2. Об'єкти обліку і контролю, що забезпечують соціальний розвиток підприємства

З метою впровадження соціального підходу в обліковому процесі підприємству варто проаналізувати існуючу систему обліку та визначити вплив змін, що плануються, на ефективність його діяльності. Для практичного вирішення таких питань організація соціально орієнтованого обліку повинна розглядатися як процес, основним призначенням якого є створення нових та вдосконалення наявних систем будь-якого типу. Це зумовлює необхідність використання прогресивних змін, які дадуть можливість сформувати правильний підхід до організації системи обліку, яка характеризується актуальністю, точністю, дієвістю, оперативністю та результативністю, а головне – соціальним спрямуванням.

Процес впровадження соціально орієнтованого обліку на підприємстві вимагає вирішення ряду завдань:

1. Створення моделі обліку, яка дасть змогу зіставити соціальні потреби суспільства з господарською діяльністю конкретного підприємства.

2. Визначення об’єктів обліку соціального спрямування.

3. Визнання та оцінка соціальних витрат і доходів, їх класифікація, відображення на рахунках та в облікових регістрах.

4. Організація оптимальної системи документування господарських операцій соціального характеру.

5. Удосконалення системи звітності, яка б давала змогу оцінювати реальний стан і перспективи розвитку концепції соціального обліку на підприємстві або створення окремого виду звітності – «соціальної», з метою підвищення деталізації інформації, зручності її подання та аналізу.

6. Розробки ефективної системи контролю та аналізу результатів такої діяльності.

Варто звернути увагу на те, що соціально орієнтований облік повинен не лише відображати факти господарського життя в ретроспективі, а й впливати на виконання функції планування заходів соціального характеру, які необхідно здійснити в майбутньому, та аналізу ефективності їх реалізації.

Об’єктами соціально орієнтованого обліку є процеси та події соціального характеру, соціальні витрати, соціальні вигоди, їх облікове відображення та узагальнення у звітності.

В ході планування та реалізації запланованих заходів кожне підприємство несе витрати з метою отримання в майбутньому певної суми прибутку чи інших вигод. Витрати і доходи соціального значення, як і будь-які інші витрати і доходи визнаються відповідно до принципу нарахування та відповідності доходів і витрат. Суть його полягає в тому, що витрати відображаються в обліку в тому звітному періоді, в якому виникли доходи, на отримання яких власне і були вони здійсненні.

Їх можна класифікувати за різними ознаками:

• за галузями господарства: промисловість, сільське господарство, транспорт, сфера послуг;

• за видами діяльності: витрати операційної та інвестиційної діяльності;

• за періодичністю: витрати разового характеру - виплата допомоги працівнику, будівництво природоохоронних об'єктів, систематичні (поточні) - оплата заробітної плати, матеріальні витрати;

• за способом включення у собівартість: витрати, що відносяться на собівартість продукції, витрати звітного періоду.

Для детального відображення та аналізу соціальних заходів, визначення їх ефективності та прибутковості соціальні витрати можна поділити на чотири групи: витрати на управління трудовими ресурсами, на охорону праці та техніку безпеки,на проведення благодійних заходів та програм, пов’язаних із захистом прав людини, екологічні витрати (Рис.1).

Їх класифікація за вказаними напрямами дасть можливість детально відобразити у облікових регістрах понесені витрати на конкретний соціальний захід та визначити його прибутковість(збитковість).

Витрати на пошук працівників, на навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення їх кваліфікації Витрати на проведення оцінки компетентності персоналу, тренінгів, інструктажів Витрати на виплату заробітної плати та додаткових виплат: премій, допомоги, доплат Витрати на реалізацію соціальних пільг: доставка до місця роботи і до дому, надання знижок на купівлю товарів, безкоштовне користування зв’язком Витрати на соціальне забезпечення: страхування, створення і реалізацію пенсійних програм Витрати на розвиток соціальної сфери: утримання медичних, культурно – освітніх та спортивно - оздоровчих закладів, дошкільних закладів освіти Витрати на організацію корпоративної культури та забезпечення внутрішніх комунікацій: випуск корпоративних видань, введення дрес-коду, створення системи корпоративних цінностей та їх пропаганди, утримання психологів В итрати на створення додаткових робочих місць

Витрати на навчання та інструктаж виробничого персоналу Витрати на створення сприятливих та здорових умов праці Витрати, пов’язані з наданням першої медичної допомоги Витрати на попередження, виявлення і ліквідацію несправності обладнання, що забезпечує охорону праці та техніку безпеки

Витрати на попередження забруднення навколишнього середовища: організація та утримання екологічного менеджменту, встановлення очисних споруд та інших засобів природоохоронного призначення, використання екологічно безпечних речовин, техніки і технологій Витрати з компенсації негативних наслідків забруднення: витрати на усунення негативних наслідків, пов’язаних з надмірним викидом шкідливих речовин, платежі за викиди забруднюючих речовин, за розміщення відходів у межах і понад встановлені ліміти Витрати на переробку та/або утилізацію відходів виробництва Витрати, пов’язані із реалізацією ресурсозберігаючих заходів: використання та догляд за ресурсозберігаючою технікою, використання ресурсозберігаючих технологій, організація гнучкої системи освітлення, енерго-, водопостачання Витрати на управління якістю продукції: створення системи управління якістю продукції, виробництво якісної, екологічно чистої, безпечної для здоров’я людини продукції

Витрати на організацію освітніх проектів, допомоги соціально незахищеним прошаркам населення, сприяння відродженню духовності та історико-культурної спадщини, розвитку спорту, фінансування заходів, пов’язаних із захистом прав людини

Рис. 1. Структура соціальних витрат

Таким чином, раціональна організація соціального напряму в системі обліку обумовлює потребу у формулюванні його мети, завдань, предмету та об’єктів, визначенні способів подання і відображення господарських операцій соціального значення в системі обліку і звітності. З метою визначення доцільності, обґрунтованості програм соціального характеру варто здійснювати їх детальний аналіз.