Тема 4 Форми суспільного виробництва. Товар і його фактори (лекція 4/ заняття 5)

План лекції.

1. Форми суспільного виробництва.

2. Товар і його властивості.

3. Двоїстий характер праці, втіленого в товарі.

4. Продуктивність праці й інтенсивність праці

5. Закон вартості та його функції (самостійне опрацювання)

1. Форми суспільного виробництва.

Історично першим зложилося натуральне виробництво, при якому продукти вироблялися для власного споживання усередині господарства, що їх робило.

Основні риси натурального виробництва:

• Замкненість. Кожне господарство забезпечує себе всім необхідним, не вступає у відносини з іншими господарюючими одиницями.

• Універсалізація праці. Домінуючої є ручна праця. Знаряддя праці найпростіші. Кожний може займатися всіма видами праці.

• Прямі економічні зв'язки між виробництвом і споживанням. Продукт споживається самими виробниками.

Товарне виробництво – тип господарювання, при якому продукти праці виробляються відособленими господарюючими суб'єктами не для власних, а для суспільних потреб, обумовлених ринком. Т.ч. товарне виробництво є ринковим.

Основні риси товарного виробництва:

• Суспільний поділ праці;

• Приватна власність на засоби виробництва;

• Повна соціально-економічна відособленість виробником;

• Економічні зв'язки між виробниками через обмін;

• Стихійний характер розвитку.

Товарне виробництво виникає як просте товарне виробництво, засноване на особистій праці власників засобів виробництва, дрібне по своїх розмірах. У формі товару тут виступають тільки речовинні фактори виробництва й готовий продукт.

Форма господарювання, коли товаром стає не тільки продукт людської праці, але й сама робоча сила людини, називається капіталістичним товарним виробництвом.

Відмінності:

Просте товарне виробництво	Розширене товарне виробництво
Виробник продукту й власник засобів виробництва – одна особа	Виробник продукту – найнятий працівник, власник товару – капіталіст
Експлуатація, як правило, відсутня	Експлуатація присутня
Виробництво товарів націлене на задоволення потреб виробника	Виробництво товарів здійснюється для одержання прибутку
Виробництво здійснюється на базі індивідуальної, відособленої праці	Виробництво ведеться на базі загальної, об'єднаної праці найманих робітників
Виробництво товарів має значення, підлегле натуральному господарству	Товарне виробництво здобуває загальний характер

2. Товар і його властивості.

Товар – продукт праці, що задовольняє певну потребу й зроблений для обміну через ринок.

Товар має дві сторони:

• Споживна вартість - корисність речі, її здатність завдяки своїм властивостям задовольняти потреби людей;

• Вартість (товар придатний для обміну на інші товари).

В умовах товарного виробництва споживна вартість є речовинним носієм вартості товару.

Корисність будь-якого економічного блага залежить від інтенсивності потреби і кількісної обмеженості блага. Корисність розглядається як функція від кількості споживаного товару.

Гранична корисність – додаткова корисність, що витягається споживачами від додаткової одиниці товару.

Закон спадної граничної корисності: у міру збільшення кількості споживаних товарів їхня гранична корисність має тенденцію до скорочення. Перша пара туфель (при відсутності таких) має дуже високу корисність, корисність другої пари туфель трохи нижче,...

Закон спадної граничної корисності визначає і динаміку сукупної (загальної) корисності, принесеною всією масою споживаних благ. Зі збільшенням кількості товарів даного виду, що володіють корисністю для споживача, відбувається збільшення сукупної корисності, але ріст цей відбувається всі темпами, що сповільнюються (рис.4.1)

Кількість товару, од. Кількість товару, од.

Рисунок 4.1 – Динаміка граничної та сукупної корисності

Якщо всі товари обмінюються в певних пропорціях, це позначає, що між ними є щось загальне, що робить їх порівнянними. Цим загальним є те, що вони все є продуктами праці. Причому не має значення, яка форма праці (фізична сила, розумова праця) формує вартість товару.

Вартість - внутрішня властивість товару. Обмінна вартість - зовнішній прояв вартості, що здійснюється через обмін товарів.

3. Двоїстий характер праці, втіленого в товарі.

Як відомо, продукт праці стає товаром тільки при наявності двох сторін: споживчої вартості й вартості. Тому варто досліджувати причину цієї подвійності. Вона втримується у двоїстому характері праці, втіленого в товарі.

Праця працівника, що створює товар, з однієї сторони виступає у вигляді виконання яких-небудь операцій, використовуючи знаряддя праці, і виготовлення продукту праці, а з іншого боку - у вигляді витрат фізичних і розумових сил як праця взагалі.

Розрізняють конкретну й абстрактну працю.

Конкретна праця – праця, витрачена в певній формі, праця певної спеціальності.

Абстрактна праця – праця взагалі, однорідна суспільна праця незалежно від його конкретної форми. Абстрактна праця створює вартість товару.

Між конкретною й абстрактною працею існує розходження: конкретна праця означає те, як здійснюється праця й що він робить; абстрактну працю – скільки праці затрачається (тобто якісна й кількісна сторони праці).

Розрізняють праця простий і складний. Проста праця не вимагає попередньої підготовки. Складна праця неможлива без більше менш тривалого навчання працівника (тобто праця кваліфікованої робочої сили). Продукт складної праці має більше високу вартість, чим продукт простої праці, хоча витрати на виготовлення можуть бути однаковими. Складна праця в одиницю часу створює більшу вартість, чим простій.

4. Продуктивність праці й інтенсивність праці.

Продуктивність праці (ПП) – кількість продукції, зробленої за одиницю часу.

Отже, з ростом ПП у кожній одиниці продукції втілюється менша кількість праці. Вартість одиниці продукції зменшується, а вартість всієї зробленої продукції залишається незмінної.

ПП залежить від досконалості засобів праці, навичок працівника, його кваліфікації, організації праці. Розвиток продуктивних сил виражається в зростанні ПП.

Оскільки величина вартості товарів визначається не індивідуальним, а суспільно необхідним часом, то для зменшення вартості повинна зрости ПТ суспільної праці.

Праця здійснюється з різною інтенсивністю.

Інтенсивність – витрати праці в одиницю часу. Зростання інтенсивності праці рівносильно збільшенню робочого дня. Більше інтенсивна праця створює в одиницю часу більшу вартість (тобто більше продукції).

Т.ч., величина вартості товару перебуває в прямої залежності від інтенсивності праці й зворотної залежності від продуктивності праці.

На рівні підприємства ПП вимірюють шляхом розподілу доходу (виторгу) від річного або місячного обсягу виробництва продукції на чисельність працівників.

Якщо кількість зробленої продукції виражено в натуральному вираженні, то показник продуктивності праці зветься вироблення. Часто цей показник використають стосовно таких тимчасових інтервалів, як година, день, зміна (годинне вироблення, вироблення за зміну).

Т.ч., ПП залежить від:

• Професійно-кваліфікаційного рівня працівників: знань, умінь, навичок, утворення, досвіду роботи;

• Організації праці (планування, координація, оперативне регулювання, забезпечення трудової дисципліни);

• Рівня механізації й автоматизації, якості машин і встаткування, прогресивності технологічних процесів;

• Матеріальної й моральної зацікавленості працівників у досягненні високих результатів.

5. Закон вартості та його функції (самостійне опрацювання)

Контрольні питання за темою:

1. Назвіть форми суспільного виробництва.

2. Які риси характеризують натуральне виробництво?

3. Чим характеризується товарне виробництво?

4. Що таке товар?

5. Які в товару є властивості?

6. Що таке гранична корисність?

7. Які види праці втілюються в товарі?

8. Що таке продуктивність та інтенсивність праці?

9. В якому зв’язку знаходиться вартість товару з продуктивністю та інтенсивністю праці?

10. Від яких факторів залежить продуктивність праці?

Тести до самоконтролю.

1. Праця, яка не потребує попередньої підготовки – це:

а) абстрактна;

б) конкретна;

в) фізична;

г) проста.

2. Витрати праці на одиницю часу – це:

а) продуктивність праці;

б) інтенсивність праці;

в) споживна вартість.

3. Для існування товарного виробництва необхідно:

а) суспільний поділ праці;

б) встановлення зв’язків між виробниками держави;

в) виробництво продуктів для власного використання;

г) наявність приватної власності.

4. Гранична корисність - це:

а) максимальна корисність, принесена будь-яким благом;

б) результат зрівняння корисності різних благ;

в) корисність, отримана від використання додаткової одиниці благ;

г) властивість товару задовольняти потреби людей.

5. В міру насиченості потреб гранична корисність:

а) зростає;

б) падає;

в) спочатку зростає, потім падає;

г) спочатку падає, потім зростає.

6. В міру насиченості потреб сукупна корисність:

а) падає;

б) зростає темпами, що сповільнюються;

в) спочатку зростає, потім падає;

г) зростає зростаючими темпами.

7. Поставте у відповідність риси з типами господарювання:

Товарне	Замкненість
Натуральне	Приватна власність на засоби виробництва
Товарне	Універсалізація праці
Натуральне	Існування ринку
Товарне	Прямі економічні зв’язки між виробництвом та споживанням
Натуральне	Суспільний поділ праці