5.2. Теоретичні питання до заняття:

1.Фізіологія як наука. Поняття про функцію.

2.Загальні властивості збудливих тканин. Електричні явища в збудливих тканинах. Потенціал спокою, механізм його походження.

3.Сучасні уявлення про процес збудження. Потенціал дії, механізм походження та фази.

4.Фізіологічні властивості скелетних м’язів. Сила та робота м’язів. Фізіологія втоми.

5.Механізми проведення збудження по нервових та м’язових волокнах. Фактори, що визначають швидкість проведення збудження.

6.Нервово-м’язовий синапс, його структура. Механізми й закономірності нервово-м’язової передачі збудження.

7.Спряження збудження зі скороченням у скелетних м’язах. Механізм м’язового скорочення.

8.Види скорочень м’язів в залежності від режиму навантаження. Поодинокі та тетанічні скорочення. Види тетанусу.

9 .Визначення сили м’язового скорочення. Динамометрія, ергографія, велоергометрія.

10.Параметри збудливості. Хронаксиметрія.

11.Фізіологія втоми.

5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Робота 1. Приготування ізольованого нервово-м'язового препарату жаби

Мета роботи: освоїти методику приготування ізольованого нервово-м'язового препарату жаби - «сідничий нерв - камбаловидний м'яз».

Для роботи потрібні: препарувальний набір інструментів, препарувальна дощечка, розчин Рінгера, піпетка, жаба, гумові рукавички, ефір.

Хід роботи: Операцію по приготуванню препарату бажано робити в гумових рукавичках. Жабі під ефірним наркозом руйнують металічним зондом головний і спинний мозок через отвір між черепом і хребтом. Беруть жабу за задні кінцівки спинного доверху і ножицями прерізають хребет посередині тулуба, відділяють верхню половину тулуба, видаляють пінцетом і ножницями залишки нутрощів. Захопивши однією рукою через марлеву салфетку залишок хребта, а іншою – край шкіри зі спини, знімають шкіру з обидвох лапок різким рухом зверху вниз. Потім притримують лапки в руці, обережно розрізають хребет по середині уздовж хребців, попередньо зрізавши куприкову кістку (уростиль), стараючись не задіти нервові волокна і розділяють лапки

(мал.) Приготування нервово м’язового препарату (литковий м’яз із сідничим нервом) і ізольованого литкового м’язу.

Після цього препатують сідничий нерв і литковий м’яз. Для виділення сідничного нерва великими пальцями рук розсовують двоголовий м’яз стегна, виділяють нерв та обережно виділяють його, стараючись не пошкодити гілочок. М’які тканини і верхні частини стегневої кістки відрізають. Підводять під ахіловий сухожилок браншу ножиць, відділяють його від тканин і перерізають нижче сесамоподібної кісточки, м’яз відділяють, а кістки гомілки перерізають і одержують нервово-м’язовий препарат (мал.). До початку роботи його в чашку Петрі і прикривають ваткою, змоченою розчином Рінгера.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи: у протокол замалювати отриманий препарат. Записати методи дослідження в фізіології та правила техніки безпеки при роботі з електроапаратурою.

У висновках відповісти на таке запитання: що таке подразник і його фізіологічні параметри?

РОБОТА №2. Дослідити зміну провідності нерва після порушення його функціональної цілісності хлороформом.

Мета роботи: Дослідити зміну провідності нерва після порушення його функціональної цілісності хлороформом.

Для роботи потрібні: препарувальний набір, дощечка, розчин Рінгера, піпетка, жаба, хлороформ.

Хід роботи. Готують нервово-м’язовий препарат. Переконуються в його функціональній повноцінності, подразнюючи проксимальний кінець нерва і спостерігаючи при цьому скорочення литкового м’яза. Під нерв у середній його третині підводять ватку, змочену хлороформом. Через 1-2 хв. знову подразнюють проксимальний кінець нерва, відмічаючи при цьому, що збудження через нерв до м’язу не передається. Якщо подразнювати нерв у ділянці між ваткою із хлороформом і м’язом, можна переконатися в наявності скорочення. Після цього вату знімають, нерв відмивають розчином Рінгера. Спостерігають відновлення провідності.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботі: у протоколах замалювати схему досліду і записати результати спостережень.

У висновках відповісти на такі запитання: що відбувається з властивостями нерва під дією хлороформу?

РОБОТА №3. Дослідити вплив міорелаксантів на передачу збудження в нервово-м’язовому синапсі.

Мета роботи: впевнитися, що міорелаксанти викликають розслаблення скелетних м'язів.

Для роботи потрібні: жаба, електростимулятор, препарувальний набір, 0,1% р-н міорелаксину, р-н Рінгера, таблиці.

Хід роботи. Знерухомлюють жабу, руйнуючи головний та спинний мозок. Знімають шкіру зі стегна та гомілки однієї з лапок жаби, відпрепаровують литковий м’яз , виділяють ахіловий сухожилок, не відрізаючи м’яз біля колінного суглобу. Жабу фіксують на парафіновій пластинці спинкою догори. Знаходять сідничний нерв, підводять під нього лігатуру. Знаходять поріг подразнення для сідничного нерва і безпосередньо для литкового м’яза. У лімфатичний мішок жаби вводять 0,3 мл 0,1% р-ну міорелаксину. Зразу ж починають подразнення сідничного нерва з частотою 1Гц; при силі струму, втричі більшою порогової. Спостерігають поступове зменшення амплітуди скорочення аж до його зникнення навіть на зверхпорогові подразники будь-якої величини. Після цього проводять пряме подразнення м’яза, починаючи з раніше визначеного порогового подразника і поступово збільшуючи силу подразнення. Переконуються в тому, що, не дивлячись на введення міорелаксину, при прямому подразненні м’яза порогова величина стимулу збільшилася незначно. Збільшують силу подразнення і спостерігають збільшення амплітуди скорочення. Потім знову подразнюють сідничний нерв і переконуються, що скорочення відсутнє.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи: у протоколі записати результати отримані результати.

У висновках відповісти на такі запитання: що таке міорелаксанти і як вони впливають на м'язову діяльність?