Родовий відмінок множини іменників іі відміни

Іменники чоловічого роду, крім тих, що втрачають суфікс –ин, мають закінчення –ів: дядько – дядьків, хлопець – хлопців, грузин – грузинів, солдат – солдатів. Винятки: чоботи – чобіт; чоловіки - чоловік (у значенні „особа”); гостей, коней.

Іменники чоловічого роду, що втрачають суфікс –ин, мають чисту основу: болгарин – болгар, словʼянин – словʼян, киянин – киян, але хазяїн – хазяїв.

Іменники середнього роду переважно мають чисту основу: дерево – дерев, вухо – вух, слово – слів, відро – відер, засідання – засідань. Іноді зʼявляється закінчення –ів: сузірʼя – сузірʼїв, відкриття – відкриттів. Винятки: очі – очей, плечі – плечей.

Передача російських прізвищ українською мовою

Російська буква Е

1. Українською буквою Е після приголосних: Лермонтов.

2. Українською буквою Є:

• на початку слова: Єрмаков;

• після голосного: Вересаєв;

• у суфіксах ЄВ, ЄЄВ (крім після Ж, Ч, Ш, Р, Ц): Ломтєв, Патрикєєв, Токарев, Плещеєв;

• на місці давньоруського Ѣ (ять). Показником служить розходження в російській та українській мовах типу: хлеб (рос.) – хліб (укр.) – раніше там був Ѣ: хліб: Бєлінський (в основі рос. белый, укр. білий).

Російська буква Ё

• ЙО – на початку слова: Йолкін;

• Е – у прізвищах, утворених від спільних україно-російських імен: Артемов (Артем), Семенов (Семен);

• ЬО – після приголосних: Альохін;

• О – після Ж, Ч, Ш: Лихачов.

Російська буква И

1. Українською буквою І:

• на початку слова: Іванов;

• після приголосних (крім Ж, Ч, Ш, Ц): Гагарін, Чигорін.

2. Українською буквою И:

• після крім Ж, Ч, Ш, Ц перед приголосним: Шишкін;

• у прізвищах, утворених від спільних імен та загальних слів: Миронов (мир), Виноградов (виноград), Тихонов (Тихін);

• у префіксі ПРИ: Пришвін;

• у суфіксах ИК, ИЧ, ИЦ, ИЩ: Маликов, Кулінич.

ЗНАЧЕННЯ ПРИЙМЕННИКІВ

В українській мові нараховується трохи більше 220 прийменників. 137 із них – із просторовим значенням:

• місце дії (де?): зупинилися біля села, бігав по стадіону, летить над морем; Прийменники зі значенням місця дії можуть передавати а) контактні відношення (на столі, в кишені, посеред поля); б) відношення просторової близькості (біля лісу, над морем, під ліжком, поблизу школи);

• напрям руху (куди? звідки?): пішов до школи, приїхав з міста;

• сполучаючись з орудним і місцевим відмінками – місце дії: росте у полі, лежить на столі, стоїть між вербами, розташувалися за озером; зі знахідним – напрям руху: побіг у поле, поклав на стіл, майнув за озеро, пішов між люди;

• часові (темпоральні) відношення виражають 38 прийменників. Прийменники біля, близько, в, від, до, впродовж, вслід за, слідом за, з, за, коло, між, межи, поміж, на, над, перед, під, по, при, проти, серед, посеред, через, о (об) можуть виражати і просторові, і часові відношення: за п’ять кілометрів – за хвилину, серед степу – серед дня, через поле – через годину. Лише 13 прийменників виражають суто часові відношення: одночасно з, під час, після, пізніше, опісля, протягом, раніше, у міру, в процесі, у ході, напередодні, наприкінці, починаючи з;

• причинові відношення: найчастіше через (Через ту бандуру...), від (засміявся від радості), за (За дурною головою і ногам нема спокою), з, внаслідок, у результаті, завдяки, у зв’язку з, у силу, з приводу, з нагоди, з огляду на, зважаючи на (засумував з горя);

• цільові відношення: для (побудували для жителів...), на (подарував на згадку), під (скопали землю під грядку), по (пішла по воду), з метою, ради, заради, задля, на предмет, в ім’я, в інтересах, про (про всяк випадок);

• допустові відношення: незважаючи на, всупереч, наперекір, незалежно від, попри, при (всупереч логіці, наперекір стихії, при всій повазі до вас);

• зі значенням умови: у разі, на випадок (у разі перемоги, на випадок дощу);

• відношення відповідності чи невідповідності: відповідно до, згідно з, залежно від, виходячи з, у світлі, у дусі, у розрізі, на підставі, за, на, у розрізі, на противагу (згідно з постановою, відповідно до наказу, за рішенням колективу).