
- •Буковинський державний медичний університет
- •2.1.Студент повинен знати:
- •2.2. Студент повинен уміти:
- •2.3. Опанувати практичні навички:
- •5. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.2. Основний етап (зміст теми).
- •Іі. Слабкий
- •5.3. Контрольні питання:
- •5.4. Заключний етап.
- •6. Матеріали методичного забезпечення заняття.
- •6.1. Матеріали контролю базисної (вихідного рівня) підготовки студентів.
- •6.2 Матеріали методичного забезпечення основного етапу заняття.
- •6.3 Матеріали методичного забезпечення заключного етапу заняття.
- •7. Література
- •7.1. Основна:
- •7.2. Додаткова:
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Буковинський державний медичний університет
“Затверджено”
на методичній нараді
кафедри фізіології ім.Я.Д.Кіршенблата
Завідувач кафедри
професор__ Ткачук С.С.__
“___” ___________ 20__р.
протокол №__
МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА
практичного заняття № 3
Тема заняття
“ ФІЗІОЛОГІЯ АНАЛІЗАТОРІВ. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З МЕТОДАМИ ВИРОБЛЕННЯ УМОВНИХ РЕФЛЕКСІВ.ТИПИ ВНД. 1 -А ТА 2-А СИГНАЛЬНІ СИСТЕМИ”
Модуль 1. Загальна фііологія та фізіологія регуляторних систем.
Змістовий модуль 3. Фізіологія сенсорних систем та в ищі інтегративні функції.
Навчальна дисципліна:
__ фізіологія__
Курс __1__
Факультет фармацевтичний
Спеціальність__фармація (з. ф.н),
Кваліфікація спеціаліст, бакалавр
к-сть годин __2___
Методичну розробку склала
доцент _Ясінська О.В.__
Чернівці
І. Науково-методичне обгрунтування теми
Сенсорні системи (аналізатори) являють собою структури центрального та периферичного відділів ЦНС, через які сприймається та аналізується інформація про процеси, що відбуваються в зовнішньому середовищі та у внутрішній сфері організму. На підставі цієї інформації організм формує відповідні реакції, які адекватні впливам навколишнього оточення та змінам у внутрішньому середовищі.
Основною відмінністю вищої нервової діяльності людини є її усвідомлене сприйняття навколишнього світу, тобто розуміння глибинних зв'язків між явищами і предметами, що нас оточують, відчуття себе як частини природи. Такий аналіз відбувається за допомогою абстрактного мислення, основою якого є мовна форма відображення зовнішнього світу. Згідно із вченням І.П.Павлова про типи вищої нервової діяльності, ці розбіжності зумовлені властивостями нервової системи, а саме силою, урівноваженістю та рухливістю нервових процесів.
Розрізняють вищу й нижчу нервову діяльність. Нижча нервова діяльність – це сукупність нейрофізіологічних процесів, що проявляються безумовними рефлексами, інстинктами та біологічними мотиваціями. Вища нервова діяльність (ВНД) людини – це сукупність нейрофізіологічних процесів, що забезпечують свідомість, підсвідомі процеси обробки інформації та пристосувальну поведінку організму до умов існування. Сюди належать навчання, пам’ять, мислення, мова та інші розумові функції.
ІІ. Навчальна мета:
2.1.Студент повинен знати:
-- загальні принципи структурної та функціональної організації сенсорних систем (аналізаторів);
фізіологічні механізми шкірної та м'язово-суглобової чутливості;ноцицепція, уявлення про механізми больової чутливості.
- методи дослідження основних зорових функцій;
фізіологічне значення та акустичні характеристики звукопровідного апарата;
- основні характеристикі нервових процесів, які визначають ВНД ;
- механізми короткочасної та довготривалої пам’ті;
- особливості І і ІІ сигнальних систем;
2.2. Студент повинен уміти:
- схематично зобразити будову аналізатора;
- визначити стан бінокулярного зору та пояснити його значення і фізіологічний механізм;
- оцінити результати дослідження кісткової провідності звуку;
охарактеризувати типологічні та індивідуальні особливості ВНД у людини.
- оцінити результати дослідження другої сигнальної системи;
- пояснити значення і переваги другої сигнальної системи.