
- •Буковинський державний медичний університет
- •2.1.Студент повинен знати:
- •2.2. Студент повинен уміти:
- •2.3. Опанувати практичні навички:
- •5. План і організаційна структура навчального заняття з дисципліни.
- •5.1. Підготовчий етап.
- •5.2. Основний етап (зміст теми).
- •5.3. Контрольні питання:
- •5.4. Заключний етап.
- •6. Матеріали методичного забезпечення заняття.
- •6.1. Матеріали контролю базисної (вихідного рівня) підготовки студентів.
- •Який із методів фізіологічного дослідження є найбільш доступним?
- •2.Що таке фізіологічний подразник?
- •3.У чому найбільша перевага хронічного досліду перед гострим?
- •4.У чому полягає роль лікаря футбольної команди?
- •Відповідь:уніполярним способом електричного подразнення .
- •4. Необхідно провести експериментальне дослідження фізіологічних функцій м’язів, нервів та їх функціональних з’єднань. Який об’єкт Ви оберете для даного дослідження?
- •Відповідь: Унаслідок демієлінізації нервових волокон швидке стрибкоподібне проведення імпульсів по них змінюється на повільне послідовне, унаслідок чого значно зменшується швидкість проведення .
- •7. Література
- •7.1. Основна:
- •7.2. Додаткова:
5.3. Контрольні питання:
1.Фізіологія як наука. Поняття про функцію.
2.Загальні властивості збудливих тканин. Електричні явища в збудливих тканинах. Потенціал спокою, механізм його походження.
3.Сучасні уявлення про процес збудження. Потенціал дії, механізм походження та фази.
4.Фізіологічні властивості скелетних м’язів. Сила та робота м’язів. Фізіологія втоми.
5.Механізми проведення збудження по нервових та м’язових волокнах. Фактори, що визначають швидкість проведення збудження.
6.Нервово-м’язовий синапс, його структура. Механізми й закономірності нервово-м’язової передачі збудження.
7.Спряження збудження зі скороченням у скелетних м’язах. Механізм м’язового скорочення.
8.Види скорочень м’язів в залежності від режиму навантаження. Поодинокі та тетанічні скорочення. Види тетанусу.
9 .Визначення сили м’язового скорочення. Динамометрія, ергографія, велоергометрія.
10.Параметри збудливості. Хронаксиметрія.
11.Фізіологія втоми.
5.4. Заключний етап.
Оцінюється поточна діяльність кожного студента упродовж заняття, стандартизований кінцевий контроль, проводиться аналіз успішності студентів, оголошується оцінка діяльності кожного студента і виставляється у журнал обліку відвідувань і успішності студентів. Староста групи одночасно заносить оцінки у відомість обліку успішності і відвідування занять студентами, викладач засвідчує їх своїм підписом.
Доцільно коротко інформувати студентів про тему наступного заняття і методичні прийоми щодо підготовки до нього.
6. Матеріали методичного забезпечення заняття.
6.1. Матеріали контролю базисної (вихідного рівня) підготовки студентів.
А. Контрольні питання.
1.Фізіологія як наука. Поняття про функцію.
2.Загальні властивості збудливих тканин. Електричні явища в збудливих тканинах. Потенціал спокою, механізм його походження.
3.Сучасні уявлення про процес збудження. Потенціал дії, механізм походження та фази.
4.Фізіологічні властивості скелетних м’язів. Сила та робота м’язів. Фізіологія втоми.
5.Механізми проведення збудження по нервових та м’язових волокнах. Фактори, що визначають швидкість проведення збудження.
6.Нервово-м’язовий синапс, його структура. Механізми й закономірності нервово-м’язової передачі збудження.
7.Спряження збудження зі скороченням у скелетних м’язах. Механізм м’язового скорочення.
8.Види скорочень м’язів в залежності від режиму навантаження. Поодинокі та тетанічні скорочення. Види тетанусу.
9 .Визначення сили м’язового скорочення. Динамометрія, ергографія, велоергометрія.
10.Параметри збудливості. Хронаксиметрія.
11.Фізіологія втоми.
Б. Тестові завдання:
Який із методів фізіологічного дослідження є найбільш доступним?
*Дослідження стану організму за допомогою спостереження.
Дослідження стану організму за допомогою гострого досліду.
Дослідження стану організму за допомогою хронічного досліду.
Дослідження стану організму за допомогою моделювання.
Дослідження стану організму за допомогою фізичних приладів.
2.Що таке фізіологічний подразник?
*Чинник зовнішнього чи внутрішнього середовища, який, діючи на організм, викликає зміни його активності.
Фактори хімічної природи, які здатні викликати отруєння організму.
Фактори фізичної природи, які викликають пошкодження структури клітин.
Фактори радіаційного випромінювання, які діючи на організм людини, викликають певні відчуття.
Фактори зовнішнього середовища, які забезпечують організм енергією.