворюється білий осад:

[Ca(С₄Н₄O₆)₂] ^{2­ ¯} + Ca²⁺ = 2 CaС₄Н₄O₆ .

3. При додаванні солей калію в присутності СН₃СООН до розчинів тартрату утворюється білий осад:

С₄Н₄O₆^{2­ ¯} + K⁺ + CH₃COOH = KH С₄Н₄O₆ + CH₃COO¯.

3. Ацетат свинцю виділяє з нейтрального розчину білий осад тартрату свинцю, що розчиняється в HNO₃.

4. Магнезіальна суміш з концентрованим спиртовим розчином H₂С₄Н₄O₆ утворює осад, нерозчинний у 5О%-ному спирті. Осад виділяється через декілька годин:

С₄Н₄O₆^{2­ ¯} + 2 Mg²⁺ + 2 OH¯ + H₂O = Mg₂(OH)₂С₄Н₄O₆ ^. 3H₂O .

Якщо осад розтерти в пробірці в розчином AgNO₃, додати NH₃ і нагріти до 60°С, то утворюється срібне дзеркало.

6. Якщо до винної кислоти додати сіль Fe²⁺ в невеликій кількості і декілька краплин Н₂O₂, то з'являється фіолетове забарвлення.

7. Якщо до розчину тартрату додати невелику кількість розведеної H₂SO₄ і 1-2 краплини розчину K₂Cr₂O₇ або K₂CrO₄ та деякий час нагрівати, то жовте забарвлення дихромату поступово змінюється на фіолетове або зелене завдяки відновленню хрому. При цьому виділяється СО₂:

K₂С₄Н₄O₆ + 4 H₂SO₄ + K₂Cr₂O₇ = Cr₂(SO₄)₃ + 4 СО₂↑ + K₂SO₄ + H₂O.

8. Молібдат амонію в слабокислих розчинах утворює з невели­кою кількістю винної кислоти і 1-2 краплинами Н₂O₂ при наг­ріванні до 60°С спочатку світло-жовте забарвлення, яке переходить у зелене і, нарешті, в синє завдяки відновленню молібдену.

9. При нагріванні H₂С₄Н₄O₆ або її кальцієвої солі з галовою кислотою в присутності концентрованої H₂SO₄ утворюється синє, а при малих кількостях тартрату – зелене забарв­лення. Ця реакція базується на тому, що H₂С₄Н₄O₆ шляхом окислення й відновлення СО₂ перетворюється у гліколевий альдегід, який з галовою кислотою дає забарвлений продукт конденсації.

10. Вільна H₂С₄Н₄O₆ при нагріванні розкладається з ви­діленням вуглецю і продуктів сухої перегонки. Тартрати лужних металів розкладаються при прокалюванні, причому залишається вуг­лець і карбонат (або оксид) лужного металу. Виннокислий амоній при прокалюванні утворив тільки вуглець. Тартрати лужноземельних металів залишають поруч з вуглецем карбонат, а при більш сильно­му прокалюванні – оксид. Тартрати металів, оксиди яких віднов­люються вуглецем до металу, утворюють при прокалюванні метал (Ag, Pb, Fe, Co, Ni).

7. Характерні реакції на SiO32­¯

1. Водні розчини силікатів лужних металів мають сильнолужну реакцію:

SiO₃^{2­ ¯} + 2 H₂O 2 OH¯ + H₂SiO₃.

H₂SiO₃ в цьому випадку знаходиться в розчині у вигляді гідрозолю. При додаванні кислоти йони гідроксиду нейтралізуються і частина H₂SiO₃ коагулює, якщо розчин не дуже розведений.

2. Якщо на розчин силікату подіяти сіллю амонію, то більшу частину H₂SiO₃ буде виділено у вигляді гідрату:

SiO₃^{2­ ¯} + 2 NH₄⁺ = 2 NH₃ + H₂SiO₃ .

Осадження більш повне, ніж в попередньому випадку.

8. Характерні реакції на рo43­¯

1. Магнезіальна суміш (MgCl₂ + NH₃ + NH₄Cl) виділяє з розведених розчинів білий кристалічний осад:

NPO₄^2-- + Mg²⁺ + NH₃ = MgNH₄PO₄ .

Осад розчиняється як у сильних, так і в слабких кислотах.

2. Розчин FeCl₃ виділяє з розчину фосфату жовтувато-білий осад:

NPO₄^2- + Fe³⁺ = H⁺ + FePO₄ .

Осад розчиняється в HNO₃.

3. Молібденова рідина ((NH₄)₂MoO₄ + HNO₃) утворює при нагріванні з фосфатом жовтий осад:

Na₂HPO₄ + 23 HNO₃ + 12 (NH₄)₂MoO₄ =

(NH₄)₃[P(Mo₃O₁₀)₄] + 21 NH₄NO₃ + 2 NaNO₃ + 12 H₂O.

Осад розчиняється в лугах.

4. Нітрат вісмуту утворює з фосфат-іоном кристалічний осад ВіРО₄, нерозчинний у розведеній НNО₃.

5. Hg₂(NO₃)₂ осаджує з нейтральних розчинів білий Hg₃PO₄:

3 Hg₂(NO₃)₂ + 2 PO₄³ ¯ = 2 Hg₃PO₄ + 6 NO₃¯.

Осад не розчиняється в CH₃COОH, але розчиняється в HNO₃.

6. Ацетат свинцю утворює білий осад із фосфат-іоном, який майже не розчиняється в оцтовій кислоті:

З Рb(СН₃CОО)₂ + 2 Na₂HPO₄ = Pb₃(РO₄)₂ + 2 CH₃COОH + 4 CH₃COОNa.