
- •Буковинський державний медичний університет
- •3. Навчальна мета (конкретні цілі):
- •3.1. Знати:
- •3.3. Опанувати практичні навички:
- •4. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Поради студенту.
- •5.1. Зміст теми:
- •5.2. Теоретичні питання до заняття:
- •5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:
- •1.Техніка взяття крові.
- •2. Визначення об’ємного співвідношення плазми і формених елементів крові.
- •1. Спостереження дихальних рухів грудної клітки і визначення кількості дихань за 1 хв.
- •2. Визначення жєл за допомогою водяного і повітряного спірометра, флоуметра
- •5.4. Матеріали для самоконтролю:
- •6.Література.
- •6.1. Основна:
- •6.2.Додаткова:
2. Визначення об’ємного співвідношення плазми і формених елементів крові.
Мета роботи: навчитися визначати об’ємне співвідношення плазми і формених елементів крові.
Для роботи потрібні: стерильні скарифікатори, спирт з ефіром, вата, марля, кристалічний лимонно-кислий натрій, 5% р-н йоду, гематокрит, мікроцентрифуга Шкляра, таблиці.
Хід роботи: Для визначення об’ємного співвідношення плазми і формених елементів кров центрифугують у гематокриті. Він являє собою скляний градуйований капіляр з мітками від 0 до 100, діаметром 1 мм і об’ємом 100 мм3. У клінічних лабораторіях для центрифугування використовуватися ручна мікроцентрифуга Шкляра. Гематокрит у мікроцентрифузі Шкляра дещо видозмінений. Діаметр капіляра 2 мм і на ньому нанесені поділки від 0 до 50, об’єм 100мм. Оброблений палець проколюють і на місце проколу кладуть кришталик лимонно-кислого натрію. Надають капіляру горизонтальне положення, підводять його кінець до основи краплини крові і набирають кров у капіляр. Слідкують, щоб в капіляр не потрапили бульбашки повітря. Набравши кров у гематокрит, закріплюють його в насадці центрифуги. Насадка закріплюється на восі центрифуги пружиною. При центрифугуванні ручку центрифуги повертають зі швидкістю 60-70 обертів за хвилину, насадка при цьому обертається зі швидкістю близько 700 об/хв. Центрифугують кров протягом 1 хвилини. Знімають насадку. Форменні елементи розташовуються в периферичних частинах капіляра, плазма - в центральній частині. За поділками визначають співвідношення між об’ємом плазми і формених елементів, виражають отримані результати в процентах. У нормі об’єм плазми складає 55-60%, формених елементів - 40-45%. Співвідношення об’єму формених елементів до об’єму цільної крові ( в літрах) називається гематокритною величиною.
Гематокритна величина в перший день після народження становить в середньому 54%. Висока гематокритна величина обумовлена високою концентрацією еритроцитів і великим середім об’ємом окремих еритроцитів у порівнянні з дорослими. Через 5-6 днів гематокритна величина знижується до 52,5 %, а до кінця першого місяця – до 42%. В однорічної дитини об’єм формених елементів становить у середньому 35%, у 5 років- 37%, в 11-15 років – 32%. Нормальні величини для дорослих установлюються по завершенні пубертатного періоду. У чоловіків гематокритна величина в середньому - 47%, у жінок – 42%. За системою СІ гематокритна величина в дорослих у нормі рівна 0,40 – 0,45, у немовлят 0,50 – 0,55 , у віці 5 років – 0,35-0,40.
Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Записати у протокол показники об'ємного співвідношення плазми і формених елементів у жінок, чоловіків і дітей.
У висновках відповісти на запитання: який об'єм плазми крові і формених елементів становить у нормі? Від чого залежить співвідношення об'ємів плазми і формених елементів? Що таке гематокрит?
Робота № 2.
Визначення систолічного і діастолічного тиску методом Короткова.
Мета роботи: ознайомитись з аускультативним методом визначення КТ і навчитися визначати КТ у людини методом Короткова.
Для роботи потрібні: апарат для вимірювання КТ, стетоскоп або фонендоскоп, таблиця.
Хід роботи: на оголене плече, трохи вище ліктьової ямки накладають манжетку. У ліктьовій ямці пальпують пульсуючу артерію. Прикладають до неї стетоскоп, накачують повітря гумовою грушею. Пульсація артерії при цьому зникає. Потім відкривають гвинтовий клапан, і повільно випускаючи повітря з манжети, уважно вислуховують тони над плечевою артерією. Момент появи звуків (тонів Короткова) відповідає систолічному тиску. Продовжують знижувати тиск у манжетці і слухають наростаючу силу тонів, а потім відмічають поступове послаблення з наступним їх зникненням. Момент зникнення тонів відповідає діастолічному тиску. Вимірювання тиску проводять 3 рази і беруть за основу мінімальні показники.
Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. До протоколу внести показники тиску.
У висновках відповісти на такі запитання: який кров'яний тиск вимірюється цим методом?
Робота 3