- •Поняття податкового права і податкових правовідносин.
- •Поняття податкової системи. Види податкiв, зборiв та інших обов’язкових платежів, стягуваних в Україні.
- •Поняття, суть, зміст і функції податку. Правова природа податку з огляду на його юридичні ознаки та елементи.
- •Співвідношення податку, збору, мита.
- •Елементи юридичного складу податку.
- •Платники податків, податкові агенти, податкові представники.
- •Фізичні особи – платники податків (резиденти та нерезиденти).
- •Фізичні особи суб’єкти підприємницької діяльності як платники податків.?????????????????????
- •Особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність як платники податків.
- •Податкові пільги: поняття та види. Спеціальні податкові режими.
- •30.9. Податкова пільга надається шляхом:
- •Методи та порядок застосування звичайної ціни.
- •Податкова консультація: зміст, порядок застосування.
- •Глава 3. Податкові консультації
- •Визначення сум податкових та грошових зобов’язань. Строки сплати податкового зобов’язання.
- •Оскарження рішень контролюючих органів.
- •Форми правових вимог щодо сплати податків і зборів: а)Податкове повідомлення-рішення; б) Податкова вимога.
- •Загальні вимоги щодо листування органів дпс України з платником податків.
- •Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань.
- •Облік платників податків.
- •Камеральна податкова перевірка: підстави, зміст та порядок проведення.
- •Документальна планова податкова перевірка: підстави, зміст та порядок проведення.
- •Документальна позапланова податкова перевірка: підстави, зміст та порядок проведення.
- •Документальна фактична податкова перевірка: підстави, зміст та порядок проведення.
- •Строк та порядок подання звітності про обчислення та сплату податку.
- •Строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.
- •Поняття податкової декларації (розрахунку). Порядок складання, подання та внесення змін до податкової звітності;
- •Глава 2. Податкова звітність
- •Строки давності виконання податкового зобов’язання.
- •Усунення подвійного оподаткування. Звільнення від оподаткування доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України.
- •Поняття податкового боргу. Виникнення податкового боргу. Джерела погашення податкового боргу.
- •87.3. Не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:
- •Податкова застава: зміст, підстави виникнення, порядок застосування.
- •94.2.7. Платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
- •100.14. Розстрочення, відстрочення податкового боргу не звільняють майно платника податків з податкової застави.
Податкова застава: зміст, підстави виникнення, порядок застосування.
14.1.155. податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.
Стаття 88. Зміст податкової застави
88.1. З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Стаття 89. Виникнення права податкової застави
89.1. Право податкової застави виникає у разі:
89.1.1. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;
89.1.2. несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
89.4. У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Стаття 93. Припинення податкової застави
93.1. Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:
93.1.1. отримання органом державної податкової служби підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку;
93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним;
93.1.3. набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;
Адміністративний арешт майна: зміст, підстави виникнення, порядок застосування.
Стаття 94. Адміністративний арешт майна
94.1. Адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
94.2. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:
94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби;
94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти,
94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;