Системи вищої освіти за кордоном

Система вищої освіти у США. Європейська система вищої освіти (Франція, Англія, Німеччина). Система вищої освіти у країнах Сходу (Японія, Китай).

ВИЩА ОСВІТА США.

На початок ХХ століття еволюція американської вищої школи призвела до створення великих університетів, які стали основними осередками фундаментальної науки в США.

У кожному штаті за сторіччя сформувалася власна структура координації діяльності розташованих на його території ВЗО різного рівня і підпорядкування й встановлення спільних "правил гри і вимог" (стандарти з прийому і програми, форми звітності й перевірок, рівні фінансового забезпечення тощо). Усі численні громадські організації разом формують Американську раду з освіти, завданням якої є представлення загальних інтересів і потреб системи освіти й мільйонів її учасників перед федеральним урядом і президентом.

За структурою, рівнем і змістом навчання американські фахівці поділяють свої ВЗО на шість груп:

1) заклади післясередньої освіти різного виду і напівпрофесійні школи з програмами тривалістю від 1 до 3 років і присудженням посвідчень низьких рівнів. Коротка освіта закінчується отриманням сертифіката про певні професійні вміння, довша — присвоєнням асоційованої степені (Associate Degree) з правом виконання роботи рівня техніків і вступу на третій курс коледжів з бакалаврськими програмами;

2) місцеві і молодші коледжі з дворічними програмами, виконання яких відкриває двері на третій курс "бакалаврських" коледжів і отримання асоційованої степені чи професійної ліцензії (Occupational License);

3) коледжі вільних мистецтв, що є істотною особливістю системи вищої освіти США, з викладанням майже виключно загальних дисциплін типу історії, хімії, економіки тощо і присудженням диплома бакалавра з домінуючим академічним і мінімальним професійним наповненням;

4) загальноосвітні (comprehensive) коледжі з присудженням диплома як бакалавра, так і магістра (програми включають розвиваючі дофахові і поглиблюючі професійні частини). Більшість цих закладів готує вчителів, бізнесменів, фахівців, діяльність яких вимагає диплома магістра;

5) нечисленна група, що включає незалежні професійні школи з бакалаврським (часто й магістерським) рівнем дипломів у царинах технології, мистецтв тощо. Маючи близький до закладів першої групи зміст програм, ці школи використовують набагато кваліфікованіший персонал з університетською підготовкою, вчать довше і краще;

6) університети з правом підготовки докторів й усіма циклами навчання, які складають найбільш престижну групу ВЗО. У своєму складі вони мають коледжі бакалаврського рівня, школи для навчання до рівня магістра і вище. Часто цю групу диференціюють на вужчі, спираючись на рівень наукових досліджень (за кількістю та тематичною різноманітністю захищених щороку докторських дисертацій), обсягом наукового фінансування, наявністю чи відсутністю медичної школи з дослідною клінікою, спектром факультетів, нарешті, кількістю викладачів і студентів й співвідношенням між ними. Щороку оприлюднюються рейтинги університетів, особливу увагу привертає список "25 кращих університетів США", який вже давно очолює трійка приватних (Гарвардський, Йєльський і Станфордський) і кілька державних (Мічіганський і пара каліфорнійських).

(7) До окремої групи можна винести нетрадиційні заклади вищої освіти, що широко використовують надсучасні засоби трансляції інформації й організації не звичного заочного, а дистанційного навчання. Серед піонерів була відома компанія ІВМ, що використала двосторонній відеозв'язок через супутники для навчання свого персоналу одночасно на обох берегах Атлантичного океану. Коледж у Ріо-Саладо (Арізона) організовує для своїх студентів аудіо- і телеконференції і заняття. Телеконференції науковців давно стали звичною справою. Навчання з миттєвим спілкуванням викладача й групи студентів у багатьох точках США також застосовується все ширше і ширше.

Американська вища освіта належить до відкритих, бо створює досить сприятливі умови для вступу у ВЗО тим, хто виявив бодай середнє бажання продовжити навчання після середньої школи, яка має 12 класів.

Більшість вступає до ВЗО після отримання диплома заключного рівня середньої школи (high-school diploma), в якому домінує загальна освіта з мінімальною спеціалізацією чи поглибленням. Особи без такого документа можуть отримати його еквівалент (сертифікат чи диплом) з правом вступу до ВЗО традиційним чином після складання групи особливих тестів із загального освітнього розвитку (general educational development=GED).

Академічний рік (вересень — кінець травня) поділяється на два семестри з тривалістю від 14 до 18 тижнів кожен. Одночасно студенти вивчають 4-5 предметів, складаючи після виконання програми екзамени.

Застосовують усі види занять, лекції можуть читатися у малих, середніх і великих (до 1000 студентів) потоках. 1-2 рази на тиждень у малих (15-30 студентів) групах організовуються семінари з тем лекцій, до яких студенти готуються самостійно у бібліотеках. У частині ВЗО зустрічається американський варіант тьюторського навчання, коли викладач кілька разів на тиждень працює з маленькою групою одних і тих самих студентів для уважного стеження за їх самостійною роботою і прогресом.

Дивною і незвичною видається нам "комбінована" шкала оцінок, що поєднує кредити і оцінки (бали). Визначене для даної дисципліни число кредитів пропорційне до кількості її навчальних годин. Оцінки, як і в Англії, позначають великими літерами: A — відмінно (4 бали), B — добре (3), C — посередньо (2), D — прохідна (1), Е — незадовільно (0).

За великої різноманітності ВЗО у США порівняно багато і різних кваліфікацій, дипломів і сертифікатів, які присуджуються після завершення програм різного рівня. Загалом рівнів вищої освіти три. Першим є рівень підготовки бакалаврів, який триває найчастіше чотири роки (окрім медицини, права і деяких інших спеціальностей). Поширений поділ цього часу на дві половини, коли у першій викладаються загальні дисципліни, з яких менше 50% стосується майбутньої спеціалізації, а у другій таких предметів уже більше половини. Програма другого рівня після спеціалізації у певній царині за 1-2 роки завершується присудженням диплома магістра (Master Degree). Вимоги для його отримання досить різноманітні: написання тез (наукової роботи), складання іспиту з іноземної мови, засвідчення вміння використовувати комп'ютери й бази даних, нарешті, просто заключні екзамени. Третім рівнем є аспірантура і підготовка докторської дисертації, що вимагає 3-5 років після отримання диплома магістра. Поточні вимоги залежать від царини студій: наукова робота і захист написаної на її матеріалах дисертації, загальні чи фахові екзамени тощо. Останні складаються переважно впродовж перших двох років докторських студій. Як правило, після завершення третього рівня вищої освіти присвоюється звання доктора філософії (PhD), що є вищим академічним званням у США.

Вища освіта США належить до найвідкритіших для іноземців, хоч вартість її досить висока. Країна вже багато років утримує світове лідерство як за розміром контингенту студентів-іноземців (але не за їх відсотком серед усіх студентів), так і за кількістю країн, з яких вони прибувають. На середину 90-х років контигент студентів-іноземців у США перевищив половину мільйона, досить швидко наближаючись до кількості студентів у ВЗО України. Для навчання досить виконати три попередні умови:

— засвідчити володіння мовою і скласти відомий тест на знання англійської як іноземної (TEFL) з оцінкою понад 500 (у кращі ВЗО — понад 550) чи якийсь інший еквівалентний мовний тест;

— мати атестат про закінчення середньої 12-річної чи іншої освіти, яку б американський ВЗО захотів визнати еквівалентним до національного диплома за старшу середню школу;

— заплатити за навчання або отримати фінансову допомогу від американських чи інших спонсорів.

Політика уряду США скерована на максимальне залучення іноземців у заклади країни, тому існує велика система найрізноманітніших органів, організацій і агентств для виконання цього завдання. Не бракує їхніх представників і в Україні. Все ж не вони, а заклади вищої освіти США на основі досьє кандидата остаточно вирішують питання про дозвіл розпочати навчання. Рішення про це приймається за 6-12 місяців до початку навчального року. Деякі ВЗО охоче беруть і тих, хто має невисокі бали з TEFL, й організовують їм інтенсивні мовні курси перед початком навчального року.

СИСТЕМА ВИЩОЇ ОСВІТИ ЄВРОПИ

Європейська система освіти по праву вважається найдосконалішою в світі. Недарма вищі навчальні заклади в країнах Західної та Центральної Європи користуються величезним попитом серед іноземних студентів. Університети Великобританії, Австрії, Німеччини, Франції та Італії гарантують своїм випускникам першокласну освіту і престижні дипломи. Незважаючи на те, що всі європейські університети пов'язані єдиною Болонською системою освіти, в кожній країні здобуття вищої освіти має свої специфічні риси.

Вища освіта у Великобританії

Британські вузи вважаються одними з самих престижних у світі, тому немає нічого дивного в тому, що випускникам цих вузів простіше інших влаштуватися на хорошу роботу.

Вища освіта Великобританії представлена трьома видами навчальних закладів: університети, інститути та коледжі. Більшість університетів діляться на факультети. Студентам надається три освітньо-кваліфікаційні ступені - бакалавр, магістр і доктор філософії.

Вища освіта в Англії - це високі стандарти і багатовікові традиції. Самими відомими університетами Великобританії є Кембрідж, Оксфорд, Лютон, Сюррей і Ньюман. Для того, що б поступити в Університет, слід пройти дворічний курс A-levels. Після першого року навчання здаються іспити A-levels, а після другого - A2-levels. Часто іноземні студенти, приїжджаючи на навчання до Великобританії, починають свою освіту з A-levels.

Щоб придбати ступінь бакалавра, доводиться провчитися три роки. Однак є ступені, для одержання яких необхідний ще й досвід практичної роботи - дизайн, медицина, архітектура, мода. Тривалість освіти на цих спеціальностях в університетах Англії відповідно зростає. Наприклад, майбутнім дизайнерам потрібно пройти підготовчий курс, а потім - основний трирічний. Для отримання ступеня в області медицини освіта у Великобританії може триває до 7 років.

Учені ступені у Англії:

 ВА бакалавр гуманітарних наук

 BSc бакалавр технічних наук

 LLB бакалавр права

 BEd бакалавр педагогічних наук

 BMus бакалавр музики

 ВМ бакалавр медицини

 МА магістр гуманітарних наук

 MSc магістр технічних наук

 LLM магістр права

 MBA магістр ділового адміністрування

Вища освіта в Німеччині

Німецькі університети - одні з найпрестижніших у Європі. При цьому високу якість освіти притаманне не тільки столичним вузам, - майже в кожному місті є мінімум один університет високого рівня. Здобути вищу освіту в Німеччині можна в одному з 326 освітніх закладів. Навчання розбито на два етапи - базовий (загальноосвітні предмети) і головний (предмети спеціальності). Більшість вузів в Німеччині безкоштовні, решта стягують за навчання невисоку плату - до 500 євро в семестр.

Для вступу в німецькі вузи іноземні абітурієнти повинні скласти іспит з німецької мови. При високому рівні німецького ймовірність вступити в університет дорівнює практично 100%. Найбільш престижними німецькими вузами заслужено вважаються університети Трієра, Берліна, Гамбурга, Лейпцига, Мюнхена, Дрездена та Ганновера. Вища освіта в Німеччині цінується у всьому світі. Освіта в Німеччині для іноземних студентів - це шанс отримати європейську освіту за невеликі гроші, адже освіта в Німеччині умовно безкоштовно, як для жителів Німеччини, так і для іноземців. До 2005 року вищу освіту в Німеччині було безкоштовно, проте з 26 січня 2005 року було прийнято рішення, що уряд кожної землі в праві самостійно вирішувати, буде вища освіта безкоштовним чи ні. З тих пір в деяких землях стали стягувати податок на освіту. У таких землях як Баден-Вюртемберг, Баварія, Гамбург, Нижня Саксонія, Північний Рейн-Вестфалія, Саар в середньому оплата становить 500 євро в семестр, по країні вона коливається від 300 до 600 євро. Однак це ніщо, порівняно з вартістю освіти в Англії або деяких інших країнах Західної Європи.

ВНЗ Німеччини діляться на заклади трьох типів:

 • класичні "старі" університети, історія яких сягає корінням в середні віки. Це найстаріший в Німеччині Хайдельбергский університет, університети у Фрайбурзі, Тюбінгені, Марбурзі, і в інших містах.

 • технічні університети (ТУ Дрезден, TУ Фрайбург, TУ Мюнхен) і прирівняні до них за статусом вищі технічні школи в Ахені і Дармштадт. У цих університетах особливу цінність мають факультети з технічних, природно-математичних, економічних та медичних спеціальностей.

 • вузи, що виникли в останні 30-40 років на піку стрімкого розвитку системи вищої освіти в Німеччині. Це Рурський університет у Бохумі, університети в Констанці, Регенсбурзі, Билефельде, Потсдамі. Не дивлячись на свою недовгу історію, за якістю освіти вони нічим не поступаються класичним університетам.

Термін навчання у вузах Німеччини - від 3 до 6 років. У вузах Німеччини немає вступних іспитів. Достатньою умовою для вступу є початкова вища освіта в Україні (1-й або 2-й курс вузу СНД). Однак, оскільки навчання в Німеччині ведеться німецькою мовою, іноземцям буде необхідно здати тест з німецької мови. Цим тестом є Zertifikat Deutsch als Fremdsprache (ZDF) для вступу на підготовчий курс, або Test DAF - для вступу на перший курс. Для деяких спеціальностей університет додатково проводить внутрішнє тестування знань мови - DSH (Deutsch fuer Hochschulzugang).

Вища освіта у Франції

Більшість вузів Франції є державними і навчання в них дуже доступне. Саме тому серед студентів французьких університетів так багато іноземців. Крім того, за умови знання французької мови іноземні студенти зараховуються до вузів без складання вступних іспитів. Найпрестижнішими вузами і факультетами у Франції вважаються економічні. Провчившись 5 років в французькому ВНЗ студенти, особливо іноземні, мають можливість пройти загальнодоступне спеціалізоване навчання на англійській мові. Такі програми, як правило, платні, а навчання займає близько двох років.

Для того, щоб отримати ступінь бакалавра, потрібно провчитися 3 роки, ще 2 роки, щоб стати магістром, і ще 2, якщо доктором. Вища освіта у Франції є безкоштовною і доступною для студентів з Росії і України.

  Вища освіта у Франції включає в себе як державні університети та інститути, так і приватні вищі заклади, а так само вищі школи (поступити в які найважче). На даний момент у системі вищої освіти у Франції вчиться близько 2 млн. студентів. За кількістю іноземних студентів Франція серед усіх країн світу посідає друге місце (поступаючись лише Великобританії).

Вища освіта у Франції поділяється на короткий (перші два роки навчання, після яких випускники можуть працювати за фахом в самих різних областях: засоби зв'язку, електроніка, економіка, наукові дисципліни і т.д.), довге (ще додатково 1-2 роки навчання для отримання диплома License. Провчившись 5 років, студенти отримують диплом maitrise). Освіта у вищих школах доступна після здобуття освіти в університетах та інститутах Франції.

 Університети є єдиними установами, які приймають всіх кандидатів без попереднього добору (хоча негласно і нелегально існує відбір за оцінками на ступінь бакалавра) і саме тому в університетах часто виявляються студенти, які просто не надійшли в інші школи. Правда, більше половини бакалаврів вступають до університету, але близько 40% кидають навчання протягом першого року навчання.

Багато університетів Франції відомі завдяки своїми спеціалізаціями. Так, університет міста Монпелье здавна славиться викладанням природничих наук і медицини, а Страсбурга - історичним і юридичним факультетами. Популярно у Франції серед іноземних студентів також отримання бізнес освіти. П'ять найбільш престижних французьких шкіл менеджменту, у їхньому числі Вища комерційна школа (НІС), Вища школа економічних і комерційних наук (ESSEC) і Вища комерційна школа Парижа (ESCP), утворили консорціум, у рамках якого можна за 2 роки одержати диплом MBA англійською мовою.

Підробляти під час навчання студенти також можуть - французьке законодавство дозволяє іноземним студентам працювати під час їхнього навчання, але при цьому загальне число робочих годин не повинна перевищувати 884.

ВИЩА ОСВІТА У КРАЇНАХ СХОДУ

Серед країн, які останніми роками пов'язують з системою освіти свої разючі успіхи у соціальному, економічному, політичному житті - Японія та Південна Корея. Разом з Китаєм вони представляють східноазійський тип освіти. Хоча Японія та Південна Корея зазнали сильного американського впливу, їх освітні сфери зберегли азійську своєрідність. Ця особливість, щонайперше, полягає у значній централізації управління освітою, сильному впливі держави на всі аспекти освітнього життя, незважаючи на достатньо розвинутий приватний освітній сектор (наприклад, в Японії 75% вузів є приватними).

ВИЩА ОСВІТА ЯПОНІЇ. Слід звернути увагу на той факт, що подання про вищий навчальний заклад у Японії трохи відрізняється від нашого. Там до вузів відносяться університети, коледжі з чотирирічним, медичні коледжі із шестирічним, молодші коледжі з дворічним та спеціалізовані училища, тобто технічні коледжі, з п’ятирічним навчанням. Але справді вищою самі японці вважають тільки університетську освіту.

Вступити в університети в Японії можуть особи, які мають документ про закінчення середньої школи. Система вищої освіти підрозділяється на чотири основні види освітніх установ:

1. Університети повного циклу

  В університетах повного циклу навчання продовжується 4 роки, проте на медичному і ветеринарному факультетах - 6 років. Після закінчення основного 4-річного курсу навчання в університеті випускник може поступити в магістратуру або докторантуру. Термін навчання в магістратурі в японських вузах - 2 роки. Докторантура припускає 5 років навчання. Японські вузи мають унікальний в світі інститут "студента-дослідника" - кенкюсей. Це означає, що студент, який поставив перед собою мету отримання наукового ступеня, має можливість займатися дослідницькою роботою в обраній їм конкретної області знань протягом від 6-ти місяців до 1-го академічного року.

2. Університети прискореного циклу

  В університетах прискореного циклу термін навчання складає 2 роки, але для бажаючих отримати спеціальність медичної сестри термін навчання складає 3 роки. Близько 60% студентів університетів прискореного циклу становлять дівчата. Вони спеціалізуються на таких напрямках, як економіка, література, іноземні мови, педагогіка, соціальний захист.

3. Професійні коледжі

  Цей вид вищої освіти в Японії орієнтований на тих, хто бажає отримати вузькотехнічну освіту. Термін навчання в цьому випадку не більш 3-х років.

4. Технічні інститути

  Термін навчання в таких інститутах складає 5 років, і вони дають широку технічну підготовку своїм студентам. Випускники таких інститутів влаштовуються на роботу у фірми і дослідницькі центри, пов'язані з розробкою нової передової технології і ноу-хау. У технічних інститутах готують також фахівців торгівельного флоту.

 

Магістратура та аспірантура в вузах.

  Для отримання звання магістра студент повинен закінчити 2-річну освіту, представити магістерську дисертацію і отримати за неї позитивну оцінку, а також здати іспит за фахом. Термін перебування в аспірантурі складає 3 роки, але після 2-річного навчання в магістратурі. Аспірант вважається справжнім, якщо він закінчить аспірантуру, представить докторську дисертацію з позитивною оцінкою і здасть іспит за фахом.

Навчання для іноземців.

  В останні роки Міністерство вищої освіти Японії "Момбусе" стало приділяти особливу увагу короткостроковим формам отримання спеціальної освіти для студентів-іноземців. Терміни перебування в країні при цьому можуть складати від 1-го семестру до 1-го року. Близько 20 приватних університетів Японії надають в даний час можливості для отримання такої освіти. Кількість їх швидко росте, в тому числі за рахунок підключення і державних вузів. При цьому держава та приватні фонди виділяють стипендії і інші види матеріальної допомоги на умовах, передбачених для студентів повного циклу навчання.

  Короткострокові варіанти отримання освіти в Японії орієнтовані на такі області знань, як японська мова, японська культура, економіка, суспільствознавство. Оскільки програма підготовки по цих напрямах передбачає обмежений часовий відрізок (до 1 року), то вона ведеться англійською мовою в цілях отримання максимуму знань за мінімальний час. У разі доброго знання японської мови студенти можуть відвідувати лекції, читані для японських студентів даного вузу. Гарантом запрошення студентів-краткосрочник виступає вуз, має угоду з прийому студентів-іноземців. У ряді випадків гарантом можуть виступати і викладачі вузу як приватні особи.

ВИЩА ОСВІТА КИТАЮ

Систему освіти в Китаї часто кваліфікують як "прагматичну", "егалітарну", "демократичну" до цих визначень варто додати слово "селективна". Імовірність дістатися до більш високих ступенів освіти для середнього китайця невелика: у результаті цю можливість реалізують, як правило, лише найздібніші учні. Вступ до ВНЗ - справжнє свято для талановитого випускника середньої школи вищого ступеня: конкурси в окремі університети досягають 200-300 чоловік на місце. Обдаровані діти і молоді люди в Китаї, як правило, користуються різними пільгами при просуванні освітньою "драбиною" - до їхніх послуг державні стипендії, субсидії підприємств, організацій тощо.

У Китаї склалася багатоступенева система вищої освіти. Число звичайних ВНЗ у 2003 році становило 1028. У ході безперервного поглиблення реформи управлінської системи вищої освіти підвищується ефективність навчання. За навчання в Китаї повинні платити всі студенти. Діє система стипендій. Випускники вузів працевлаштовуються самостійно або вступають до аспірантури. Китайські ВНЗ можуть посилати студентів за кордон на навчання та стажування. У 2003 році їх число склало 40 тис. осіб.

Навчання в Китаї починається 1 вересня і закінчується на початку липня. При цьому студенти йдуть на тривалі зимові канікули, які тривають з кінця грудня і приблизно до початку лютого (китайський новий рік). Ще одна особливість КНР - значне переважання в програмах вузівської освіти природно-технічних і прикладних дисциплін (близько 60% студентських місць, проти 14% у США, 18% в Голландії, 22% в Таїланді, 26% в Японії, 30% у Малайзії) . Таким чином, гуманітарії (за винятком, можливо, соціологів) - відносно мала частина студентства, якщо порівнювати Китай з розвиненими країнами або азіатськими сусідами. Як підтримку сформованих пропорцій між освітніми установами різного рівня і профілю, так і зміст програм навчання перебувають в КНР під суворим державним контролем.

У Китаї, як і на Заході, діє стандартна трирівнева програма підготовки:

1. Бакалаврат. Термін навчання - 4 - 5 років. Після успішного закінчення цього етапу випускники одержують закінчену вищу освіту з присвоєнням ступеня "Бакалавр". Контроль знань у ВНЗ Китаю здійснюється тільки в екзаменаційній формі, заліків немає. Іспити проводяться письмово (у формі тестів) по кожному предмету, на вирішення яких дається приблизно по дві години. Питання для підготовки заздалегідь не надаються. Предмети поділяються на обов'язкові та факультативні. На кожен предмет у навчальному плані відведено певну кількість пар. Якщо за семестр набрано достатню кількість балів, то студент переводиться на наступний курс. У ВНЗ Китаю немає такої форми навчання як семінари, за винятком таких предметів, як, наприклад, англійська мова. У Китаї видається загальний для всіх ВНЗ підручник з кожного предмета, і тільки він рекомендований Міністерством освіти. Існують і інші підручники, але базовий - тільки один.

2. Магістратура. Термін навчання - 2-3 роки. Після успішного закінчення цього етапу випускники одержують закінчену вищу освіту з присвоєнням ступеня "Магістр".

3. Докторантура. Термін навчання - 2-4 роки. Після успішного закінчення цього етапу випускники одержують закінчену вищу освіту з присвоєнням ступеня "Доктор".