Плани практичних занять з лінгвістичного розбору у школі

та вищому навчальному закладі

Практичне заняття №1

Тема. Фонетико-фонологічний розбір

План

1. Фонетичний розбір.

2. Фонетико-графічний розбір.

3. Фонетико-фонологічний розбір.

4. Орфоепічнй розбір.

5. Фонетичний розбір у вищих та середніх загальноосвітніх закладах.

Методичні рекомендації

Повторити поняття: фонема, звук, варіант, інваріант, склад, асиміляція, дисиміляція, редукція, спрощення, акомодація.

1. Фонологічний розбір передбачає вивчення фонеми як найменшої функціональної одиниці мови. Виокремлення фонем та з’ясування їхніх визначальних артикуляційно-акустичних ознак є завданням фонематичного аналізу.

2. Фонетичний аспект вивчення звуків має на меті визначення їхніх артикуляційних та акустичних особливостей, закономірностей сполучуваності у мовленнєвому потоці. Характеристику звуків, звукового складу слів і їхніх фонетичних явищ передбачає фонетичний аналіз. За особливостями проведення, завданнями та послідовністю їх виконання він аналогічний фонематичному. Фонематичний аналіз тісно пов’язаний із фонетичним, оскільки фонематичний і фонетичний аспекти вивчення звуків не протиставляються, а взаємодоповнюються як різні ракурси дослідження звукового рівня мови.

3. У процесі виконання орфоепічного аналізу з’ясовують особливості вимови й акцентуації слів та артикуляції окремих звуків.

4. При підготовці до заняття повторіть із курсу сучасної української літературної мови питання (21 – 30).

Практичні завдання

Вправа 1. Запишіть текст фонематичною і фонетичною транскрипціями і зробіть фонетико-фонологічний аналіз виділених слів.

Як тільки смеркне, і чорне небо щільно укриє землю, далекий обрій враз розцвітає червоним сяйвом і до самого рання осінні хмари, наче троянди. Інколи сяйво далеке, ледве помітне, чуже, наче місяць там сходить, а часом спалахне під самим селом, аж хати рожевіють (М.Коцюбинський).

Вправа 2. Виконайте фонетичний розбір виділених слів за шкільною програмою.

Серед трав, кущів, калюж

в’ється стрічечка, наче вуж,

не плазує, не іде –

та усіх кудись веде.

Література

Основна:

1. Швидка Н.В. Основні види лінгвістичного розбору в навчальній роботі студентів педінституту у схемах і зразках. – Слов’янськ, 1999. – С.4-5.

2. Волох О.М., Чемерисов М.Т., Чернов Є.І. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища шк., 1976. – С.364.

3. Рідна мова. 5 клас/ Г.Р. Передерій та інші. – К., 1993. – С. 83.

4. Бєляєв О.М., Симоненкова Л.М., Скуратівський Л.В., Шелехова Г.Т. Українська мова. 10-11 клас. – К.: Освіта, 1998. – С. 6, 13-16, 195.

Додаткова:

1. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. – К.: Вища шк., 1994. – С. 19-99.

2. Сучасна українська літературна мова / За ред. А.П. Грищенка. – К.: Вища шк., 1993. – С. 8-57.

Практичне заняття №2 Тема. Лексикологічний та фразеологічний розбір План

1. Лексичний розбір у школі та вищому навчальному закладі.

2. Фразеологічний розбір у школі та вищому навчальному закладі.

Методичні рекомендації

Повторити поняття: слово, лексема, синонімія, омонімія, паронімія, полісемія, активна / пасивна лексема, походження слова, фразеологізм, фразема, фразеологічна одиниця, ідіома, фразеологічні зрощення, сполучення, єдності.

1. Лексикологічний розбір – це вид лінгвістичного аналізу, який дає вичерпну інформацію про особливості лексичного значення слова, визначає його місце у лексичній системі сучасної української мови. А елементарному рівні його виконання кожний мовець у процесі вербальної комунікації, добираючи для вираження своїх думок лексеми залежно від їхнього лексичного значення і стилістичних функцій.

2. Фразеологічний розбір передбачає з’ясування семантичних, граматичних, генетичних і стилістичних особливостей фразеологізмів.