5.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Поняття про систему крові. Основні функції крові.Склад крові. Гематокрит.

2. Техніка взяття крові з пальця.

3.Будова та ф ункції еритроцитів. Методи підрахунку еритроцитів у камері Горяєва.

4. Будова та функції лейкоцитів. Методи підрахунку лейкоцитів у камері Горяєва. Лейкоцитарна формула та її клінічне значення.

5. Поняття про гемостаз.

6. Гемоліз. Види гемолізу.

7. Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ).

8. Групи крові. Резус належність. Правила переливання крові. Кровозамінники.

9.Загальна характеристика і значення системи кровообігу. Границі серця.

10. Функції клапанів, тони серця, їх характеристика та походження.

11. Кров’яний тиск, його зміни за ходом судинної системи. Регуляція системного артеріального тиску. Методи визначення артеріального.

12.Артеріальний пульс, його походження та характеристика.

13.Нервова та гуморальна регуляція діяльності серця. Залежність діяльності серця від іонного складу крові. Фізіологічні основи фармакологічного впливу на серцево-судинну систему.

14. Дихання та його етапи. Його значення для організму.

15. Спірометрія, ЖЄЛ, її складові частини.

16. Регуляція дихання. Механізми регуляції.

17. Дихальний центр, його локалізація та відділи, функції.

5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Робота 1.

1.Техніка взяття крові.

Мета роботи: Оволодіти технікою взяття крові з пальця

Для роботи потрібні: стерильні скарифікатори, спирт, ефір, 5% р-н йоду, марля, вата.

Хід роботи.Приступаючи до будь-якої роботи, пов’язаної з взяттям крові для аналізу у людини, необхідно пам’ятати ряд правил, невиконання яких може призвести до помилкових результатів досліджень, і крім того, до захворювання досліджуваного.

Правила ці наступні:

1. привести до готовності всю апаратуру (ознайомитись з нею і засвоїти принцип дії);

2. приготувати всі необхідні розчини для дослідження;

3. прослідкувати, щоб під рукою були скарифікатори одноразового коритування ( попередньо прокип’ячені протягом години в дистильованій воді і покладені в спирт), спирт,ефір, йод, вата;

4. ретельно вимити руки і лише після цього приступити до взяття крові з пальця.

Здійснюється це наступним чином: м’якоть третьої фаланги четвертого

пальця (краще лівої руки) протерти ватним тампоном, змоченим спиртом з ефіром з метою дезинфекції і обезжирення, стиснути м’якоть пальця і енергійним коротким рухом зробити укол на всю глибину кінчика скарифікатора. Першу краплю крові зітерти ватою, так як вона містить значну кількість лімфи, а із наступних краплин взяти кров для аналізу. Важливою умовою правильно зробленого проколу є витікання крові з ранки без натискування, інакше це може призвести до розведення крові тканинною рідиною і помилок у результаті аналізу.

Узяття крові для дослідження має бути швидким, т.я. кров, що витікає з ранки, згортається протягом кількох хвилин. Після взяття крові на ранку кладуть тампон з вати, змочений спиртом або настійкою йоду.

Скарифікатор, що використовувався для взяття крові, не може бути повторно використаний. Якщо виникає необхідність знову брати кров, користуватися можна тільки новим стерильним скарифікатором.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи: у протоколі записати правила взяття крові з пальця у людини для аналізу.

У висновках відповісти на таке запитання: до чого може призвести не- виконання правил взяття крові у людини?