
- •Поняття податкового права і податкових правовідносин.
- •Поняття податкової системи. Види податкiв, зборiв та інших обов’язкових платежів, стягуваних в Україні.
- •Поняття, суть, зміст і функції податку. Правова природа податку з огляду на його юридичні ознаки та елементи.
- •Співвідношення податку, збору, мита.
- •Елементи юридичного складу податку.
- •Платники податків, податкові агенти, податкові представники.
- •Фізичні особи – платники податків (резиденти та нерезиденти).
- •Фізичні особи суб’єкти підприємницької діяльності як платники податків.?????????????????????
- •Особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність як платники податків.
- •Податкові пільги: поняття та види. Спеціальні податкові режими.
- •30.9. Податкова пільга надається шляхом:
- •Методи та порядок застосування звичайної ціни.
- •Податкова консультація: зміст, порядок застосування.
- •Глава 3. Податкові консультації
- •Визначення сум податкових та грошових зобов’язань. Строки сплати податкового зобов’язання.
- •Оскарження рішень контролюючих органів.
- •Форми правових вимог щодо сплати податків і зборів: а)Податкове повідомлення-рішення; б) Податкова вимога.
- •Загальні вимоги щодо листування органів дпс України з платником податків.
- •Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань.
- •Облік платників податків.
- •Камеральна податкова перевірка: підстави, зміст та порядок проведення.
- •Документальна планова податкова перевірка: підстави, зміст та порядок проведення.
- •Документальна позапланова податкова перевірка: підстави, зміст та порядок проведення.
- •Документальна фактична податкова перевірка: підстави, зміст та порядок проведення.
- •Строк та порядок подання звітності про обчислення та сплату податку.
- •Строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.
- •Поняття податкової декларації (розрахунку). Порядок складання, подання та внесення змін до податкової звітності;
- •Глава 2. Податкова звітність
- •Строки давності виконання податкового зобов’язання.
- •Усунення подвійного оподаткування. Звільнення від оподаткування доходів нерезидентів з джерелом їх походження з України.
- •Поняття податкового боргу. Виникнення податкового боргу. Джерела погашення податкового боргу.
- •87.3. Не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:
- •Податкова застава: зміст, підстави виникнення, порядок застосування.
- •94.2.7. Платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
- •100.14. Розстрочення, відстрочення податкового боргу не звільняють майно платника податків з податкової застави.
Поняття податкового права і податкових правовідносин.
Податкове право є складним правовим інститутом, що регулює основи формування дохідної частини бюджетної системи країни, тобто регулює лише відносини, що пов'язані з рухом грошових коштів від платників податків і зборів до бюджетів відповідного рівня. Податкове право взаємодіє з усіма інститутами фінансового права. Його норми зумовлені публічністю державних фінансів та регулюють діяльність зі стягування податкових платежів для загальнодержавних і регіональних потреб. Отже, податкове право — це один з основних інститутів правової системи держави.
Податкове право як правовий інститут становить сукупність норм, що регулюють суспільні відносини у сфері справляння податків та обов'язкових платежів, установлюючи при цьому права, обов'язки та відповідальність сторін.
Предметом податкового права є система визначених, однорідних, специфічних правовідносин у сфері оподаткування, яка регулює податкові відносини державних податкових органів і платників податків щодо встановлення, зміни та стягнення з платників податків частини їхніх доходів у відповідний бюджет (державний, місцевий) в грошовій формі, а також визначає відповідальність, права і повноваження цих податкових органів та права й обов'язки платників податків. Характерною рисою податкових відносин є їх чітко виражений владно-майновий характер.
Щодо методу правового регулювання, то він є характерним для всього фінансового права в цілому, тобто це — метод державно-владних приписів, що підкріплюється можливістю застосувати санкції з боку держави.
Водночас зазначений метод має особливий механізм регулювання, взаємозв'язок норм, юридичний режим. Імперативний метод регулювання чітко встановлює межі поведінки підпорядкованих суб'єктів.
Податкові правовідносини — відносини, що виникають на підставі податкових норм, які встановлюють, змінюють чи скасовують податкові платежі, та у зв'язку з юридичними фактами, учасники яких наділені суб'єктивними правами і несуть юридичні обов'язки, пов'язані зі сплатою податків та зборів до бюджетів і цільових фондів та поданням податкової звітності.
Податковим правовідносинам властиві загальні характерні риси, що притаманні будь-яким іншим правовим відносинам. Водночас правовідносини кожної галузі права мають власну неповторну специфіку. Так, найголовніша особливість податкових, правовідносин полягає в тому, що вони виникають у процесі фінансової діяльності держави. Важливою галузевою особливістю фінансових правовідносин, зокрема податкових, є також те, що однією із сторін завжди виступає держава.
Об'єктом регулювання у податкових правовідносинах виступають матеріальні блага фізичних і юридичних осіб, з яких в установленому законом порядку стягуються податки, тобто грошові кошти платників, які надходять до бюджетів. Отже, об'єктом податкових правовідносин є все те, з приводу чого між суб'єктами податкових правовідносин формується певний правовий зв'язок.
Суб'єктом податкових правовідносин може бути будь-яка особа, поведінка якої регулюється нормами податкового права і яка може виступати учасником податкових правовідносин, носієм суб'єктивних прав та обов'язків. Суб'єкти повинні мати податкову правосуб'єктність, що передбачена нормами права.
Виділяють три групи суб'єктів: державу (в особі представницьких органів, що приймають нормативно-правові акти у сфері оподаткування), податкові органи та платників податків. Деякі вчені до суб'єктів податкових відносин включають також і кредитно-фінансові установи, через які здійснюються платежі з перерахування податків до бюджетів відповідних рівнів.