- •“Києво-могилянська академія”
- •“Аналітична хімія”
- •Антонюк Наталія Григорівна
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №2 Перша і друга аналітичні групи катіонів Загальна характеристика катіонів і групи.
- •Реакції і хід аналізу першої аналітичної групи катіонів
- •3. Реакція забарвлення полум’я.
- •2. Реакція забарвлення полум’я.
- •Хід аналізу суміші катіонів першої групи
- •Аналіз суміші катіонів другої групи
- •Хід аналізу суміші катіонів другої групи
- •Лабораторна робота №3 Третя аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів ііі групи
- •Реакції і хід аналізу третьої аналітичнної групи катіонів Груповий реагент
- •Суміш і-ііі аналітичних груп катіонів
- •Хід аналізу
- •Лабораторна робота №4 Четверта аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів іv групи
- •Реакції і хід аналізу четвертої аналітичної групи катіонів Груповий реагент
- •Дія загальних реагентів
- •Лабораторна робота №5 п’ята аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів V групи
- •Реакції і хід аналізу п’ятої аналітичнної групи катіонів
- •Лабораторна робота №6 Шоста аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів vі групи
- •Реакції і хід аналізу шостої аналітичнної групи катіонів Груповий реагент
- •Лабораторна робота №7 Суміш IV-VI аналітичних груп катіонів
- •Дробні реакції та систематичний хід аналізу
- •Лабораторна робота №8 Рідкісні елементи Загальна характеристика йонів рідкісних елементів
- •Реакції і хід аналізу рідкісних елементів Реакції катіонів Ti (IV), Zr (IV)
- •Реакції катіона V (V)
- •Реакції катіона Mo (VI)
- •2. (Nh4)scn в кислому середовищі в присутності SnCl2:
- •Реакції катіона w (VI)
- •1. Сильні кислоти:
- •3. Al, Zn, SnCl2 в солянокислих розчинах:
- •Аналіз суміші і. Визначення рН суміші.
- •Краплинні методи
- •Лабораторна робота №9 Перша аналітична група аніонів
- •Класифікація аніонів за розчинністю їх солей барію і арґентуму
- •Загальна характеристика аніонів і групи
- •Реакції і хід аналізу першої аналітичної групи аніонів
- •1. Дія групового реагенту BaCl2
- •3. Характерні реакції на bo2¯
- •4. Характерні реакції на сo32¯
- •5. Характерні реакції на с2o42 ¯
- •6. Характерні реакції на с4н4o62 ¯
- •При додаванні надлишку СаСl2 утворюється білий осад:
- •7. Характерні реакції на SiO32¯
- •8. Характерні реакції на рo43¯
- •9. Характерні реакції на so42¯
- •10. Характерні реакції на s2o32¯
- •11. Характерні реакції на so32¯
- •12. Характерні реакції на CrO42¯
- •13. Характерні реакції на f¯
- •14. Характерні реакції на jo3¯
- •Лабораторна робота №10 Друга аналітична група аніонів Загальна характеристика анонів іі групи
- •Реакції і хід аналізу другої аналітичної групи аніонів
- •1. Дія групового реагенту AgNo3
- •2. Характерні реакції на Cl¯
- •3. Характерні реакції на Br¯
- •4. Характерні реакції на j¯
- •5. Характерні реакції на [Fe(cn)6]4¯
- •6. Характерні реакції на [Fe(cn)6]3¯
- •7. Характерні реакції на cns¯
- •Аналіз сyміші аніонів другої групи:
- •Лабораторна робота №11 Третя аналітична група аніонів
- •1. Характерні реакції на no3¯
- •2. Характерні реакції на nо2¯
- •3. Характерні реакції на ClO3¯
- •4. Характерні реакції на ClO4¯
- •5. Характерні реакції на BrO3¯
- •6. Характерні реакції на ch3coo-
- •7. Аналіз суміші сірковмісних аніонів: s2-, s2o32-, so32-, so42-
- •Лабораторна робота №12 Аналіз суміші і-ііі аналітичних груп аніонів
- •1. Аналіз суміші аніонів першої – третьої груп
- •Лабораторна робота № 13 Визначення вмісту катіонів і аніонів у суміші Попередні випробування
- •Систематичний хід аналізу
- •Аналіз осаду 1
- •Аналіз розчину 1
- •Аналіз розчину 2
- •Аналіз розчину 4
- •Аналіз осаду 5
- •Аналіз розчину 5
- •Лабораторна робота №14 Задача на визначення невідомої речовини Аналіз чистої речовини (хімічного індивіда)
- •Лабораторна робота №15 Аналіз сплаву
- •Встановлення основи Чорні сплави
- •Кольорові сплави
- •Сплави на основі магнію
- •Аналіз сплавів на основі заліза (Fe)
- •Аналіз розчину 1
- •Аналіз розчину 2
- •Аналіз сплаву кольорових металів
- •Сплави Sn I Pb
- •Сплави Ni I Co
- •Аналіз сплавів Al
- •Аналіз сплавів Mg
- •Лабораторна робота №16
Лабораторна робота №8 Рідкісні елементи Загальна характеристика йонів рідкісних елементів
З числа рідкісних елементів у загальному курсі аналітичної хімії передбачено вивчення реакцій на йони титану, цирконію, ванадію, молібдену і вольфраму. Хоча деякі з цих металів можуть знаходитися в розчині у вигляді аніонів, доцільно розглядати їх у розділі методів виявлення катіонів.
Титан у водних розчинах може знаходитись у вигляді катіонів Ti3+ фіолетового кольору і безбарвного Ti (IV). Ti3+ - сильний відновник, у розчинах нестійкий і швидко окиснюється киснем повітря до титану (IV). Титан (ІV) існує у вигляді Ti4+(наприклад ТіCl4) та ТіО32- (Na2TiO3 – сіль метатитанової кислоти Н2ТіО3). Солі титану (IV) у водних розчинах легко гідролізують з утворенням безбарвного титаніл-іону TiO2+:
Ti4+ + H2O2 → TiO2+ + 2 H+.
Цирконій у водних розчинах має ступінь окислення +4. Унаслідок гідролізу йон Zr4+ практично повністю перетворюється на безбарвний цирконіл-іон ZrO2+:
Zr4+ + H2O → ZrO2+ + 2 H+.
Цирконій, як і титан, за хімічними властивостями можна віднести до складу п’ятої аналітичної групи катіонів. При дії групового реагенту (NH4ОН) на розчин солі цирконію випадає осад гідроксиду білого кольору
Ванадій може знаходитись у розчинах у вигляді катіонів і аніонів. Катіони V2+ фіолетового кольору і V3+ зеленого кольору нестійкі. Більш стійкі ступені окислення ванадію +4 і особливо +5. Розчини диванадилу V2O24+ синього кольору. Найбільш важливими сполуками є солі метаванадієвої кислоти – ванадати (KVO3, NaVO3) світло-жовтого кольору. У водних розчинах має місце рівновага:
VO3- + H+ → VO2+ + OH-.
Тому в кислому середовищі переважно існує катіонна форма ванадію (V), а в лужному – аніонна.
Молібден у розчинах найбільш стійкий у ступені окислення +6. Поширеними препаратами молібдену є розчинні у воді солі молібденової кислоти – молібдати (K2MoO4, Na2MoO4, (NH4)2MoO4). У розчинах цих сполук має місце рівновага:
MoO43 + 2 H+ → MoO22+ + 2 OH-,
яка помітно зміщується праворуч лише в сильно кислому середовищі. Крім сполук молібдену (VI), в аналізі мають значення і сполуки молібдену (V).
Вольфрам у розчинах звичайно знаходиться у ступені окислення +6, хоча відомі й менші значення ступенів окислення цього елемента. Найбільш стійкими сполуками вольфраму є нерозчинна вольфрамова кислота та її розчинні у воді солі лужних металів.
Реакції і хід аналізу рідкісних елементів Реакції катіонів Ti (IV), Zr (IV)
Реагенти: NaOH, NH4OH:
Ti4+ + 4 OH- [Ti(OH)4]
Випадає білий осад. Використовується для відокремлення. Ti від V, Mo і W.
2.Реагенти: Al, Zr, Cd, Sn в соляно-кислому розчині:
3 TiO2+ + Al + 6 H+ 3 Ti3+ + Al3+ + 3 H2O.
Розчин забарвлюється у фіолетовий колір.
3. Реагент – H2O2 в кислому середовищі:
TiO2+ + H2O2 [TiOH2O2]2+.
Розчин забарвлюється в оранжево-жовтий колір. Комплекс руйнується F—йонами.
4. Реагент – купферон
У кислому середовищі випадає жовтий осад. Ті відокремлюється від Al, Mn, Cu, Fe, Zr, Nb, Ta, Cr та інших йонів.
5. Реагент – хромотропова кислота
Результатом реакції є сполука бурувато-червоного кольору. Йон Fe3+ дає з реактивом зелене забарвлення. Тому Fe3+ потрібно спочатку усунути відновленням до Fe2+ за допомогою SnCl2.
6. Дія гексаціаноферату калію у кислому середовищі утворює зеленувато-жовтий осад:
2 ZrOCl2 + K4[Fe (CN)6] = (ZrO)2[Fe (CN)6] + 4 KCl.
