15

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет

“Затверджено”

на методичній нараді

кафедри фізіології ім.Я.Д.Кіршенблата

(назва кафедри)

Завідувач кафедри

професор__ Ткачук С.С.__

(ПІП, підпис)

“___” ___________ 20__ р.

протокол №

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

студентам __1_ курсу _фармацевтичного_ факультету

(фармація, провізор-спеціаліст)

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Модуль 1. Загальна фііологія та фізіологія регуляторних систем.

Змістовий модуль 1. Фізіологія збудливих структур.

Тема заняття

“ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ В ФІЗІОЛОГІЇ. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗБУДЛИВИХ ТКАНИН. ФІЗІОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ НЕРВІВ ТА М’ЯЗІВ ”

Чернівці

1. Актуальність теми: Заняття є вступним до всього курсу нормальної фізіології. Нормальна фізіологія характеризується специфічністю не тільки об’єкта й мети дослідження, але й методів його. Тому, приступаючи до вивчення курсу нормальної фізіології, треба ознайомитися з методами фізіологічних досліджень і тією апаратурою, яка використовується в них.

Основною властивістю всіх збудливих структур є збудливість. Фізіологічну сутність збудження можна зрозуміти лише тоді, коли знаєш природу і характеристики різних електричних потенціалів, властивих збудливим структурам і передусім мембранного потенціалу спокою (МПС) і потенціалу дії (ПД).

Щоб отримати повну уяву про процес збудження, треба вивчити механізми і закономірності його проведення. Ці закономірності мають не тільки теоретичний інтерес. Знання про них необхідні для того, щоб цілеспрямовано впливати на ці процеси за допомогою фармакологічних засобів.

Значення м' язової системи в діяльності організму не викликає сумнівів. Якраз ця система забезпечує положення тіла в просторі, його переміщення і, нарешті, виконання зовнішньої та внутрішньої (серце, гладенькі м'язи) роботи. Тому зрозумілий інтерес усіх без винятку медичних спеціалістів до цієї системи.

2. Тривалість заняття: _2_год.

3. Навчальна мета (конкретні цілі):

3.1. Знати:

- методи досліджень, що застосовуються у фізіології, їх суть;

- прилади, які застосовуються в дослідженнях;

- переваги застосування в фізіологічних дослідженнях електричного подразника;

-правила техніки безпеки при роботі з електроприладами.

-будову клітинних мембран і їх функції , мембранні канали і насоси.;

- фізіологічну роль та іонні механізми походження мембранного потенціалу спокою (МПС) та потенціалу дії (ПД) , основні методи його реєстрації;

- механізми та закономірності проведення збудження нервовими і м'язовими волокнами;

- структуру нервово-м ' язового синапса та механізм передачі збудження через синапс;

- можливості впливу на передачу в синапсах у медицині.

3.2. Уміти:

- приготувати ізольований нервово-м’язовий препарат жаби;

- користуватися електростимуляторами для подразнення.

-дати характеристику процесів збудження та гальмування.

- зарисувати і проаналізувати схеми розвитку в часі МПС і ПД;

-пояснювати механізми хімічної передачі збудження і можливості її корекції фармакологічними засобами.

- Інтерпретувати механізми блокади і стомлення нервово-м'язового синапсу.

- Пояснювати залежність характеру скорочення м'яза від сили і частоти подразнення.

- Знати фактори, від яких залежить сила скорочення м'яза і швидкість проведення нервового імпульсу.

- Інтерпретувати синапс, як об'єкт впливу лікарських засобів, отрут і токсинів.