5.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Біологічна регуляція, її види та значення.

2. Рефлекс як елементарний акт нервової регуляції. Будова рефлекторної дуги.

3. Збудження та гальмування в центральній нервовій системі, їх співвідношення та значення.

4.Роль середнього мозку в забезпеченні поз тіла, його рухові рефлекси.

5.Мозочок, його зв’язки та функції. Симптоми ураження мозочка та фактори, які їх зумовлюють.

6. Проміжний мозок, його моторні та сенсорні функції.

7.Функції кори головного мозку.

8.Загальний план будови вегетативної нервової системи. Вегетативні рефлекси, їх рефлекторні дуги.

9.Вегетотропні речовини.

10.Залози внутрішньої секреції, їх фізіологічне значення.

11.Загальна характеристика гормонів, механізми їх дії на організм.

12.Гіпофіз, будова, гормони та зв’язок з гіпоталамусом.

13.Значення гормонів щитоподібної та прищитоподібних залоз в регуляції основних функцій організму.

14.Гормони підшлункової залози, їх роль в регуляції обміну вуглеводів.

15.Роль кортикостероїдів у регуляції функцій організму.

16.Симпато-адреналова система і її роль у забезпеченні неспецифічної адаптації організму до стресової ситуації.

17.Гормони статевих залоз, їх роль у регуляції функцій організму.

18.Епіфіз та тимус, їх значення для організму.

5.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

Робота 1. Вироблення умовного мигального рефлексу в людини

Мета роботи: виявити основні ознаки і умови вироблення умовних рефлексів на прикладі вироблення умовного мигального рефлексу в людини. Порівняти будову дуг і біологічне значення умовних і безумовних рефлексів для організму.

Для роботи потрібні: електричний дзвоник, оправа від окулярів, до якої прикріплена тонка гумова трубочка, з'єднана із гумовою грушею.

Хід роботи. Одягнути піддослідному оправу від окулярів з при­кріпленою до неї гумовою трубочкою і грушею. Стискуючи грушу, спрямувати струмінь повітря на рогівку і спостерігати за захисною безумовною рефлекторною мигальною реакцією. Увімкнути дзвоник і через 3—5 с, стискуючи грушу, знов ви­кликати безумовний мигальний рефлекс. У момент виникнення рефлекторної реакції дзвоник треба відключити.

Дослід повторити 5—6 разів з інтервалами 1 хв. Після цього продовжити дослідження, включивши дзвоник і не підкріплюючи його звуки дією безумовного подразника. Зазначити, чи виникає мигальна рефлекторна реакція на дзвоник. Якщо реакція спостерігається, включити дзвоник без підкріплення його звуку ще 2—3 рази. Відзначити ефекти повторних подразнень.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Вказати, за яких умов вдалося виробити умовний мигальний рефлекс. Схематично зобразити дугу умовного мигального рефлексу. Вказати, чи зберігається умовнорефлекторна мигальна реакція після припинення підкріплення звуків дзвоника.

У висновку відповісти на такі запитання: за якими основними ознаками відрізняються умовні рефлекси від безумовних; які умови потрібні для вироблення умовних рефлексів? У чому полягає значення їх?

Робота 2. Визначити час колінного та ахілового рефлексів у 5 студентів за допомогою рефлексометра Г.І.Ходоровського.

Мета роботи: ознайомитись з сучасною методикою дослідження сухожильних рефлексів у людини. Проаналізувати механізм їх виникнення.

Для роботи потрібен: Рефлексометр Г.І. Ходоровського.

Хід роботи:Досліджуваний сідає на стілець, під коліно підкладають валик так, щоб

ноги вільно звисали не торкаючись підлоги. До гомілки прикріплюють рухливу планку датчика рефлексометра. Після чого молоточком рефлексометру наносять легенький удар по сухожиллю нижче від колінної чашечки. На табло рефлексометра індикується час рефлексу. Результати заносять до протоколу. Вимірювання проводять 10 разів з інтервалом 8-10 сек. на правій, а потім на лівій нозі у 5 чоловіків та 5 жінок. З отриманих результатів визначають середню арифметичну для кожного досліджуємого, а також для чоловіків та жінок. Аналізують отримані результати.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Описати механізм виникнення спінального шоку у жаби. Описати характер досліджуваних рефлексів. Намалювати рефлекторну дугу колінного рефлексу.

У висновках відповісти на запитання, з яких рецепторів і чому виникають сухожильні рефлекси?

Робота 3. Оцінка функції щитоподібної залози людини за даними основного обміну.

Мета роботи: опанувати методику визначення основного обміну за даними газового аналізу, оцінити наявний основний обмін у пацієнта в порівнянні з його належним (стандартним) обміном. Визначити належний і наявний основний обмін у пацієнта-чоловіка 20 років, масою 55 кг, зростом 157 см.

Для роботи потрібно: таблиці Харріса і Бенедикта, Дюбуа, номограма для визначення площі поверхні тіла, ситуаційна клінічна задача.

Хід роботи. Визначення основного обміну у пацієнта проводять за допомогою метаболографа (спірометаболограма додається). Калоричний еквівалент О₂ (КЕО₂) = 4,825.

1) За табл. 1 (додається) знаходять площу поверхні тіла пацієнта.

2) За табл. 2 (додається) знаходять його належний (стандартний) основний обмін. Виражають цей обмін за добу [СООД]

3) За спірометаболограмою вираховують кількість поглинутого кисню за добу (ПДО₂).

4) Основний обмін за добу (ООД) = ПДО₂  4,825.

5) Визначають різницю між ООД і СООД та виражають її у відсотках.

Виразити основний обмін в ккал та кДж. 1 ккал = 4,186 кДж.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Описати послідовність дій при визначенні наявного основного обміну у пацієнта, відмітити, що добовий обмін виражається в ккал за добу незалежно від того, які стандарти основного обміну використовувалися: ккал на кг маси тіла, чи ккал на м² площі поверхні тіла.

У висновках відмітити різницю між належним (стандартним) та наявним обміном, визначеним у пацієнта методом газового аналізу. Дати оцінку виявленій різниці основного обміну.

Робота 4. Уніфікований метод визначення глюкози в сечі за допомогою індикаторних смужок “ Глюкотест”.

Метод грунтується на специфічному окисленні глюкози ферментом глюкооксидазою до глюконової кислоти в присутності молекулярного кисню. Зміна кольору барвника свідчить про наявність глюкози в сечі.

Реактивний папірець “Глюкотест” - це смужка паперу 0,5 х 0,5 см, який має поперечну смужку світложовтого кольору, насичену розчином ферментів (глюкооксидаза, пероксидаза), о-толідином, цитратним буфером, желатиною та жовтим барвником аураміном. Аурамін змінює своє забарвлення від жовтого до темно-синього при наявності в сечі глюкози більше 2%. За допомогою “глюкотесту” можна виявити глюкозу в сечі і визначити її концентрацію. Цей метод має високу субстратну специфічність і дозволяє виявити в сечі концентрацію глюкози від 0,03 до 0,5% та вище.

Мета роботи: опанувати метод визначення глюкози в сечі.

Для роботи потрібні: сеча, набір глюкотестів.

Хід роботи. Смужку “глюкотесту” занурюють у свіжозібрану досліджувану сечу, швидко її виймають і на 2 хв залишають на пластмасовій пластинці. Потім порівнюють забарвлення смужки на папері з кольоровою шкалою, яка є в комплекті. Вміст глюкози в сечі визначають за найбільш співпадаючим зі шкалою кольором смужки.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Дати оцінку одержаних результатів.

У висновках записати результати визначення глюкози в сечі.

Робота 5. Експериментальне відтворення впливу гонадотропінів на статеві залози тварин (самців жаб).

Мета роботи: набути досвіду виявлення сперматозоонів у краплі розведеної сперми жаби, визначити та оцінити їх зміни.

Для роботи потрібні: самець жаби, стимульований хоріальним гонадотропіном, очна піпетка, дистильована вода, мікроскоп, камера Горяєва для підрахунку лейкоцитів.

Хід роботи. Робота є продовженням роботи 1. Дослідження проводять з використанням самця жаби, стимульованого хоріальним гонадотропіном. Покривають камеру Горяєва покривним скельцем, притирають його до появи райдужних кілець. Наносять за допомогою очної піпетки краплю вмісту клоаки самця у камеру. Кладуть камеру під мікроскоп і підраховують кількість рухливих сперматозоонів у 25 великих квадратах. Виражають кількість сперматозоїдів числом в мм3 [Х]. Для чого число сперматозоонів у 25 великих квадратах [N] множать на 200 (арифметика підрахунку ідентична підрахунку лейкоцитів у крові). Х = N ´ 200.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Записати у протокол кількість сперматозоонів в 1 мм3. Відмітити рухливість сперматозоонів, вказавши наявність таких, що не рухалися.

У висновках відповісти на питання: як хоріальний гонадотропін стимулює прояв сперматозоїдної реакції у самця жаби? Чи така реакція може бути біологічним методом виявлення хоріального гонадотропіну у сироватці крові або сечі жінки в рані строки вагітності (чи може сперматозоїдна реакція бути тестом на наявність вагітності)?.